Постанова № 16404639, 15.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р. справа № 2а/0570/6906/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс»

до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

за участю представника позивача Крук В.А.

представників відповідачаВоронкова Є.П., Романіка О.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» звернулося до суду з позовом до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000092342-126, №0000102342-127 від 18.04.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 05.04.2011 року відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Альтекс-Юг» за період 01.10.2010р. - 31.12.2010р. За результатами перевірки був кладений акт № 299/23-1/32357650 від 05.04.2011р. Зазначеним актом були встановлені порушення ч. 1,3,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» при придбанні продукції, п.1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На підставі цього акту, згідно п.54.3 ст. 54, абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000092342-126, №0000102342-127 від 18.04.2011 року, якими визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 156270,99 грн., у тому числі за основним платежем 104180,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 52090,33 грн. та з податку на прибуток у розмірі 162782,30 грн., у тому числі за основним платежем 130225,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 32556,46 грн. відповідно.

Позивач не згоден з вказаними повідомленнями - рішеннями в повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість» вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що за наслідками виконання договору постачання товару №МП/360-10 від 08.10.2010р. між ПП «Альтекс - Юг» та позивачем останнім неправомірно сформований податковий кредит та валові витрати.Позивач зазначає, що згідно зазначеного вище договору постачальник зобовязується передати у власність покупцю, а покупець зобовязується прийняти за сплатити товар. Виконання сторонами договору підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладеними. Тому він наполягає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток. У звязку з цим просить податкові повідомлення-рішення від № 0000092342-126, №0000102342-127 від 18.04.2011 року визнати протиправними та скасувати.

Представники відповідача в судове засідання зявилися, адміністративний позов не визнали з підстав, які викладені у письмових запереченнях від 16.05.2011р. № 2688/10/10-013. Посилаються на те, що податкові накладні, за якими позивач сформував податковий кредит були видані на підставі нікчемного правочину. Згідно акту ДПІ у м. Херсоні №607/23-2/37048928 від 04.03.2011р. про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Альтекс-Юг» встановлені порушення ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Альтекс-Юг» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаним правочинам не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та 656 Цивільного кодексу України. В ході проведення перевірки не був встановлений факт передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця до покупця у звязку з відсутністю у ПП «Альтекс-Юг» земельних ділянок, трудових ресурсів, основних засобів та виробничого обладнання для продажу товарів. Відповідно до Розрахунку комунального податку за грудень 2010 року кількість працюючих склала 1 особа (директор підприємства ОСОБА_4), яка враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи. Також зазначає, що у наданих до перевірки ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» видаткових накладних, відсутні посади осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Також у ТТН неможливо ідентифікувати підпис особи, яка прийняла продукцію на склад позивача. Таким чином, відповідачем зроблений висновок, що первинні та податкові документи (угоди, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні), отримані від ПП «Альтекс-Юг» не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції по придбанню товарів. Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що позивачем неправомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді з придбання товарів на суму 625084,00 грн., у тому числі ПДВ -104180,66 грн., при здійсненні нікчемного правочину, оскільки первинні документи, отримані від ПП «Альтекс Юг» не можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій. За таких обставин вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, у звязку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» зареєстроване Шахтарською районною державною адміністрацією Донецької області 17.09.2003р. як юридична особа, свідоцтво серії А00 №611922, код ЄДРПОУ 32357650.

05.04.2011 року Шахтарською ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Альтекс-Юг» за період 01.10.2010р. - 31.12.2010р.

За результатами перевірки був складений акт № 299/23-1/32357650 від 05.04.2011р., у якому зафіксовані порушення:

·ч. 1, 3, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» при придбанні продукції;

·п.1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 104180,66 грн., в частині нарахування вартості отриманої продукції від ПП «Альтекс-Юг» в звязку з не підтвердженням факту реалізації при здійсненні нікчемного правочину, що призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ за період жовтень 2010р. грудень 2010 р. на загальну суму 104180,66 грн., у тому числі: за жовтень 2010р. на суму 35618,333 грн., за листопад 2010р. на суму 32981,00 грн., за грудень 2010р. на суму 35581,33 грн.;

· п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищено валові витрати в частині віднесення отриманої продукції від ПП «Альтекс-Юг» в звязку з не підтвердженням факту реалізації, при здійсненні нікчемного правочину, в деклараціях з податку на прибуток за 2010 рік на загальну суму 520903,34 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року на суму 520903,34 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2010 рік на загальну суму 130225,84 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року на суму 130225,84 грн.

Дана перевірка проведена у звязку з надходженням від ДПІ у м. Херсоні акту №607/23-2/37048928 від 04.03.2011р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Альтекс-Юг» з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010року».

В цьому акті відображено:

·порушення ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Альтекс-Юг» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних право чинах не був переданий в порушення ст.ст. 662,655, 656 Цивільного кодексу України;

·фактично згідно податкової звітності ПП «Альтекс-Юг» та проведених заходів щодо встановлення місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення певних видів діяльності. (форма 1-ДФ, загальна численність працюючих становить 1 особа за 2010р.);

·зміна керівників підприємства: директор ПП «Альтекс-Юг» -ОСОБА_5 (обіймає посаду керівника підприємства з 16.02.2011р.). За період, який перевіряється (липень-грудень 2010р.) керівником підприємства був ОСОБА_4 Директор ПП «Альтекс Юг» ОСОБА_5 пояснив, що підприємство було перереєстровано на його імя за винагороду, без мети здійснення ним будь-якої фінансово-господарської діяльності. Також громадянин ОСОБА_5 повідомив, що жодні документи фінансово-господарського характеру та печатки ПП «Альтекс-Юг» під час перереєстрації підприємства йому передано не було і він не бачив, довіреностей на представлення інтересів підприємства в комерційних та державних установах та інших осіб ним підписано не було;

·підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Виходячи з наведеного відповідач у Акті перевірки зазначив, що господарські операції з цим контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень на іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення такої діяльності.

Тому за твердженням відповідача згідно з п. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зазначений договір є нікчемним. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

З наведених підстав відповідач дійшов висновку про порушення п.1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ за період жовтень 2010р. грудень 2010 р. на загальну суму 104180,66 грн., у тому числі: за жовтень 2010р. на суму 35618,333 грн., за листопад 2010р. на суму 32981,00 грн., за грудень 2010р. на суму 35581,33 грн. та п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2010 рік на загальну суму 130225,84 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року на суму 130225,84 грн.

На підставі цього акту, згідно п.54.3 ст. 54, абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000092342-126, №0000102342-127 від 18.04.2011 року, якими визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 156270,99 грн., у тому числі за основним платежем 104180,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 52090,33 грн. та з податку на прибуток у розмірі 162782,30 грн., у тому числі за основним платежем 130225,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 32556,46 грн. відповідно.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з декларації позивача з ПДВ за жовтень 2010 року (а.с. 90-95) та додатку 5 до неї, позивачем до складу податкового кредиту включений ПДВ у сумі 35618,33грн., який сформований за господарськими операціями з ПП «Альтекс-Юг».

Згідно з аналогічними документами за листопад 2010 року (а.с.99-102) позивачем сформований податковий кредит з ПДВ за операціями з ПП «Альтекс-Юг» у сумі 32981,00грн.

Також, згідно з аналогічними документами за грудень 2010 року (а.с.99-102) позивачем сформований податковий кредит з ПДВ за операціями з ПП «Альтекс-Юг» у сумі 35581,33 грн.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, або одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Наявність належним чином оформленої податкової накладної у будь-якому разі є обовязковою умовою віднесення сум податку до податкового кредиту з ПДВ.

Крім того перевіркою встановлено, що позивач на вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей у ПП «Альтекс-Юг» сформував валові витрати у рядку 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11» за 4 квартал 2010 року 520903,34 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з у рахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно з нормами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас у п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тому суд за допомогою належних та допустимих доказів має перевірити відповідність змісту господарської операції, що відображена у первинних документах, фактичним обставинам справи. При цьому суд має враховувати можливості конкретної особи до вчинення тих дій, які становлять фактичний зміст такої господарської операції. Наявність при цьому належним чином оформлених первинних документів не є беззаперечним доказом такої можливості.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р.

Судом встановлено, що між ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» та ПП «Альтекс-Юг» був укладений договір постачання товару № МП/360-10 від 08.10.2010р.

Згідно даного договору постачальник - ПП «Альтекс-Юг» в особі директора ОСОБА_4 бере на себе обовязок передати у власність покупцеві оговорену в даному договорі сировину у кількості та асортименті згідно з підписаними сторонами Специфікаціями, які є невідємною частиною договору, а покупець ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» бере на себе обовязок прийняти і сплатити за неї певну грошову суму, згідно умов обговорених у даному договорі.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами на складі покупця (вантажоодержувача) в порядку, що визначається чинним законодавством. Товар вважається прийнятим на складі покупця: за якістю згідно даних лабораторних досліджень, проведених покупцем або вантажоодержувачем; за кількістю згідно з вагами покупця або вантажоодержувача за умови пройденої державної перевірки.

Для здійснення приймання товару постачальник надає покупцю на кожну партію товару наступні документи: рахунок на оплату, податкову накладну, видаткову накладну або товарно-транспорту накладну, інші документи, за домовленістю сторін.

Якість товару, що постачається маж відповідати ГОСТ, ДСТУ, діючим стандартам. Якість товару повинна підтверджуватись відповідними документами (сертифікатами якості, карантинними сертифікатами, якісними посвідченнями).

Ціна товару визначається сторонами у підписаних специфікаціях. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р.

На підтвердження виконання даного договору позивачем були надані наступні документи:

-рахунки фактури: СФ-0000280 від 11.10.2010р. на суму 213710,00 грн., у тому числі ПДВ 35618,33 грн., №СФ-0000490 від 15.11.2010р. на суму 197886,00 грн., у тому числі ПДВ 32981,00 грн., № СФ-0000725 від 06.12.2010р. на суму 220000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 36666,67 грн.;

-видаткові накладні: №РН-0000292 від 11.10.2010р. на суму 213710,00 грн., у тому числі ПДВ 35618,33 грн., №РН-0000501 від 15.11.2010р. на суму 197886,00 грн., у тому числі ПДВ 32981,00 грн., № РН- 0000750 від 06.12.2010р. на суму 213488,00 грн., у тому числі ПДВ 35581,33 грн.;

-податкові накладні: №293 від 11.10.10р. на суму 213710,00 грн., у тому числі ПДВ 35618,33 грн. №503 від 15.11.2010р. на суму 197886,00 грн., у тому числі ПДВ 32981,00 грн., №1128 від 06.12.2010р. на суму 213488,00 грн., у тому числі ПДВ 35581,33 грн.;

-товарно-транспортні накладні: БПС № 317056 від 15.11.2010р., БПС №317093 від 06.12.2010р.;

-посвідчення якості № 38 від 29.11.2010р., №14 від 11.10.2010р.;

-«журнал вагаря» за період з 24.07.2010р. по 31.12.2010р.;

-журнал реєстрації хімічних аналізів продукції та сировини;

-протоколи випробування №11/10/10 від 11.10.210р., №17/11/10 від 17.11.2010р., №06/12/10 від 06.12.2010р.;

-журнал реєстрації довіреностей за 4 квартал 2010р.;

-журнал-ордер і відомості по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками;

-платіжні доручення №17999 від 26.10.2010р. на суму 5000,00 грн., №18426 від 15.11.2010р. на суму 58710,00грн., № 18474 від 17.11.2010р. на суму 250000,00 грн., №18849 від 06.12.2010р. на суму 295886,00 грн., № 18897 від 07.12.2010р. на суму 15488,00 грн.;

-накладні на внутрішнє переміщення №Ф-0000000637 від 06.12.2010р.,№ Ф-0000000567 від 17.11.2010р., № Ф-0000000480 від 11.10.2010р.

Також, в судовому засіданні представник позивача надав пояснення, згідно яких отриманий на підставі договору № МП/360-10 від 08.10.2010р. товар в подальшому був проданий ЗАТ «Лангут Бройлер».

На підтвердження цього позивачем були надані: договір постачання товарів № 128 від 17.06.2008р., який укладений між ЗАТ «Ландгут Бройлер» та ЗАТ «Комбікормовий завод «Феоніс», видаткові накладні Ф-0000002106 від 30.10.2010р. на суму 8639557,88 грн., у тому числі ПДВ 1439926,31 грн., №Ф-0000002274 від 30.11.2010р. на суму 9082336,45 грн., у тому числі ПДВ 1513722,74 грн., №Ф-0000002471 від 31.12.2010р. на суму 8563098,70 грн., у тому числі ПДВ 1427183,12 грн.

У той самий час, в матеріалах справи міститься акт ДПІ у м. Херсоні № 607/23-2/37048928 від 04.03.2011р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Альтекс-Юг» з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010року».

Відповідно до п. 1.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005, № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Зважаючи на це акт перевірки може розглядатися як письмовий доказ в адміністративній справі.

У зазначеному акті ДПІ у м. Херсоні встановлені обставини, які викликають сумніви у можливості здійснення ПП „Альтекс ЮГ” господарських операцій з постачання продукції, зокрема - відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів. Крім того, відображені пояснення директора ПП «Альтекс-Юг» - ОСОБА_5, та незнаходження підприємства за юридичною адресою.

Також в матеріалах справи міститься постанова старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Херсонській області Кашуби А.В. про порушення кримінальної справи від 15.03.2011р. по факту скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України за № 330302-11.

Зазначеною постановою встановлено, що в період з 10.06.2008 року по 31.03.2010 року група невстановлених осіб, з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, без наміру здійснювати діяльність, повязану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, організували створення ПП «Стилет-Юг» (код ЄДОРПОУ 37048886), ПП «Альтекс-Юг» (код ЄДРПОУ 37048928), ПП «Агропрайд» (код ЄДРПОУ 35870453), ПП «Югтрансагро» (код ЄДРПОУ 36580289).

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 26.05.2011 року (серія АЕ №738817) керівником приватного підприємства «Альтекс-Юг» є ОСОБА_5 (іпн НОМЕР_1).

Як встановлено у акті перевірки ДПІ у м. Херсоні № 607/23-2/37048928 від 04.03.2011р. та зазначено раніше, ОСОБА_5 займає посаду керівника з 16.02.2011 року. У період, який перевірявся та у який були здійснені спірні господарські операції, керівником ПП «Альтекс-Юг» був ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_2).

Прізвище імя та по-батькові саме цієї особи зазначено у первинних документах та податкових накладних, які надав позивач на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Альтекс-Юг».

В рамках розслідування кримінальної справи № 330302-11 в якості свідка був допитаний ОСОБА_4 та відібрані пояснення від ОСОБА_5, про що свідчать протоколи допиту від 23.05.2011р., 24.05.2011р., пояснення від 25.02.2011р.

Відповідно до протоколів допиту від 23.05.2011р., 24.05.2011р. ОСОБА_4 пояснив, що він був призначений на посаду директора ПП «Альтекс-Юг» його засновником ОСОБА_7, а фактично ОСОБА_8. Останній також здійснював фактичне керівництво підприємством.

На запит щодо штату ПП «Альтекс-Юг» ОСОБА_4 пояснив, що на підприємстві окрім нього (як директора) ніхто не працював.

Загальний обсяг продажу, який зазначений у податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідних періодів не відповідають дійсності. Так, у серпні 2010 року ПП „Альтекс-Юг” приблизно мало загальний обсяг продажу 5-7 млн. грн., у вересні 2010 року 10 млн. грн., у жовтні 2010 року - січні 2011 року діяльність не здійснювалась.

Такою ОСОБА_4 пояснив, що фактично та фізично ПП «Альтекс-Юг» не мало можливості здійснити поставку продукції в обсязі, який зазначений у податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідного періоду. Також пояснив, що у нього були сумніви щодо законності діяльності ПП «Альтекс-Юг», і тому він не здійснював діяльність підприємства жовтень 2010 року.

Згідно з поясненнями ОСОБА_5 від 25.02.2011р. ПП «Альтекс-Юг» було перереєстровано на його імя за винагороду, без мети здійснення ним будь-якої фінансової-господарської діяльності. Також громадянин ОСОБА_5 повідомив, що жодні документи фінансово-господарського характеру та печатки ПП «Альтекс-Юг» під час перереєстрації підприємства його передано не було, довіреностей на представлення інтересів підприємства в комерційних та державних установах на інших осіб ним підписано не було.

Відповідно до ст. 79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище письмові документи (протоколи допитів, акт перевірки) містять у собі відомості про обставини, які мають значення для даної справи.

У своїй сукупності вони свідчать про те, що особа, яка зазначена у первинних документах як директор ПП «Альтекс-Юг», не приймала участі у господарській діяльності підприємства з жовтня 2010 року по січень 2011р.

ПП «Альтекс-Юг» не мало інших робітників, а відтак складені первинні документи не можуть свідчити про фактичне придбання позивачем продукції за договором МП/360-10 від 08.10.2010р. саме у ПП «Альтекс-Юг».

Суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність вироку по кримінальній справі № 330302-11, що була порушена за фактом скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 205 КК України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Частиною 2 статті 205 КК України передбачено, що ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

Відповідно до ч.1 ст. 13 КК України закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

Як слідує зі змісту ст. 205 КК України, передбачений нею злочин є злочином з формальним (усіченим) складом, об'єктивна сторона якого вичерпується діянням і не включає як обов'язковий елемент суспільно небезпечні наслідки. Він вважається закінченим з моменту вчинення передбаченої диспозицією норми дії - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Про те, що такий злочин вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) або набуття права власності на нього також зазначено у п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 квітня 2003 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності». У пункті 20 тієї самої постанови вказано, що у разі, коли створений чи придбаний суб'єкт підприємницької діяльності розпочав незаконну діяльність, що містить ознаки ще й іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ст. 205 КК і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за здійснення незаконної діяльності.

З урахуванням цього вирок за вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України, може свідчити тільки про те, чи мала місце в момент створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) протиправна дія, ким вона вчинена, проте не може встановлювати наслідки цієї дії.

В силу формального складу цього злочину ним не може охоплюватися подальша діяльність створеного (придбаного) субєкта підприємницької діяльності.

Тобто відсутність вироку за скоєння злочину, передбаченого ст. 205 КК України, може впливати на оцінку утворення (придбання) підприємства, а не його подальшої діяльності. Тому даний спір судом вирішений не зважаючи на відсутність даних про результати розгляду кримінальної справи № 330302-11.

Крім того, відсутність вироку у кримінальній справі не позбавляє доказової сили інших письмових доказів, одержаних судом у ході розгляду справи.

Предметом доказування в даному випадку не є встановлення умислу в діях осіб, що уклали правочин, а обставини реальності здійснення господарських операцій платником податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності судом визнано достатніми для висновку про відсутність фактичного придбання позивачем у ПП «Альтекс-Юг» продукції за договором МП/360-10 від 08.10.2010р.

Надані позивачем докази не спростовують таких висновків.

Так, наданий позивачем договір № 128 від 17.06.2008р., який укладений між ЗАТ «Комбікормовий завод «Феоніс» та ЗАТ «Ландгут Бройлер» та видаткові накладні Ф-0000002106 від 30.10.2010р. на суму 8639557,88 грн., у тому числі ПДВ 1439926,31 грн., №Ф-0000002274 від 30.11.2010р. на суму 9082336,45 грн., у тому числі ПДВ 1513722,74 грн., №Ф-0000002471 від 31.12.2010р. на суму 8563098,70 грн., у тому числі ПДВ 1427183,12 грн. не підтверджують того факту, що за цим договором передано саме той товар, який у свою чергу був придбаний ЗАТ «Комбікормовий завод «Феоніс» у ПП «Альтекс-Юг» за договором №МП/360-10 від 08.10.2010р.

Такого висновку суд дійшов з урахуванням того, що у позовній заяві ЗАТ «Комбікормовий завод «Феоніс» безпосередньо зазначено, що весь товар, який отриманий від ПП «Альтекс-Юг» було використано для виробництва комбікормів, тобто безпосередньо у власній господарській діяльності.

Крім того, продаж товару ЗАТ «Ландгут Бройлер» може свідчити про фактичне здійснення операцій з придбання такого товару, але у інших осіб, ніж у ПП «Альтекс-Юг».

Що стосується наданих позивачем товарно-транспортних накладних БПС № 317056 від 15.11.2010р., БПС №317093 від 06.12.2010р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» базування для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатися в час здійснення господарської операції, але якщо не можливо, по після її закінчення.

Згідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити:

-назва документа (форму);

-дату та місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, форма товарно-транспортних накладних затверджена наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995, №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля". Не зважаючи на відсутність державної реєстрації у Міністерстві юстиції України даного наказу позивач обрав передбачену ним форму.

Вказана форма передбачає графи «Для перевезення здав» та «Вантаж одержав» із зазначенням посади, прізвища, імя та по-батькові, підпису особи та місця для штампу. Також передбачена графа для зазначення реквізитів довіреності, за якою вантаж одержується.

Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, останні заповнені всупереч обраній формі та не містить усіх реквізитів, які передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Зокрема, не зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції у графах, які для цього передбачені (не заповнені графи, у яких має бути зазначені посада, П.І.Б., підпис, особи, що здала вантаж для перевезення, а також не зазначені посада, прізвище, імя та по-батькові особи, яка одержала вантаж, відсутні реквізити відповідної довіреності).

Крім того доказів перевезення товару за накладною №РН-0000292 від 11.10.2010 року позивачем взагалі не надано.

Зважаючи на наведене, позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведене транспортування товару за договором №МП/360-10 від 08.10.2010р. від ПП «Альтекс-Юг».

Суд також не приймає до уваги наданий позивачем журнал реєстрації хімічних аналізів продукції та сировини, оскільки:

запис про дату вироблення продукції або надходження сировини від ПП «Альтекс-Юг» від 11.10.2010р. виконаний у графі, що надрукована не друкарським засобом (а.с.77);

запис у графі від 17.11.2010р. виправлений (а.с.78);

запис щодо дати проведення аналізу графі від 07.12.2010р. (сировина надійшла 06.12.2010р.) не відповідає даті протоколу випробувань №06/12/10 від 06.12.2010р. (а.с. 79).

Також відсутні документи на підтвердження відповідності якості придбаної соєвої олії (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) виробника на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог.

Надання цих документів було визначене обовязковим пунктом 3.5 Договору між позивачем та ПП«Альтекс-Юг».

Згідно Закону України «Про підтвердження відповідності» сертифікат відповідності це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. Декларація про відповідність документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством.

Надані позивачем посвідчення якості № 38 від 28.11.2010р. (а.с.83) та № 14 від 11.10.2010р. (а.с.84) судом до уваги не приймаються, оскільки з даних посвідчень не вбачається, що вони видані на підтвердження якості товару саме за спірними господарськими операціями - не заповнені графи «кількість», «пункт навантаження», «пункт розвантаження», «отримувач», на одному з них наявний відбиток печатки підприємства, відношення якого до спірних операцій не зясовано, на іншому взагалі відсутні будь-які відбитки печаток, сертифікат якості щодо останнього з трьох спірних постачань взагалі не наданий.

Як вже зазначалося, відповідно до ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні справи суд виходить з:

-відсутності участі у господарській діяльності ПП «Альтекс-Юг» з жовтня 2010 р. по січень 2011 року його директора ОСОБА_4;

-відсутності у ПП «Альтекс-Юг» інших робітників у зазначений період;

-відсутності доказів перевезення товару від ПП «Альтекс-Юг»;

-наявності виправлень та невідповідностей у журналі реєстрації хімічних аналізів продукції та сировини;

-суперечливих тверджень позивача про подальше розпорядження придбаним товаром та відсутність беззаперечних доказів подальшого продажу саме того товару, що був придбаний у ПП «Альтекс-Юг»;

-відсутності передбачених договором з ПП «Альтекс-Юг» обовязкових документів сертифікатів якості на товар.

Наведені обставини у їх сукупності свідчать про те, що фактично ПП «Альтекс-Юг» не постачало позивачеві товари за договором №МП/360-10 від 08.10.2010р. Отже документи, на підставі яких позивач визначав обєкти оподаткування з податку на прибуток та ПДВ, не можуть вважатися первинними та враховуватися у податковому обліку позивача.

Твердження про безтоварність операцій з ПП «Альтекс-Юг» не виключає факту постачання у той самий період аналогічного товару іншими особами, господарські операції з якими не знайшли свого відображення у податковому обліку позивача.

Надані позивачем докази не спростовують встановлених судом обставин та не можуть беззаперечно свідчити про фактичне придбання позивачем товару (олії соєвої) саме у ПП «Альтекс-Юг».

Наведене обумовлює висновок про правомірність нарахування позивачеві податку на додану вартість у сумі 104 180,66 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 52090,33 грн. а також нарахування позивачеві податку на прибуток підприємств у сумі 130225,84 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 32556,46 грн.

Відтак позовні вимоги ЗАТ «Комбікормовий завод «Феоніс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000092342-126, №0000102342-127 від 18.04.2011 року. задоволенню не підлягають.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.04.2011р. №0000092342-126 та №0000102342-127 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 15 червня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 20 червня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.