Ухвала суду № 16407674, 23.05.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 р.Справа № 2-а-2723/09/1470 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євровнєшторг»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Компанія «Євровнєшторг»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2009 року №0000062302/0, прийнятого ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва за наслідками проведення документальної невиїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість (ПДВ), яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 80437 грн.

Позивач посилався на те, що ним, як платником ПДВ, було правильно сформовано податковий кредит, а також фактично сплачена сума ПДВ, яка заявлена до відшкодування, тому дії відповідача по зменшенню сум відшкодування з підстав, вказаних в акті перевірки, є протиправними.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року позов ТОВ «Компанія «Євровнєшторг»задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 19 травня 2009 року №0000062302/0 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євровнєшторг»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 80 437 гривень.

Не погодившись з таким рішенням суду ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва звернулась з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт вказує на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності з чинним законодавством України і підстав для задоволення позову немає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що в період з 14.05.2009 року по 15.05.2009 року відповідач по справі провів документальну невиїзну позапланову перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з TOB «Югстройпуть»за період вересень, листопад 2008 року та склав Акт перевірки від 16.05.2009 року за № 1901/23-700/30533741. Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 з урахуванням пунктів 1.3, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 80437 гривень, в тому числі за вересень місяць 2008 року на суму 57333 гривні, за листопад місяць 2008 року на суму 23104 гривні. За результатами перевірки та складеного Акту, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.05.2009 року № 0000062302/0, про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 80437 гривень. Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2008 року були висновки відповідача зроблені за наслідками проведення зустрічних перевірок по ланцюгу поставок товару: TOB «Компанія «Євровнєшторг»- TOB «Югстройпуть»- TOB «Арона-Медіа-Південь». Оскільки у зазначеному ланцюгу поставок провести перевірку TOB «Арона-Медіа-Південь»неможливо в зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, то відповідач вважає за можливе зменшити суму відшкодування з ПДВ за цей період на 57333 гривні. Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 року були висновки відповідача зроблені за наслідками проведення зустрічних перевірок по ланцюгу поставок товару: TOB «Компанія «Євровнєшторг»- TOB «Югстройпуть»- ПП «Алатед-Пром». Оскільки у зазначеному ланцюгу поставок провести перевірку ПП «Алатед-Пром»неможливо в зв'язку з тим, що підприємство в установленому законом порядку ліквідовано, то відповідач вважає за можливе зменшити суму відшкодування з ПДВ за цей період на 23104 гривні. Інших порушень під час перевірки відповідач не встановив.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями зазначених вище законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, визначені у пунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно з вимогами підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач по справі виконав обов'язкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування: податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; відповідач у Акті перевірки підтвердив, що позивач сплатив на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування; позивач відповідно до закону мав належним чином оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 30.05.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький