Рішення № 16370102, 15.06.2011, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-215/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого- судді Дмитрієва Т.М.

при секретарі- Менусмановій А.К.

за участю: позивача- ОСОБА_2

представника відповідача- Солдатової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Совєтського районного територіального медичного обєднання про зобовязання внести зміни до трудової книжки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про зобовязання його внести зміни до його трудової книжки та особистих рахунків, а саме вказати, що він у період з 01 лютого 1990 року по 21 січня 2007 року працював лікарем-анестезіологом у складі анестезіологічної групи Совєтської центральної районної лікарні. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у вказаний період працював у складі анестезіологічної групи в Совєтській ЦРЛ, праця в якій має відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховуватися до трудового стажу у подвійному розмірі, проте в його трудову книжку відповідачем відповідні записи зроблені не були. За таких обставин позивач вважає, що відмова відповідача внести відповідні зміни до його трудової книжки та особистих рахунків порушує його права в частині обчислення трудового стажу при виході на пенсію, та вважає, що є підстави для задоволення заявленого ним позову.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Крім того, позивач пояснив, що дізнавшись на початку лютого 2011 року про те, що з 1984 року у штатному розкладі Совєтської ЦРЛ повинна була бути передбачена анестезіологічна група, він 07 лютого 2011 року звернувся з заявою до відповідача про внесення до його трудової книжки і особистих рахунків відповідних змін, проте йому в цьому було відмовлено.

Представник відповідача Совєтського РТМО Солдатова І.М. у судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечуючи, що за наявності двох штатних лікарів анестезіологів і відповідної кількості медсестер-анестезісток у лікарні повинна бути створена анестезіологічна група. У Совєтській центральній районній лікарні в період з 07 червня 1984 року по 01 серпня 1998 року фактично існувала анестезіологічна група, в складі якої позивач працював лікарем-анестезіологом, виконуючи всі функціональні обовязки структурного підрозділу служби анестезіології. Проте, у трудову книжку позивача відомості про його фактичну роботу у складі анестезіологічної групи внесені не були і в цей час без рішення суду адміністрація Совєтського районного територіально медичного обєднання не має права внести зміни до штатного розкладу та особистих рахунків за попередні роки.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

ОСОБА_2 з 01 лютого 1990 року був прийнятий на посаду лікаря-анестезіолога у Совєтську центральну районну лікарню на постійній основі, з 09 березня 1999 року був призначений на посаду заступника головного лікаря по лікувальній роботі з виконання роботи за суміниством 0, 5 ставки лікаря анестезіолога, з 07 лютого 2005 року переведений на посаду лікаря анестезіолога хірургічного відділення, а з 15 січня 2007 року переведений на посаду лікаря анестезіолога відділення анестезіології с койками інтенсивної терапії, що підтверджується відповідними записами у трудової книжки позивача, заповненої відділом кадрів Совєтської ЦРЛ (а.с. 8-9).

Також, з матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження Совєтської районної державної адміністрації в АР Крим за №148-р від 15 березня 2009 року була проведена державна реєстрація змін найменування «Совєтської центральної районної лікарні» у «Комунальну організацію Совєтська центральна районна лікарня», яка 21 грудня 2010 року рішенням №3 другої сесії шостого скликання Совєтської районної ради АР Крим ввійшла до складу Совєтського районного територіального медичного обєднання (а.с.24, 31). Таким чином відповідач є правонаступником Совєтської центральної районної лікарні, в якої працює позивач.

07 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Комунальної організації Совєтська центральна районна лікарня, у якій, посилаючись на наказ № 1188 від 29 грудня 1975 року «Про подальше удосконалення реанімаційної допомоги населенню» МОЗ СРСР, згідно якого у Совєтській ЦРЛ повинна була бути організована анестезіологічна група, просив вирішити питання про внесення до його трудової книжки відповідних записів (а.с. 12).

На зазначену заяву позивач отримав відповідь Совєтського РТМО від 16 за вих. № 95 березня 2011 року, з якої випливає, що дійсно відповідно до наказу МОЗ України від 18 жовтня 1997 року № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» у лікувально-профілактичних закладах охорони здоровя, де за штатними нормативами повинно бути не більше трьох лікарів-анестезіологів, разом з відповідною кількістю сестер - анестезісток, створюється анестезіологічна група, але до січня 2007 року така група у штатному розкладі виділена не була (а.с. 13).

З дослідженого у судовому засіданні штатного розкладу медичного, фармацевтичного та іншого персоналу Совєтської центральної районної лікарні за 1984 рік вбачається, що до штату хірургічного відділення лікарні входила 1 посада лікаря-анестезіолога (а.с. 53а-53б). Зі штатного розкладу хірургічного відділення Совєтської центральної районної лікарні за 1995 рік вбачається, що до штату лікарні входили 3 посади лікаря-анестезіолога (а.с.53).

Як вбачається із архівної довідки за вих. № 38-09 від 13 травня 2011 року, яка видана Архівним відділом Совєтської районної державної адміністрації в Автономної Республіки Крим штатні розклади Совєтської ЦРЛ за 1985 1994 роки та за 1996 1998 роки на зберігання в архівний відділ не здані (а.с. 54).

Із довідки № 887 від 15 червня 2011 року, яка видана Совєтським районним територіальним обєднанням вбачається, що у звязку із підтопленням підвального приміщення, де був розташований архів лікарні, штатні розклади за 1985 -1994 роки та за 1996 1998 роки прийшли в негідність та відновленню не підлягають (а.с. 54а).

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що позивач, працюючи на посаді лікаря - анестезіолога, виконував увесь перелік обовязків, який передбачений Положенням про лікаря структурного підрозділу служби анестезіології (а.с. 31а).

Відповідно до положень ст. 10 ч. 1, 3, ст. 11, ст. 60 ч. 1 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах заявлених ними вимог, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Отже, відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим.

Тобто, визнання позову представником відповідача, згідно ст. 61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Крім того, відповідно до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника і до неї заносяться всі відомості про роботу.

За таких обставин, беручи до уваги, що факт роботи позивача у складі анестезіологічної групи у період з 01 лютого 1990 року по 21 січня 2007 року знайшов своє підтвердження, враховуючи, що представник відповідача визнав позов і це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд доходе висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати: 08 гривень 50 копійок у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, 30 гривень у рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Також враховуючи, що позивачем були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у меншому розмірі, тобто в сумі 30 гривень замість належних до сплати 37 гривень, то відповідно до п. 6 ч. 3 Розділу I Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 1258 від 21 грудня 2005 року, з наступними змінами, та на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне додатково стягнути з відповідача 7 (сім) гривень в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 60, 61, 88, 169, 174, 212-218, ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Совєтського районного територіального медичного обєднання Міністерства охорони здоровя Автономної Республіки Крим задовольнити.

Зобовязати Совєтське районне територіальне медичне обєднання Міністерства охорони здоровя Автономної Республіки Крим внести до трудової книжки та особистих рахунків ОСОБА_2 відповідні зміни, а саме зазначити, що ОСОБА_2 у період з 01 лютого 1990 року по 21 січня 2007 року працював лікарем-анестезіологом у складі анестезіологічної групи Совєтської центральної районної лікарні.

Стягнути з Совєтського районного територіального медичного обєднання Міністерства охорони здоровя Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 8 (вісім) гривень 50 копійок у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 30 (тридцять) гривень у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а взагалі 38 (тридцять вісім) гривень 50 копійок.

Стягнути з Совєтського районного територіального медичного обєднання Міністерства охорони здоровя Автономної Республіки Крим витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 (сім) гривень, перерахувавши зазначену суму на рахунок 31213259700290, код платежу 22050001, одержувач Державний бюджет, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740431.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду АР Крим Т.М. Дмитрієв