Ухвала суду № 16407694, 30.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13061/10/6/0170

30.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПривалової А.В.,

суддів Лядової Т.Р. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняГалайдіна Г.І.

за участю сторін:

представника позивача, Закритого акціонерного товариства "Жилстрой-99" - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 14.02.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 25.01.11 у справі № 2а-13061/10/6/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Жилстрой-99" (вул. 1-ої П`ятирічки, 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98312)

до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2011 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Жилстрой-99" задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим №0001661502/0 від 02.07.2010 року, №0001661502/1 від 19.09.2010 року, №0001661502 від 16.08.2010 року та № 0001661502/3 від 05.10.2010 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Не погодившись з судовим рішенням Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належними чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши матеріали справи в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.06.2010 Державною податковою інспекцією в місті Керчі Автономної Республіки Крим була проведена документальна невиїзна перевірка “Жилстрой-99” з питань своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання суми податку на додану вартість декларації з ПДВ за вересень - листопад 2009.

За результатами перевірки складено акт №898/1502/ 30411176 від 24.06.10, в якому встановлено порушення позивачем п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період за вересень - листопад 2009.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 02.07.10 прийнято податкове повідомлення - рішення №0001661502/0, в якому на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 74715 грн. до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 50% в сумі 37357,53 грн.

За результатами апеляційного узгодження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №№0001661502/1 від 19.09.2010 року, №0001661502/2 від 16.08.2010 року № 0001661502/3 від 05.10.2010 року на цю ж суму.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Позивач подав до податкового органу декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень та листопад 2009 року, в яких відобразив суми податкових зобовязання на загальну суму 4715грн. (30684грн. + 24169грн. + 19862грн.).

Дослідивши наявні у матеріалах справи платіжні документи, враховуючи призначення платежу та суми задекларованого податкового зобовязання з ПДВ за вересень-листопад 2009 року, колегією суддів встановлено, що позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив відповідними платіжними дорученнями задекларовані суми податкових зобовязань з ПДВ (а.с.22-31).

Проте, як вбачається з установлених судом фактичних даних податковим органом самовільно віднесено сплачені позивачем кошті на виконання вказаних податкових зобовязань в рахунок сплати податкового боргу за минулі періоди.

В силу вимог пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Однак наведена норма закону поширюється передусім на платників податків, позаяк податкові зобовязання згідно з вимогами пункту 1.2 статті 1 цього Закону погашає саме він. При цьому наведений припис не передбачає право податкового органу спрямовувати кошти платника податків на свій розсуд, всупереч волі такого платника.

До того ж, наявність у платника податкового боргу не звільняє його від обовязку сплати поточних податкових зобовязань, а контролюючий орган при цьому має право вживати передбачені Законом заходи для стягнення цього податкового боргу.

Норми Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, не передбачають на виконання функцій контролю за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до підпункту 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що за вказаних обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірними, відтак спірні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань судом першої інстанції обґрунтовано визнані протиправними та скасовані.

З викладеного колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, відповідає вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для її скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.11 у справі № 2а-15884/10/5/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 червня 2011 року.

Головуючий суддяпідписА.В.Привалова

Судді підпис Т.Р.Лядова підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова