Рішення № 16337450, 31.05.2011, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-431/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2911 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі:головуючого - судді Савіна О. І.

при секретарі - Архіповій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Южноукраїнське відділення № 8664 ВАТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Южноукраїнське відділення № 8664 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, мотивуючи тим, що 18.11.2008 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений договір № 14200113004 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебето-кредитною схемою, яка вбачає можливість зарахування на картку фізичної особи коштів в сумі, що на встановлений договором розмір перевищує суму, яка є в наявності на картковому рахунку клієнта. Дебето-кредитна схема представляє собою різновид кредитування фізичної особи по типу овердрафту при цьому забезпеченням кредиту є кошти. 18.11.2008 р. відповідачем до позивача була подана заява-згода про встановлення на відкритому на її ім'я картковому рахунку № НОМЕР_1 ліміту кредитування у розмірі 2 100 гривень. На виконання умов договору та заяви-згоди, 26.11.2008 р. ліміт кредиту у вказаному розмірі був встановлений на її картковому рахунку. Виконуючи умови договору позивач протягом жовтня 2007 року – березня 2008 року, згідно наданих списків, зараховував та виплачував відповідачу належні суми, у тому числі виплачував суми у межах встановленого відповідачу ліміту кредитування. Згідно даних еквайрингової установи за період з 28.10.2008 р. по 25.02.2010 р. на картковий рахунок відповідача на виконання умов договору та на підставі наданих списків позивачем було зараховано 11 828, 78 гривень. За цей же період відповідачем з використанням банківської картки були проведені платежі на загальну суму 12 070 гривень. Різниця між надходженнями та витратами складає 241, 22 гривень. Крім того, на виконання п.п. 2.6, 3.1.2, 6.2 Договору про обслуговування рахунку протягом періоду з 28.10.2008 р. по 25.05.2010 р. на картковому рахунку відповідача враховувалися нарахування за отримання готівкових коштів з карткового рахунку, за надання послуг з кредитування та за перевищення витратного ліміту. Ця сума становить 989, 43 гривень.

Таким чином, станом на 25.04.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 230, 65 гривень (241, 22 + 989,43). 06.05.2010 р. картковий рахунок, відкритий на ім'я відповідача, був закритий. Вказана сума не відшкодована.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить стягнути з відповідача на користь позивача спричиненні збитки в сумі 1 230, 65 гривень, судові витрати: судовий збір в розмірі 51 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 гривень.

Відповідач позов визнала частково, оскільки 30.05.2011 р. поповнила картрахунок готівкою в розмірі 100 гривень, про що надала суду копію квитанції № 6723622 (#6723622) від 30.05.2011 р.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що 18 листопада 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філією – Южноукраїнське відділення № 8664 Буряк Марини Миколаївни, та ОСОБА_1 був укладений Договір № 14200113004 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебето-кредитною схемою, яка вбачає можливість зарахування на картку фізичної особи коштів в сумі, що на встановлений договором розмір перевищує суму, яка є в наявності на картковому рахунку клієнта. Дебето-кредитна схема є різновидом кредитування фізичної особи по типу овердрафту при цьому забезпеченням кредиту є кошти. 18.11.2008 р. ОСОБА_1 до позивача була подана заява-згода про встановлення на відкритому на її ім'я картковому рахунку № НОМЕР_1 ліміту кредитування у розмірі 2 100 гривень (а. с. № 14).

На виконання умов договору та заяви-згоди, 26.11.2008 р. ліміт кредиту у вказаному розмірі був встановлений на її картковому рахунку. Виконуючи умови договору позивач протягом жовтня 2007 року – березня 2008 року, згідно наданих списків, зараховував та виплачував відповідачу належні суми, у тому числі виплачував суми у межах встановленого відповідачу ліміту кредитування.

ОСОБА_1 систематично допускала порушення строків погашення заборгованості за наданим кредитом.

Згідно даних еквайрингової установи за період з 28.10.2008 р. по 25.02.2010 р. на картковий рахунок відповідача на виконання умов договору та на підставі наданих списків позивачем було зараховано 11 828, 78 гривень. За цей же період відповідачем з використанням банківської картки були проведені платежі на загальну суму 12 070 гривень. Різниця між надходженнями та витратами складає 241, 22 гривень.

Крім того, на виконання п.п. 2.6, 3.1.2, 6.2 Договору про обслуговування рахунку протягом періоду з 28.10.2008 р. по 25.05.2010 р. на картковому рахунку відповідача враховувалися нарахування за отримання готівкових коштів з карткового рахунку, за надання послуг з кредитування та за перевищення витратного ліміту. Ця сума становить 989, 43 гривень.

Таким чином, станом на 25.04.2011 р. заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складала 1 230, 65 гривень, де 241, 22 гривень - різниця між надходженнями та витратами; 989,43 гривень - нарахування за отримання готівкових коштів з карткового рахунку на надання послуг з кредитування та за перевищення витратного ліміту.

06 травня 2010 р. картковий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 був закритий.

В листі за вих. № 08-21/165 від 14.02.2011 р. адресованим відповідачу банк повідомляв останню про існуючу заборгованість в розмірі 1 230,65 гривень та вимагав усунути порушення кредитного договору у строк до 30 днів, а також повідомляв її, що у разі невиконання викладеної вимоги протягом вказаного строку розпочне процедуру захисту своїх прав у встановленому законодавством порядку (а.с. № 61). Вимога банку відповідачем залишилася не виконаною.

Згідно зі ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст. 612 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем були порушені умови вищевказаного договору та норми цивільного законодавства України, але 30 травня 2011 року нею був поповнений картрахунок готівкою в розмірі 100 гривень, про що вона надала суду копію квитанції № 6723622 (#6723622) від 30.05.2011 р..

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 гривень, понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом (а. с. № 2. 3).

А тому, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 554, 612, 625, 1049 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88,179, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Южноукраїнське відділення № 8664 ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Арциз Одеської області, на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Южноукраїнське відділення № 8664 ВАТ «Державний ощадний банк України» (55001, м. Южноукраїнськ Миколаївської області, вул. Миру, 11, р/р 3739005, МФО 386360, ЄДРПОУ 20911034) завдані збитки за договором № 14200113004 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебето-кредитною схемою від 18 листопада 2008 року в сумі 1 130, 65 гривень (одна тисяча сто тридцять гривень шістдесят п’ять копійок), судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одної) гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. І. Савін