Постанова № 16404534, 07.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 р. справа № 2а-13644/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Наумової К.Г.

при секретаріЧухляк О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «Укрспецкерамикаогнеупор» (м. Слов`янськ )

до Слов`янської обєднаної державної податкової інспекції (м. Слов`янськ)

про скасування податкових повідомлень - рішень

за участю представників сторін: від позивача Хоруженко В.В., Курдюбова О.С.

від відповідача - Тищенко С.О., Полторацька Т.В., Заікін О.Г.

Крікоров К.Р., Литвиненко О.В., Хоруженко В.В., Врублевська Т.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецкерамикаогнеупор» (надалі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов`янської обєднаної державної податкової інспекції (надалі ДПІ) про скасування податкових повідомлень рішень від 28.04.2009 року № 0000882341/0 на суму 498320,6 грн. з податку на прибуток, № 0000892341/0 на суму 831354 грн. з податку на додану вартість, від 09.07.2009 року № 0000882341/1-1530 на суму 498320,6 грн. з податку на прибуток та від 10.07.2009 року № 0000892341/1/1550 на суму 831354 грн. з податку на додану вартість.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач вважає, що оскільки він не отримав дохід, коли поніс витрати із відповідального зберігання, то не повинен включати ці витрати до складу валового доходу. Витрати по зберіганню товару є загальногосподарськими, не повязаними безпосередньо з придбанням кожної контрактної одиниці товару та доведенням цієї одиниці товару до стану, в якому її можна використовувати в запланованих цілях. Крім цього, у своїх листах ДПАУ визначає, що база оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість не залежить від вартості придбання матеріальних цінностей та визначається лише за договірною ціною.

Позивач також зазначає, що первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Евробуд» за травень-червень 2008 року були у нього вилучені і цей факт був ним підтверджений при проведенні перевірки належними документами.

До того ж, ДПІ невірно визначена сума фінансових санкцій. Фінансова санкція на суму заниженого податку на прибуток за 3-й квартал 2008 року у розмірі 308604 грн. повинна бути нарахована в розмірі 40 %, а на суму 23817 грн. за 4-й квартал 30%.

ДПІ проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем були укладені договори відповідального зберігання, за якими він отримав послугу щодо зберігання свого товару. За вказану послугу позивачем були сплачені грошові кошти, сума оплачених коштів включені ним до складу валових витрат у листопаді, грудні 2008 року, а до складу валових доходу такі суми позивачем не були включені, що є порушенням п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст.. 4 та п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст.. 11 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивачем також до складу валових витрат зайво включена сума витрат за придбані у ТОВ «Євробуд» товарно-матеріальні цінності, які не підтверджені документально, що є порушенням п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.. 5 вказаного закону.

Крім цього, позивачем занижені податкові зобовязання з податку на додану вартість (надалі ПДВ) за листопад та грудень 2008 року по операціям з відповідального зберігання товарів, оскільки він не включив сплачені за отримані послуги суми до обєкту оподаткування, бази оподаткування та до складу податкових зобовязань, чим порушив вимоги п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку із тим, що позивач не має первинних документів по операціям з придбання у ТОВ «Євробуд» товарно-матеріальних цінностей , він не мав права на включення цих сум у податковий кредит у квітні та червні 2008 року.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НПП «Укрспецкерамикаогнеупор» є субєктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано виконавчим комітетом Слов`янської міської ради Донецької області, дата проведення державної реєстрації 21.11.2001р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1277108 0006 000050.

За наслідками проведення планової документальної перевірки позивача ДПІ було складено акт перевірки від 17.04.2009р. №2585/23-3/31586197 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «НПП «Укрспецкерамикаогнеупор», ЄДРПОУ 31586197 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06р. по 31.12.08р.»

До вказаного акту перевірки позивачем були надані заперечення № 14 від 23.04.2009 року, які ДПІ висновком № 1/31586197 від 27.04.2009 року залишені без задоволення.

На підставі даного акту перевірки ДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 28.04.2009р. №0000882341/0, яким позивачеві було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 332 421грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 165 899,60грн., у загальній сумі 498 320,60грн. та № 0000892341/0, яким позивачеві було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 554 236грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 277 118грн., у загальній сумі 831354 грн.

Зазначені податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем до ДПІ 14.05.2009 року. Скарга позивача рішенням про результати розгляду первинної скарги від 09.07.2009 року № 34516/10/25-0-113-3 залишена ДПІ без задоволення.

За результатами розгляду скарги ДПІ винесені податкові повідомлення рішення від 09.07.2009 року №0000882341/1-1530, яким позивачеві було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 332 421грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 165 899,60грн., у загальній сумі 498 320,60грн. та від 10.07.2009 року № 0000892341/1-1550, яким позивачеві було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 554 236грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 277 118грн., у загальній сумі 831354 грн.

Як вбачається з акту перевірки, пояснень ДПІ підставою нарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 332 421грн. стало встановлення ДПІ під час перевірки порушення п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст.. 4, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст.. 11, абз. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі Закон), яке призвело до завищення від`ємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 р. у розмірі 97017 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 332421 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 308604 грн. та за 4 квартал 2008 року в сумі 23817 грн.

Порушення позивачем п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст.. 4, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст.. 11 Закону полягає у неправомірному, на думку ДПІ, заниженні валового доходу у 4 кварталі 2008 року у сумі 164859, 34 грн., тобто позивачем до складу валового доходу не включені суми витрат за придбані послуги з відповідального зберігання товарів за договором відповідального зберігання № 27/10-хр від 03.11.2008 року, укладеним із зберігачем ТОВ «Ентібус», у листопаді 2008 року на суму 86038,28 грн. та у грудні 2008 року на суму 78821,06 грн. (без ПДВ). Вказані суми включені позивачем лише до складу валових витрат.

З матеріалів справи вбачається наступне.

За вказаним договором зберігання позивачем зберігачеві - ТОВ «Ентібус» на відповідальне зберігання був переданий товар.

Згідно акту приймання вантажу на відповідальне зберігання № 1 від 03.11.2008 року на зберігання позивачем був переданий товар на загальну суму 1229118,28 грн.

Вказаний товар був повернений позивачеві зі зберігання за актами зняття вантажу № 1 від 01.12.2008 року на суму 12488,06 грн.; № 2 від 03.12.2008 року 6815,27 грн.; № 3 від 05.12.2008 року 9486,28 грн.; № 4 від 08.12.2008 року 16805,88 грн.; № 5 від 19.12.2008 року 74000 грн.; № 6 від 30.12.2008 року 1 109 522,8 грн.

Згідно актів здавання приймання послуг за наведеним договором № 301101 від 30.11.2008 року, № 0112-1 від 01.12.2008 року, № 0312-1 від 03.12.2008 року, № 0512-1 від 05.12.2008 року, № 0812-1 від 08.12.2008 року, № 1912-01 від 19.12.2008 року, № 3012-1 від 30.12.2008 року за вказаним договором позивачем були отримані послуги на загальну суму 197831,21 грн., у тому числі ПДВ 32971,87 грн.: у листопаді 2008 року на суму 103245,94 грн. та у грудні 2008 року на суму 94585,27 грн.

У відповідності до вимог п. 4.1. ст.. 4 Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

П.п. 11.3.1. п. 11.3. ст.. 11 Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до вимог п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044, первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

З наведених норм вбачається, що до складу валового доходу включаються доходи отримані підприємством від продажу товарів робіт або послуг.

Під час розгляду справи судом була призначена судово-економічна експертиза, за результатами якої складено висновок № 81/24 від 29.06.2010 року.

З висновку судово-економічної експертизи №81/24 від 29.06.2010р. вбачається наступне:

За даними відомостей аналітичного рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» значаться наведеними операції з ТОВ «Ентібус»:

- за листопад 2008 року значиться 30.11.2008 року за документом №301101 Дт 644 Кт 631 на суму 17207,66 грн., Дт92 Кт631 на суму 86038,28 грн.;

- за грудень 2008 року за №011212 від 01.12.2008року, №031212 від 03.12.2008 року, №051212 від 05.12.2008 року, №081212 від 08.12.2008 року, №191212 від 19.12.2008 року, №301212 від 30.12.2008 року на загальну суму Дт644 Кт631 на суму 15764,21 грн., Дт 92 Кт 631 на суму 78821,06 грн.;

- за даними податкової декларації з ПДВ за листопад 2008 рядку по рядку 10.1, рядку 17 «Усього податкового кредиту» значиться задекларована сума податкового кредиту 367562 грн., що відповідає даним реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2008 року. За №40 у реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2008 року значиться загальна сума поставки ТОВ «Ентібус» з ПДВ 103245,94 грн., в т.ч. ПДВ 17207,66 грн.;

- за даними податкової декларації з ПДВ за грудень 2008 року по рядку 10.1, рядку 17 «Усього податкового кредиту» значиться задекларована сума податкового кредиту 135064 грн., що відповідає даним реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2008 року. За №2,6,11,14,41,92 у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2008 року значиться сума поставки ТОВ «Ентібус» з ПДВ 94585,27 грн., в т.ч. ПДВ 15764,21 грн.

Отже, висновком експерта підтверджуються документально віднесення до складу валових витрат пов»язаних з господарською діяльністю витрат із зберігання товару на загальну суму без ПДВ 164859,34 грн.(ПДВ 32971,87 грн.), в т.ч. за листопад 2008 р. без ПДВ 86038,28 грн.(ПДВ 17207,66 грн.), за грудень 2008року без ПДВ 78821,06 грн.(ПДВ 15764,21 грн.), та за даними головної книги не підтверджується документально формування окремого рахунку для визначення транспортно-заготівельних витрат та інших витрат, які безпосередньо повязані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

У висновку також зазначено, що оскільки за актом ДПІ не значиться при реалізації яких запасів, товарів у розрізі номенклатури, за якими цінами у складі господарської операції, не наведено суми заниження валового доходу по кожній операції, та оскільки експерту згідно до вимог діючого законодавства забороняється вибирати вихідні дані для проведення експертизи, то експерту не виявляється можливим документально обґрунтувати висновки акту ДПІ щодо заниження скоригованого валового доходу за 4 квартал 2008р. на суму 164859,34 грн.

ДПІ під час розгляду справи не доведено, що позивач отримав доходи по операції зберігання, які повинен був включити до складу валових доходів. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено обовязку включати до валових доходів витрати повязані із зберіганням товарів. Таким чином, висновок ДПІ щодо порушення позивачем п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст.. 4, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст.. 11 Закону є безпідставним.

ДПІ також посилається на наступне. ДПІ під час проведення перевірки був направлений запит на проведення перевірки щодо підтвердження відомостей стосовно відносин позивача з ТОВ «Ентібус». У відповідь на цей запит ДПІ отримано акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «Ентібус» у звязку з тим, що місцезнаходження цього підприємства не встановлено, останній звіт був наданий за червень 2009 р. Також повідомлено, що декларацію з ПДВ за листопад 2008 р. ТОВ «Ентібус» не подано, зобовязання з ПДВ від операцій зі зберігання товару позивача не задекларовано та не сплачено до бюджету.

Зазначені посилання не приймаються судом до уваги оскільки вони не були підставою прийняття спірних рішень.

Крім цього, позивачем до матеріалів справи надані наступні податкові декларації ТОВ «Ентібус».

З ПДВ листопад 2008 року отримана ДПІ в Печерському районі м. Києва 20.11.2009 р. вхід № 749430, у якій у графі 5 загальний обсяг оподаткований операцій зазначено 1331499 грн., у графі усього податкових зобовязань 266300 грн. До декларації доданий додаток 5 розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту, згідно якого ТОВ «Ентібус» відобразило у складі податкових зобовязань операції з позивачем (ІНН315861905223) на суму 1315158,56 грн. ПДВ 263031,71 грн.

З ПДВ грудень 2008 року отримана ДПІ в Печерському районі м. Києва 20.01.2009 р. вхід № 695251, у якій у графі 5 загальний обсяг поставки зазначено 595247 грн., у графі усього податкових зобовязань 119049 грн. До декларації доданий додаток 5 розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту, згідно якого ТОВ «Ентібус» відобразило у складі податкових зобовязань операції з позивачем (ІНН315861905223) на суму 89303,28 грн. ПДВ 17860,66 грн.

Зазначене свідчить, що ТОВ «Ентібус» відображено у складі податкових зобовязань операції з позивачем.

Порушення позивачем абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону полягає у неправомірному, на думку ДПІ, включенні до складу валових витрат суми витрат, понесених позивачем у звязку з отриманням від ТОВ «Євробуд» товарно-матеріальних цінностей ( надалі ТМЦ). Позивачем завищено від`ємне значення обєкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік у розмірі 97017 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 332421 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 308604 грн., за 4 квартал 2008р. в сумі 23817 грн.

З акту вбачається, що у квітні червні 2008 року позивач отримав ТМЦ на загальну суму 3410260,73грн., у тому числі ПДВ 568376,79 грн. Отримані ТМЦ були оплачені позивачем частково у сумі 1535395 грн., у тому числі ПДВ 255899,17 грн. та проведено взаємозалік на суму 360654,80 грн., у тому числі ПДВ 60109,1 грн. Загальна сума оплати за отримані ТМЦ складає 1896049,8 грн., у тому числі ПДВ 316008,3 грн.

Сума 300545,66 грн. включена позивачем до складу валового доходу, сума ПДВ 60109,1 грн. до складу податкових зобовязань з ПДВ. Таким чином, на думку ДПІ, позивачем зайво включено до складу валових витрат, витрати на загальну суму 1261842 грн.

Під час проведення перевірки позивачем не були надані первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Євробуд» за вказаний період.

Згідно з протоколами виїмки від 22.09.2008 року та 01.10.2008 року. вказані документи були вилучені податковою міліцією ДПА в Донецькій області.

Судом до Прокуратури Донецької області був наданий запит № 2-а-13644/09/0570 від 22.09.2009 року щодо направлення копії вилучених документів.

Листом № 04/3-40064-08 від 10.11.2009 року до матеріалів справи надані первинні документи по взаємовідносинам позивача та ТОВ «Євробуд».

Висновком експерта встановлено, що в результаті дослідження первинних документів та облікових регістрів по операціях поставки ТОВ «Євробуд»(арк.9-13 висновку експерта) встановлено, що не підтверджуються документально висновки акту перевірки щодо порушення абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки на дослідження надані у повному обсязі первинні документи та облікові регістри , які підтверджують понесені витрати з придбання та оплати позивачем товарів та матеріалів у ТОВ «Євробуд» у другому, третьому кварталі 2008 року на загальну суму придбання 2841883,94 грн. без ПДВ(ПДВ 568376,79 грн.), та оплати на суму 1580041,50 грн. без ПДВ(ПДВ 316008,27грн.).

Виходячи з наведеного, не підтверджуються висновком експерта документально висновки акту перевірки щодо завищення від»ємного значення об»єкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік у розмірі 97017 грн., та заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 332421 грн., у тому числі за 3 квартал 2008р. в сумі 308604 грн., за 4 квартал 2008р. в сумі 23817 грн.

Аб. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріалами справи встановлено, що зазначені витрати підтверджуються наявними у матеріалах справи первинними документами, а саме договором №2У поставки від 05.05.2008 р. між позивачем та ТОВ «Євробуд», видатковими накладними, податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних тощо.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи висновок експерта, висновок ДПІ щодо порушення позивачем аб. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Фінансові санкції були застосовані до позивача на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», приписами якого встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Неправомірність нарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 332421грн. призводить до неправомірності застосування ДПІ до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сумі 165 899,60 грн.

За таких обставин, податкові повідомлення - рішення від 28.04.2009р. №0000882341/0 та від 09.07.2009 року №0000882341/1-1530, якими позивачеві було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 332 421грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 165 899,60грн., у загальній сумі 498 320,60грн. підлягають скасуванню, відповідно позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Як вбачається з акту перевірки, пояснень ДПІ підставою нарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 554236 грн. стало встановлення ДПІ під час перевірки порушення позивачем п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.. 3, п. 4.1. ст.. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.. 7, п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон «Про ПДВ») в результаті чого завищено залишок від`ємного значення податку на додану вартість по рядку 26 декларації з ПДВ за квітень, червень 2008 року, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 51990 грн., у тому числі за квітень 2008 року у сумі 5361 грн., грудень 2008 року 46629 грн. та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 554236 грн., у тому числі за квітень 2008 року в сумі 80284 грн., за травень 2008 року 375748 грн., червень 2008 року 98204 грн.

Порушення позивачем вимог п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.. 3, п. 4.1. ст.. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.. 7 Закону «Про ПДВ» полягає у не включені до обєкту оподаткування, до бази оподаткування податком на додану вартість суму послуг по господарській операції з ТОВ «ЕНТІБУС» за договором відповідального зберігання товарів № 27/10-р від 03.11.2008 року за листопад 2008 року в розмірі 86038,28 грн. та за грудень 2008 року 78821,06 грн. та не включило до складу податкових зобовязань з ПДВ за листопад 2008 року в розмірі 17207,66 грн. та за грудень 15764,21 грн. В результаті позивачем занижені податкові зобовязання з ПДВ за листопад 2008 року в розмірі 17207,66 грн. та за грудень 15764,21 грн.

Як вже зазначалося, позивач отримав від ТОВ «ЕНТІБУС» послуги щодо відповідального зберігання товарів на загальну суму 197831,21 грн., у тому числі ПДВ 32971,87 грн.: у листопаді 2008 року на суму 103245,94 грн. та у грудні 2008 року на суму 94585,27 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ентібус» задекларувало свої податкові зобов»язання за листопад 2008р. та за грудень 2008р.

До податкового кредиту позивачем включена загальна сума ПДВ у розмірі 32971,87 грн. за наступними податковими накладними: № 301101 від 30.11.2008 року на суму 17207,66 грн.; № 011212 від 01.12.2008 року 5,64 грн.; № 031212 від 03.12.2008 року 9,23 грн.; № 051212 від 05.12.2008 року 21,42 грн.; № 081212 від 08.12.2008 року 60,72 грн.; № 191212 від 19.12.2008 року 634,97 грн.; № 301212 від 30.12.2008 року 15032,23 грн.

П.п. 3.1. 1. п. 3.1. ст.. 3 Закону «Про ПДВ» передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

У відповідності до вимог п. 4.1. ст.. 4 Закону «Про ПДВ» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.. 7 Закону «Про ПДВ» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

За вимогами п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044, на який також посилається ДПІ, первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Наведені норми не містять обовязку позивача включати суму отриманих ним послуг із відповідального зберігання товару до обєкту оподаткування, до бази оподаткування, а суму ПДВ до складу податкових зобовязань.

До того ж, під час розгляду справи судом була призначена судово-економічна експертиза, за результатами якої складено висновок № 81/24 від 29.06.2010 року.

Висновком експерта встановлено, що в результаті дослідження первинних документів та облікових рeгicтрів по взаємовідносинах ТОВ „НПП „Укрспецкерамикаогнеупор" з ТОВ „Ентібус" у листопаді, грудні 2008року (наведених на арк. 5-7 висновку) експертом встановлено, що підтверджуються документально придбання послуг з відповідального зберігання товару у ТОВ „Ентібус" та віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ за листопад 2008р., грудень 2008р. відповідно 17207,66грн., 15764,21 грн.

Але, виходячи з норм Закону України "Про податок на додану вартість" об'єкти оподаткування, база оподаткування операцій з поставки товарів, дата виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів визначається по кожній окремій господарській операції. Оскільки, за актом ДПІ не значиться наведено при реалізації яких запасів, товарів у розрізі номенклатури, за якими цінами у складі господарської операції, не наведено суми заниження податкових зобов'язань по кожній операції, та оскільки, у відповідності до чинного законодавства експерту забороняється вибирати вихідні дані проведення експертизи, то експерту не виявляється можливим документально обгрунтувати висновки Акту ДПІ щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2008р. на суму 17207,66грн., за грудень 2008р. в poзмірі 15764,21грн.

Таким чином, висновок щодо порушення позивачем п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.. 3, п. 4.1. ст.. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.. 7 Закону «Про ПДВ» є безпідставним, оскільки спростовується матеріалами справи.

Порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону «Про ПДВ» полягає у неправомірному, на думку ДПІ, включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ на суму 181924 грн., у тому числі за квітень 2008 року 85645 грн.; за червень 2008 року 96279 грн. за господарській операції з ТОВ «Євробуд» по придбанню ТМЦ, оскільки на момент проведення перевірки були відсутні податкові накладні за відповідні місяці.

П.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону «Про ПДВ» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вже зазначалося, вказані первинні документи були вилучені податковою міліцією ДПА в Донецькій області, що підтверджується протоколами виїмки від 22.09.2008 року та 01.10.2008 року.

За запитом суду ці документи були надані до матеріалів справи та досліджені експертом під час проведення судово-економічної експертизи. Висновки експерту з цього питання викладені у висновку № 81/24 від 29.06.2010 року, де зазначено, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ підтверджується первинними документами у повному обсязі, відповідно висновки ДПІ з цього питання документально не підтверджуються.

Експертом встановлено, що в результаті дослідження первинних документів та облікових рeгicтрів по взаємовідносинах ТОВ „НПП „Укрспецкерамикаогнеупор" з ТОВ „Євробуд» у квітні-серпні 2008року (наведених на арк. 8-13 висновку) встановлено, що віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціям придбання ТМЦ у ТОВ «Євробуд» підтверджується також наданими для дослідження податковими накладними.

У висновку зазначено, що не підтверджуються документально висновки акту перевірки ОДПІ щодо порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2008 року у сумі 85645 грн., за травень 2008року у cyмi 386453грн., за червень 2008 року у сумі 96279 грн.

Крім цього, експертом також не підтверджено завишення залишку від`ємного значення ПДВ по рядку 26 декларації з ПДВ за квітень, червень 2008 року, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 51990 грн., у тому числі за квітень 2008 року у сумі 5361 грн.; грудень 2008 року 46629 грн. та заниження ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 554236 грн., у тому числі за квітень 2008 року в сумі 80284 грн., за травень 2008 року 375748 грн. та червень 2008 року 98204 грн.

Таким чином, висновок ДПІ щодо порушення позивачем п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону «Про ПДВ» є безпідставним, оскільки спростовується матеріалами справи.

Фінансові санкції були застосовані до позивача на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», приписами якого встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Неправомірність нарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 554236грн. призводить до неправомірності застосування ДПІ до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сумі 277118 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За таких обставин, податкові повідомлення - рішення від 28.04.2009р. №0000892341/0 та від 10.07.2009 року №0000892341/1-1550, якими позивачеві було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 554236грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 277118грн., у загальній сумі 831354грн. підлягають скасуванню, відповідно позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи, до яких належать зокрема витрати повязані із проведенням судових експертиз.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Ст. 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, повязаних з проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Граничні розміри компенсації витрат повязаних з розглядом адміністративних справ встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Даною постановою передбачено, що витрати пов'язані з проведенням судової експертизине можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

Позивачем оплачено за проведення експертизи 15640 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 63 від 26.02.2010 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 р. № 710 затверджена Інструкція «Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів», якою визначена нормативна вартість однієї експертогодини у державних спеціалізованих установах судової експертизи для експертиз особливої складності - 47грн. Згідно наказу Міністерства юстиції України від 09.04.2010 р. № 288/7, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2010 р. за № 287/17582, нормативна вартість однієї експертогодини у 2010 році з урахуванням індексу споживчих цін за 2009 рік для проведення експертиз особливої складності складає 64,5 грн.

Згідно розрахунку вартості судово-економічної експертизи 81/24 від 29.06.2010 р. наданого судовим експертом, експертом затрачено на проведення експертизи 242,2 ексертогодини, загальна вартість експертизи за нормативом складає 15646,12 грн.

Таким чином, витрати позивача на проведення судово-економічної експертизи не перевищує вартість граничних розмірів встановлених Кабінетом Міністрів України.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3грн. 40коп. та витрати повязані із проведенням експертизи у сумі 15640 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись Конституції України, Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 р. № 710 затверджена Інструкція «Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів», Наказом Міністерства юстиції України від 09.04.2010 р. № 288/7, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2010 р. за № 287/17582,

ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Слов`янської обєднаної державної податкової інспекції: від 28.04.2009р. №0000882341/0, від 09.07.2009 року №0000882341/1-1530, якими Товариству з обмеженою відповідальністю « НПП «Укрспецкерамикаогнеупор» було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 332 421грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 165 899,60грн., у загальній сумі 498 320,60грн. та від 28.04.2009р. №0000892341/0, від 10.07.2009 року №0000892341/1-1550, якими Товариству з обмеженою відповідальністю « НПП «Укрспецкерамикаогнеупор» було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 554236грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 277118грн., у загальній сумі 831354грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « НПП «Укрспецкерамикаогнеупор» витрати по сплаті судового збору у сумі 3грн. 40коп. та витрати повязані із проведенням експертизи у сумі 15640 грн.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Постанову підписано 12 квітня 2011 р.

Суддя Наумова К.Г.