Ухвала суду № 16308869, 10.06.2011, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3113/11 Головуючий у 1 інстанції: Васецька В.В.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2011 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого Онищенка Е.А.

суддів : Подліянової Г.С.

Маловічко С.В.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «04»квітня 2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів, ОСОБА_4, ОСОБА_3 суми заборгованості по кредитному договору № CNL-200/565/2008 від 31.03.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.03.2008 року між закритим акціонерним „ОТП Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк", а на теперішній час має права вимоги - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна та відповідачем, ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № CNL-200/565/2008, відповідно до умов якого, позивач здійснив видачу кредитних коштів відповідачу ОСОБА_4 в загальному розмірі 24 360 доларів 00 центів США, шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок відповідача ОСОБА_4, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 1 від 31.03.2008 року.

Проценти за користування кредитом встановлені на основі плаваючої процентної ставки, що складається з фіксованого відсотку 5, 995 річних та FIDR .

Даний кредит був виданий під договір поруки № SR-200/265/2008 від 31.03.2008 року, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_3 зобов'язалася відповідати за зобов'язанням ОСОБА_4 перед позивачем в повному обсязі даних ним зобов”язань, що виникають з умов кредитного договору № CNL,-200/565/2008 від 31.03.2008 року та нести солідарну відповідальність.

Однак, відповідач ОСОБА_4 не належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, несвоєчасно, не в повному обсязі, порушував графік, порядок та строки повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом.

Оскільки відповідачі допустили однобічну відмову від виконання зобов'язання, чим істотно порушили умови кредитної угоди, то станом на 01.10.2009 року заборгованість за кредитним договором № СNL.-200/565/2008 від 31.03.2008 року в загальному розмірі складає 202 261 гривня 24 копійки.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за вищезазначеним кредитним договором в розмірі 202 261 гривня 24 копійки та, крім того, судові витрати: судовий збір - 1700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень 00 копійок.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «04»квітня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № CNL-200/565/2008 від 31.03.2008 року станом на 01.10.2009 року в загальному розмірі - 202 261 гривня 24 копійки з них: сума заборгованості за тілом кредиту - 190 917 гривень 33 копійки ; сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 26.05.2009 року по 30.09.2009 року - 7706 гривень 09 копійок; пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань за період з 26.06.2009 року по 01.10.2009 року - 3637 гривень 82 копійки.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати в сумі 1820 гривень 00 копійок, а саме: судовий збір - 1700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень 00 копійок.

А всього стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна»( код ЄДРПОУ 36789421, п/р 26507002333333 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) суму в розмірі 204 081 гривень 24 копійки (двісті чотири тисячі вісімдесят одна гривня двадцять чотири копійки).

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна»про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів солідарно, районний суд виходив з того, що боржник ОСОБА_4 порушив зобов”язання, забезпеченого порукою, прострочив повернення чергової частини кредиту, тому боржник ОСОБА_4 і поручитель ОСОБА_3 несуть відповідальність перед банком як солідарні боржники в обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.

З таким висновком можна погодитися.

Судом установлено, що 31.03.2008 року між закритим акціонерним „ОТП Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк", а на теперішній час має права вимоги - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № CNL-200/565/2008, відповідно до умов якого, позивач здійснив видачу кредитних коштів відповідачу ОСОБА_4 в загальному розмірі 24 360 доларів 00 центів США, шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок відповідача ОСОБА_4, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 1 від 31.03.2008 року (а.с. 7-11, а.с. 13-14).

Відповідно до договору поруки № SR-200/265/2008 від 31.03.2008 року відповідач ОСОБА_3.(поручитель) зобов'язалася відповідати за своєчасне виконання боржником ОСОБА_4 його боргових зобов”язань перед банком за кредитним договором в повному обсязі таких зобов”язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники. (а.с. 12).

Станом на 01.10.2009 року заборгованість ОСОБА_4 перед банком склала в загальному розмірі - 202 261 гривня 24 копійки з них: сума заборгованості за тілом кредиту - 190 917 гривень 33 копійки; сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 26.05.2009 року по 30.09.2009 року - 7706 гривень 09 копійок; пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань за період з 26.06.2009 року по 01.10.2009 року - 3637 гривень 82 копійки (а.с. 15).

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язуєтться повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд першої інстанції врахував зазначені вимоги закону та фактичні обставини справи і обґрунтовано визнав, що вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна»підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не підписувала вищезазначений договір поруки не заслуговують на увагу, оскільки остання не надала суду доказів, які б достовірну підтверджували зазначену обставину.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про неправомірність укладення кредитного договору в іноземній валюті. Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю. Єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно вимогами ст.. 5 Декрету є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи при укладенні вищезазначеного кредитного договору банк мав відповідну генеральну ліцензію № 191, яка була видана Національним банком України 08 листопада 2006 року та письмовий дозвіл Національного банку України № 191-1 від 08.11.2006 року на здійснення кредитних операцій у валюті (а.с. 175-178 ), що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Не заслуговують на уваги доводи апеляційної скарги щодо порушенням судом першої інстанції норм ст.. 109 ЦПК України. Вищезазначений позов поданий до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за місцем проживання одного із відповідачів ОСОБА_4, що відповідає вимогам частини першої статті 109 ЦПК України та частини першої статті 113 ЦПК України, тому дана справа підсудна Жовтневому районному суду м. Запоріжжя.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судом повно і всебічно з”ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору не порушені, застосовані правильно, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.. ст.. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «04»квітня 2011 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: