Постанова № 16404337, 21.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3523/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЖукової Ж.О.

при секретарі судового засіданняКоваленко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому позивач просить з урахуванням уточнення позовних вимог від 30.05.2011р., стягнути з рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість на користь місцевого бюджету у сумі узгодженого податкового зобовязання по єдиному податку в розмірі 1190грн. 83коп. на р/р 34218379700327, код платежу 18050200, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 24231017.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 29.03.2011р.

02.06.2011р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи без його участі, в якому позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечення проти адміністративного позову не надав. Однак, на адресу суду повернулося повідомлення з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Всупереч вимогам ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: довідка з ЄДР; заява ФО-П ОСОБА_1 від 15.12.2009р.; рішення №3-31/5; розрахунок суми позову; корінець ППР від 09.12.2010р.; акт від 08.12.2010р.; корінець першої податкової вимоги від 27.10.2010р.; корінець другої податкової вимоги від 06.09.2010р.; витяг з облікової картка ФО-П ОСОБА_1; довідка від 02.02.2011р.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

ФО-П ОСОБА_1 зареєстрований Софієвською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 21.12.2005р. та взятий на облік платника податків в Криничанській МДПІ.

Відповідач 15.12.2009р. звернувся до податкового органу із заявою на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідно до якої, основним видом діяльності відповідача була зазначена торгівля автотранспортними засобами.

Відповідно до самостійно визначеного виду діяльності ФО-П ОСОБА_1, до відповідача застосовувалась ставка єдиного податку в розмірі 200грн., відповідно вимог Закону України №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва» та рішення Софіївської селищної ради від 13.01.2010р. №3-315/5 про встановлення ставок єдиного податку.

Внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання по єдиному внеску протягом липня грудня 2010 року у ФО-П ОСОБА_1 виникла заборгованість перед державним бюджетом в розмірі 11980грн. 83коп., з них: за основним боргом 1000грн. 38коп. та сума нарахованих штрафних санкцій 190грн. 45коп.

Згідно з п.6.2.1. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податковим органом були направлені на адресу відповідача податкові вимоги №1/217 від 27.07.2010р. та від 06.09.2010р. №2/355, які отримані останнім 29.07.2010р. та 07.09.2010р., відповідно.

Криничанською МДПІ Дніпропетровської області була проведена перевірка ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства України в частині повноти та своєчасності сплати до бюджету (платіжна дисципліна) єдиного податку. За результатами перевірки був складений акт від 08.12.2010р. №002819/1740, відповідно до висновків якого були виявлені порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: порушено строки сплати суми узгодженого податкового зобовязання з єдиного податку на 181 день, фактично сплачено 16.06.2010р., по строкам сплати до 20.01.2010р.

Акт був підписаний відповідачем без зауважень, також заперечень проти акту перевірки або додаткових пояснень від ФО-П ОСОБА_1 до податкового органу не надходило.

На підставі акту перевірки від 08.12.2010р. №002819/1740 податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення від 09.12.2010р. №0028191740/0 про нарахування на відповідача суми штрафних санкцій в розмірі 190грн. 45коп., яке було отримане відповідачем 10.12.2010р., що підтверджується відміткою про отримання на корінці повідомлення.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду, відповідачем в добровільному порядку не сплачена узгоджена сума податкового зобовязання по єдиному податку та сума штрафних санкцій в розмірі 1190грн. 83коп.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Пунктом 2 Указу №727 від 03.07.1998р. встановлено, що ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.

Згідно з положенням ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків та зборів (обовязкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з чинним законодавством покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» обовязок фізичної особи щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів) припиняється сплатою податку і збору (обовязкового платежу) або його скасуванням чи смертю платника.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи Державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, позивачем субєктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення про стягнення з ФО-П ОСОБА_1 узгодженої суми податкової заборгованості по сплаті єдиного податку в розмірі 1190грн. 83коп., натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові.

За таких підстав, суд вважає адміністративний позов Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1190грн. 83коп. за рахунок коштів, що належать платнику податків є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість на користь місцевого бюджету суму узгодженого податкового зобовязання по єдиному податку в розмірі 1190грн. 83коп. на р/р 34218379700327, код платежу 18050200, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 24231017.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова