Постанова № 16404301, 21.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 р. Справа № 2а-7535/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чабаненко С. В. при секретаріГуртовій І.О. за участю: представника позивача - Сулейманова Ю.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріга» до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: ТОВ «Тріга» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції, згідно якого просило визнати не чинними податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області від 15.06.2010 р. -№ 0000282344/3 (№ 0000282344/2 від 30.03.2010 р., № 0000282344/1 від 11.02.2010 р., № 0000282344/0 від 04.12.2009 р.) про визначення суми податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріга» з податку на додану вартість у сумі 76 892 (сімдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем -51261,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25631,00 грн.; -№ 0000292344/3 (№ 0000292344/2 від 30.03.2010 р., № 0000292344/1 від 11.02.2010 р., № 0000292344/0 від 04.12.2009 р.) про визначення суми податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріга» з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 56 682 (п'ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 33788,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16894,00 грн. В обґрунтування вказаних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення рішення відповідачем прийняті на підставі висновків згідно Акту перевірки № 600/23/3-13440309 від 18.11.2009 р., з якими позивач не погоджується, зазначаючи при цьому, що вказані висновки не відповідають дійсності та нормам чинного на час існування правовідносин податкового законодавства. В судовому засіданні представник позивача просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, 11.03.2011 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі. Проте, в процесі розгляду справи надав суду письмові заперечення на позов, а також відповідні пояснення, згідно яких проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані рішення законними і обґрунтованими, та у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступне.

Як зазначено відповідачем, позапланова документальна перевірка TOB «Тріга» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських відносинах з TOB «Тревел-НВХ» (код ЄДРПОУ 34616805) за період з 01.07.2008 року по 3 1.12.2008 року була проведена на підставі постанови старшого слідчого СВ Броварського MB (з обслуговування м. Бровари та Броварського району) ГУ МВС України в Київській області Циби Н.Д. від 01 жовтня 2009 року про призначення позапланової документальної перевірки.

За результатами перевірки складено Акт від 18.11.2009 №600/23/3-13440309, яким угоди, укладені між TOB «Тревел-НВХ» та TOB «.Тріга» визнані нікчемними відповідно до ст.ст. 203. 215. 215.228 ЦК України та встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріга» вимог абз.4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) стосовно завищення валових витрат на 135152,00 грн., у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток на 33788,00 грн., а також порушення підпункту 7.2.4. 7.4.5 пункту 7.4.статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) завищено податковий кредит на загальну суму 51 261,00 грн., а саме: в квітні 2008 року на 16 585,0 грн., в травні 2008 року на 13 920,0 грн. та в липні 2008 року на 20756,0 грн., що, як зазначено у акті, призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ у відповідних періодах на зазначені суми.

За вказані порушення донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33 788,00 грн. і з податку на додану вартість в сумі 51 261,00 грн. та за донарахованими сумами податку застосовано штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2006 року № 21 81-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями) в сумі 16894,00 грн. та 25 631,00 грн. відповідно.

Як вказано в акті, TOB «Тріга» уклало з TOB «Тревел НВХ» договір постачання від 02.04.2008 року без номеру на поставку теплотехнічного устаткування металополімерної системи, запорної арматури та інше. Постачання товару здійснено силами та за рахунок Продавця, а транспортні витрати включено до ціни товару. Зі сторони Постачальника TOB «Тревел НВХ» договір підписано з розшифровкою: «ОСОБА_5», та скріплено печаткою підприємства TOB «Тревел НВХ». На податкових накладних, виписаних TOB «Тревел НВХ», також міститься підпис з розшифровкою: «ОСОБА_5», який скріплений печаткою підприємства TOB «Тревел НВХ».

Як свідчить з акту перевірки від 18.11.2009 №600/23/3-13440309, взаємовідносини між підприємствами TOB «Тріга» та TOB «Тревел НВХ» здійснювались в квітні, травні, липні, серпні 2008 року, тобто мали систематичний характер.

Досліджені під час проведення перевірки документи, на виконання вказаного договору постачання, були укладені за період з 12.04.2008 року по 24.07.2008 року: податкова накладна № 000013 від 12.04.2008 року: видаткова накладна № ТОВ-000013 від 12.04.2008 року, платіжне доручення № 1 14 від 09.04.2008 року; податкова накладна № 000009 від 22.04.2008 року: видаткова накладна № ТОВ-000009 від 26.04.2008 року, платіжне доручення № 1 12 від 07.04.2008 року; податкова накладна № 000019 від 28.05.2008 року: видаткова накладна № ТОВ-000019 від 28.05.2008 року, рахунок - фактура № 000015 від 23.05.2008 року; податкова накладна № 000018 від 28.05.2008 року; видаткова накладна № ТОВ-000018 від 28.05.2008 року, рахунок - фактура № 000018 від 23.05.2008 року; податкова накладна № 000017 від 28.05.2008 року: видаткова накладна № ТОВ-0000І7 від 28.05.2008 року, рахунок - фактура № 000017 від 22.05.2008 року, платіжне доручення № 143 від 23.05.2008 року; податкова накладна № 000037 від 24.07.2008 року; видаткова накладна № ТОВ-000037 від 25.07.2008 року, рахунок - фактура № 000037 від 23.07.2008 року, платіжне доручення № 189 від 23.07.2008 року; податкова накладна № 000038 від 24.07.2008 року; видаткова накладна № ТОВ-000038 від 25.07.2008 року, рахунок - фактура № 000038 від 23.07.2008 року, платіжне доручення № 190 від 23.07.2008 року. Вказані документи також містять підпис з розшифровкою: «ОСОБА_5», скріплені печаткою підприємства TOB «Тревел НВХ».

Зазначений договір постачання відповідачем визнано нікчемним, а також зазначено про відсутність правовідносин між TOB «Тріга» та TOB «Тревел-НВХ», виходячи з наступного. Відповідач зазначає, що за даними Інформаційно-аналітичної системи ДПА України в періодах квітень, травень, липень, червень 2008 року TOB «Тревел НВХ» не задекларовано зобов'язання по TOB «Тріга».

15.04.2008 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 1 355 115 0004 002639 про наявність судового рішення стосовно порушення провадження у справі про банкрутство щодо TOB «Тревел-НВХ» (код ЄДРПОУ 34616805) (Довідка ЄДРПОУ № 361 1147 від 05.06.2009 року).

Постановою Господарського суду Київської області від 23.04.2008 року TOB «Тревел-НВХ» (код ЄДРПОУ 34616805) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ініціюючого кредитора - TOB «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнологія», тобто з цього періоду особа ОСОБА_5 не мала повноважень на підписання фінансово-господарських документів від TOB «Тревел-НВХ», та як зазначає відповідач, у зазначений період перебувала на території іншої держави у місцях позбавлення волі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2008 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 15.07.2008 року, юридичну особу TOB «Тревел -НВХ» (код ЄДРПОУ 34616805) ліквідовано, провадження у справі припинено.

Згідно постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.09.09 по справі № 2-а-9283/09/1070 за позовом Броварської ОДШ до TOB «Тревел-НВХ» : припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Тревел-НВХ» з моменту його державної реєстрації; визнано установчі документи (статут) TOB «Тревел-НВХ» недійсними з моменту їх державної реєстрації; визнано недійсним з моменту видачі свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість № 3 7 736973 від 04.10.06 TOB «Тревел-НВХ».

Також відповідач послався на наявність запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.11.2008 року за № 1 355 117 0007 002639 щодо державної реєстрації припинення юридичної особи TOB «Тревел-НВХ» (код ЄДРПОУ 34616805) у звязку з визнанням її банкрутом та на анулювання у звязку з цим за ініціативою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області 29.07.2008 року свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість № 100103035 від 06.03.2008 року вказаної юридичної особи.

Тобто відповідач вважає, що фактично правочини між TOB «Тріга» та TOB «Тревел-НВХ» з 12.04.2008р. по 25.07.2008 р. не могли укладатися через відсутність посадових осіб TOB «Тревел-НВХ», які могли б проводити фінансово-господарську діяльність.

Отже, відповідачем зроблено висновок про те, що TOB «Тревел-НВХ» не мало управлінського, технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів на здійснення фінансово-господарських операцій - на здійснення поставки товарів своїми силами.

З зазначеними висновками податкового органу не можна погодитися з огляду на наступне.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 283/97-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Пунктом 2 статті 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідей інфікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону № 168/97 встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими первинними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість'", правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

За приписами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події, або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної в якій зазначені суми податку на додану вартість, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Отже, виходячи з викладеного можливо дійти висновку, що лише у випадку відсутності податкової накладної платник податку позбавляється права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат та визнання недійсними установчих документів контрагента платника податку з моменту його реєстрації не може бути підставою для висновку про недійсність податкових накладних, виданих таким контрагентом на час здійснення господарської операції.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Згідно п. 9.6 ст. 9 цього Закону, свідоцтво про реєстрацію особи як платника ПДВ діє до дати його анулювання. Як вказано в акті перевірки, анулювання свідоцтва платника ПДВ TOB «Тревел-НВХ» було здійснено 29.07.2008, тобто після видачі та отримання позивачем податкових накладних за квітень-липень 2008 р.

Згідно з вимогами п. 25 Положення про Реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р., свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як встановлено в судовому засіданні, на час здійснення господарських операцій та отримання позивачем податкових накладних в квітні-липні 2008 р. документи TOB «Тревел-НВХ» та свідоцтво платника податку на додану вартість не було анульовано чи визнане недійсним.

Тобто на час здійснення господарських відносин та отримання податкових накладних в квітні-липні 2008 р. TOB «Тревел-НВХ» було зареєстровано, як платник податку на додану вартість, у встановленому порядку, та на підставі пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мало право на видання податкових накладних.

Також суд бере до уваги, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачається обовязковість податкового стану (обліку) контрагентів і фактичної сплати ними податку до бюджету для виникнення права покупця на податковий кредит. Питання від'ємного значення суми поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом інших осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Фактичне постачання товару в ході перевірки позивачем підтверджено первинними накладними у відповідності до п. 4.3. договору поставки від 02.04.2008 р., а також подальшим використанням цього товару.

Що стосується посилання відповідача на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2009 р. № 2-а-9283/09/1070, згідно якої установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість TOB «Тревел-НВХ» визнано недійсними, суд зазначає, що факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру. Прийняття судом такого рішення не свідчить про недійсність договору, укладеного позивачем з TOB «Тревел-НВХ», оскільки на момент укладення та виконання договору з TOB «Тревел-НВХ» установчі документи цього контрагента, в тому числі свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість недійсними не визнавались та юридична особа вважається припиненою з моменту внесення запису про це в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осібпідприємців, тобто згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.12.2010 р., 02.12.2009 внесено судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з її банкрутством, та крім цього, згідно цієї ж довідки 03.11.2008 державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у звязку з визнанням її банкрутом та 16.04.2009 внесено судове рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Отже, на час існування між позивачем та ТОВ «Тревел-НВХ» господарських правовідносин - в період з квітня по липень 2008 року, зазначені обставини не існували та про них не могло бути відомо як позивачеві так і відповідачеві на момент здійснення перевірки позивача, оскільки відповідний запис був внесений до ЄДРПОУ після зазначених подій, тобто у розумінні ч. З ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зазначені відомості не можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку.

Фактичне постачання товару позивачеві підтверджено первинними накладними, що відображено в акті перевірки та передбачено п. 4.3. договору поставки від 02.04.2008 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Тревел-НВХ», тобто витрати на суму 135 151,95 грн. за період липень-серпень 2008 р. в ході перевірки були підтверджені відповідними рахунками, платіжними документами, накладними. Зазначені витрати увійшли до складу валових витрат відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки були здійснені на придбання товарів, які використовувались для ведення господарської діяльності TOB «Тріга», що підтверджено договорами з TOB «Бізнес-Центр» та TOB «Спецпроектбуд», накладними та актами прийому виконаних підрядних робіт, та підтверджує подальший рух товару, отриманого від TOB «Тревел-НВХ», що знайшло відображення в акті перевірки податкового органу від 18.11.2009 № 600/23/3-13440309.

Що стосується посилання відповідача на порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216. Ст. 228 ЦК України, суд зазначає, що згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог; п. 2 статті 215 цього ж кодексу: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Таким чином, підставою вважати правочин недійсним є його недійсність, встановлена законом, а не актом перевірки податкового органу. Для доведення нікчемності правочину, державний податковий інспектор повинен вказати норму закону, яка б чітко вказувала про нікчемність такого правочину.

Частиною 1 статті 216 ЦК України від 16.01.2003 року №435-IV зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Відповідно до статті 655 ЦК України: за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Як визначено статтею 656 ЦК України від 16.01.2003 року №435-IV предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно до статті 664 ЦК України, моментом виконанням продавцем своїх обовязків є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обовязок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Виходячи з досліджених судом письмових доказів не вбачається, що зміст правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Тревел-НВХ», суперечить діючому законодавству або моральним засадам суспільства, вчинений у формі, яка не встановлена законом або не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тобто, як відображено в акті перевірки та підтверджено відповідними доказами, є доведеним факт існування взаємовідносини (придбання товарів) з ТОВ «Тревел-НВХ», придбання позивачем товару та здійснення розрахунків за придбаний товар між позивачем та ТОВ «Тревел-НВХ» у квітні-липні 2008 року, а також подальша реалізація придбаного товару ТОВ «Тріга» контрагентам.

Отже, фактичні обставини, з яких можливо б було дійти висновку про те, що правовідносини між ТОВ «Тріга» та ТОВ «Тревел-НВХ» є такими, що мають ознаки нікчемних, у наданих суду письмових доказах, в тому числі в акті Західно-Донбаської ОДПІ в Дніпропетровській області від 18.11.2009 №600/23/3-13440309, не відображені.

Також суд бере до уваги, що згідно постанови Павлоградського міськрайонного суду від 05.02.2010 № 3-349/2010 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП директора ТОВ «Тріга» - ОСОБА_6 згідно акту № 600/23/3-13440309 від 18.11.2009 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Тріга» з питань дотримання податкового законодавства України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Тревел-НВХ» за період з 01.01.2007 по 31.12.2008, суд дійшов висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, у звязку з чим провадження у справі було закрите. При цьому, судом встановлено, що між ТОВ «Тріга» та ТОВ «Тревел-НВХ» був укладений договір постачання від 02.04.2008, за яким ТОВ «Тріга» отримало від ТОВ «Тревел-НВХ» теплотехнічне обладнання, металополімерні системи, запорну арматуру та інший товар за видатковими накладними: № ТОВ-000013 від 12.04.2008 року на суму 62861,24 грн., № ТОВ-000009 від 26.04.2008 на суму 36646,75 грн., № ТОВ-000019 від 28.05.2008 на суму 45310,60 грн., № ТОВ -000018 від 28.05.2008 на суму 14581,21 грн., № ТОВ-000017 від 28.05.2008 року на суму 23 628,10 грн.; № ТОВ-000037 від 25.07.2008 року на суму 54 167,96 грн.; № ТОВ-000038 від 25.07.2008 року на суму 70 365,98 грн., а усього на загальну суму 307 561,84 грн. та провело розрахунок за нього у повному обсязі за платіжними дорученнями № 112 від 07.04.2008 року, № 114 від 09.04.2008 року, № 143 від 23.05.2008 року, № 147 від 23.05.2008 року, № 184 від 23.07.2008 року, № 190 від 23.07.2008 року на загальну суму 307 561,84 грн., в т.ч. податок на додану вартість в сумі 51 260,30 грн., та отримало від постачальника податкові накладні за цими операціями на загальну суму сплаченого ПДВ у сумі 51 260,30 грн.

Згідно цієї ж постанови зазначено, що фактичне виконання вказаного договору сторонами підтверджено документально, зокрема договором постачання, накладними, рахунками, податковими накладними, платіжними дорученнями. Крім того, факт отримання TOB «Тріга» товарів за цими господарськими операціями підтверджується його подальшим використанням у господарській діяльності TOB «Тріга» при здійсненні монтажних робіт на будівництві багатофункціональго комплексу у м. Павлограді по вул. Леніна, 103/105 за договорами з TOB «Бізнес-Центр» та TOB «Спецпроектбуд». Відсутність товарно-транспортних документів не спростовують факти постачання товару, оскільки відповідно до розділу 4 договору постачання від 02.04.2008 р. доставляння товару у пункт постачання відбувається за рахунок коштів та силами постачальника, транспортні витрати входять до ціни товару, приймання-передача товару підтверджується накладними.

Отже, згідно даної постанови, судом встановлено факт придбання ТОВ «Трігіа» протягом 2008 року товарів у ТОВ «Тревел_НВХ» та сплати у складі їх вартості податку на додану вартість, правомірне формування за даними операціями валових витрат та віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ «Тревел_НВХ» та відсутність у податкового органу праових підстав для визначення з боку позивача порушень пп. 7.2.4 п. 7.2., пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обовязковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Крім цього, згідно ч. 1 цієї ж норми, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За викладених обставин та з огляду на досліджені під час розгляду справи докази суд дійшов висновку про те, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області від 15.06.2010 р. № 0000282344/3 (№ 0000282344/2 від 30.03.2010 р., № 0000282344/1 від 11.02.2010 р., № 0000282344/0 від 04.12.2009 р.) про визначення суми податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріга» з податку на додану вартість у сумі 76 892 (сімдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем -51261,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25631,00 грн.; № 0000292344/3 (№ 0000292344/2 від 30.03.2010 р., № 0000292344/1 від 11.02.2010 р., № 0000292344/0 від 04.12.2009 р.) про визначення суми податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріга» з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 56 682 (п'ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 33788,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16894,00 грн., що були прийняті на підставі акту перевірки № 600/23/3-13440309 від 18.11.2009 р., є протиправними, оскільки винесені без наявності належних підстав, отже підлягають скасуванню.

При цьому, з урахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист якого він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти постанову, якою визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись 2, 9, 11, 70-72, 86, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріга» до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області від 15.06.2010 р.

-№ 0000282344/3 (№ 0000282344/2 від 30.03.2010 р., № 0000282344/1 від 11.02.2010 р., № 0000282344/0 від 04.12.2009 р.) про визначення суми податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріга» з податку на додану вартість у сумі 76 892 (сімдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем -51261,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25631,00 грн.;

-№ 0000292344/3 (№ 0000292344/2 від 30.03.2010 р., № 0000292344/1 від 11.02.2010 р., № 0000292344/0 від 04.12.2009 р.) про визначення суми податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріга» з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 56 682 (п'ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 33788,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16894,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови викладений 17.03.2011.

Суддя С.В. Чабаненко