Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-213/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2011 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого- судді Дмитрієва Т.М.
при секретарі- Менусмановій А.К.
за участю: позивачки- ОСОБА_2
представника відповідача- Солдатової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Совєтського районного територіального медичного обєднання про зобовязання внести зміни до трудової книжки,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача про зобовязання його внести зміни до її трудової книжки та особистих рахунків, а саме вказати, що ОСОБА_2 у період з 05 вересня 1990 року по 21 січня 2007 року працювала медсестрою - анестезисткою Совєтської Центральної районної лікарні у складі анестезіологічної групи. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка у вказаний період працювала у складі анестезіологічної групи в Совєтській ЦРЛ, праця в якій має відповідно до вимог ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховуватися до трудового стажу у подвійному розмірі, проте в її трудову книжку відповідачем відповідні записи зроблені не були. За таких обставин позивачка вважає, що відмова відповідача внести відповідні зміни до її трудової книжки та особистих рахунків порушує її права в частині обчислення трудового стажу при виході на пенсію, та вважає, що є підстави для задоволення заявленого нею позову.
Позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Крім того, позивачка пояснила, що дізнавшись на початку лютого 2011 року про те, що з 1984 року у штатному розкладі Совєтської ЦРЛ повинна була бути передбачена анестезіологічна група, вона 08 лютого 2011 року звернулася з заявою до відповідача про внесення до її трудової книжки і особистих рахунків відповідних змін, проте їй в цьому було відмовлено.
Представник відповідача Совєтського РТМО Солдатова І.М. у судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечуючи, що за наявності двох штатних лікарів анестезіологів і відповідної кількості медсестер-анестезісток у лікарні повинна бути створена анестезіологічна група. У Совєтській центральній районній лікарні в період з 07 червня 1984 року по 01 серпня 1998 року фактично існувала анестезіологічна група, в складі якої позивачка працювала медсестрою-анестезисткою, виконуючи всі функціональні обовязки, які передбачені Положенням про медичну сестру структурного підрозділу служби анестезіології. Проте, у трудову книжку позивачки відомості про її фактичну роботу у складі анестезіологічної групи внесені не були і в цей час без рішення суду адміністрація Совєтського районного територіально медичного обєднання не має права внести зміни до штатного розкладу та особистих рахунків за попередні роки.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.
ОСОБА_2 з 05 вересня 1990 року прийнята у Совєтську центральну районну лікарню на постійній основі медсестрою - анестезісткою хірургічного відділення, а з 15 січня 2007 року переведена сестрою медичною анестезистом відділення анестезіології с койками інтенсивної терапії, що підтверджується відповідними записами у трудової книжки позивачки, заповненої відділом кадрів Совєтської ЦРЛ (а.с. 9-10).
Також, з матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження Совєтської районної державної адміністрації в АР Крим за № 148-р від 15 березня 2009 року була проведена державна реєстрація змін найменування «Совєтської центральної районної лікарні» у «Комунальну організацію Совєтська центральна районна лікарня», яка 21 грудня 2010 року рішенням № 3 другої сесії шостого скликання Совєтської районної ради АР Крим ввійшла до складу Совєтського районного територіального медичного обєднання (а.с.24, 31). Таким чином відповідач є правонаступником Совєтської центральної районної лікарні, в якої працювала позивачка.
08 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до Комунальної організації Совєтська центральна районна лікарня, у якій, посилаючись на наказ № 1188 від 29 грудня 1975 року «Про подальше удосконалення реанімаційної допомоги населенню» МОЗ СРСР, згідно якого у Совєтській ЦРЛ повинна була бути організована анестезіологічна група, просила вирішити питання про внесення до її трудової книжки відповідних записів (а.с. 4).
На зазначену заяву позивачка отримала відповідь Совєтського РТМО від 16 березня 2011 року за вих. № 95, з якої випливає, що дійсно відповідно до наказу МОЗ України від 18 жовтня 1997 року № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» у лікувально-профілактичних закладах охорони здоровя, де за штатними нормативами повинно бути не більше трьох лікарів-анестезіологів, разом з відповідною кількістю сестер-анестезісток, створюється анестезіологічна група, але до січня 2007 року така група у штатному розкладі виділена не була (а.с. 11). Відповідно до наказу по Совєтській центральній районної лікарні за № 21 від 12 січня 2007 року (а.с.31) відділення анестезіології з 6-тю койками інтенсивної терапії було відкрите з 15 січня 2007 року.
З дослідженого у судовому засіданні штатного розкладу медичного, фармацевтичного та іншого персоналу Совєтської центральної районної лікарні за 1984 рік вбачається, що до штату хірургічного відділення лікарні входили 3 посади медсестри-анестезистки. Зі штатного розкладу хірургічного відділення Совєтської центральної районної лікарні за 1995 рік вбачається, що до штату лікарні входили 6 посад медсестер-анестезисток (а.с. 53а-53б).
Як вбачається із архівної довідки за вих. № 38-09 від 13 травня 2011 року, яка видана Архівним відділом Совєтської районної державної адміністрації в Автономної Республіки Крим штатні розклади Совєтської ЦРЛ за 1985 1994 роки та за 1996 1998 роки на зберігання в архівний відділ не здані (а.с. 54).
Із довідки № 887 від 15 червня 2011 року, яка видана Совєтським районним територіальним обєднанням вбачається, що у звязку із підтопленням підвального приміщення, де був розташований архів лікарні, штатні розклади за 1985 -1994 роки та за 1996 1998 роки прийшли в негідність та відновленню не підлягають (а.с. 54а).
У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що позивачка, працюючи на посаді медсестри-анестезистки, виконувала увесь перелік обовязків, який передбачений Положенням про медичну сестру структурного підрозділу служби анестезіології (а.с. 29).
Відповідно до положень ст. 10 ч. 1, 3, ст. 11, ст. 60 ч. 1 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах заявлених ними вимог, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Отже, відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим.
Тобто, визнання позову представником відповідача, згідно ст. 61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Крім того, відповідно до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника і до неї заносяться всі відомості про роботу.
За таких обставин, беручи до уваги, що факт роботи позивачки у складі анестезіологічної групи у період з 05 вересня 1990 року по 21 січня 2007 року знайшов своє підтвердження, враховуючи, що представник відповідача визнав позов і це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд доходе висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені судові витрати: 08 гривень 50 копійок у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, 30 гривень у рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Також враховуючи, що позивачкою були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у меншому розмірі, тобто в сумі 30 гривень замість належних до сплати 37 гривень, то відповідно до п. 6 ч. 3 Розділу I Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 1258 від 21 грудня 2005 року, з наступними змінами, та на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне додатково стягнути з відповідача 7 (сім) гривень в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 60, 61, 88, 169, 174, 212-218, ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до Совєтського районного територіального медичного обєднання Міністерства охорони здоровя Автономної Республіки Крим задовольнити.
Зобовязати Совєтське районне територіальне медичне обєднання Міністерства охорони здоровя Автономної Республіки Крим внести до трудової книжки та особистих рахунків ОСОБА_2 відповідні зміни, а саме зазначити, що ОСОБА_2 у період з 05 вересня 1990 року по 21 січня 2007 року працювала медичною сестрою у складі анестезіологічної групи Совєтської центральної районної лікарні.
Стягнути з Совєтського районного територіального медичного обєднання Міністерства охорони здоровя Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 8 (вісім) гривень 50 копійок у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 30 (тридцять) гривень у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а взагалі 38 (тридцять вісім) гривень 50 копійок.
Стягнути з Совєтського районного територіального медичного обєднання Міністерства охорони здоровя Автономної Республіки Крим витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 (сім) гривень, перерахувавши зазначену суму на рахунок 31213259700290, код платежу 22050001, одержувач Державний бюджет, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34740431.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Совєтського районного суду АР Крим Т.М. Дмитрієв
Судове рішення № 16370101, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 15.06.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-213/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: