Ухвала суду № 16297109, 09.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 р.Справа № 2-а-4236/10/2170 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів-Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішень про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд»звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, в якому просив скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 08.07.2010 року №0009802307 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 94380,00 грн. та часткове скасування рішення від 08.07.2010 р. №0009792307 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 94380,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ВАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд»до ДПІ у м. Херсоні про скасування рішень про застосування штрафних санкцій.

В апеляційній скарзі ВАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення вимог позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 червня 2010 р. головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області Міщенчук О. М. та головним державним податковим ревізором-інспектором ДПА у Херсонській області Щербиною І. В. проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці кафе "Корал" ЛОК "Маяк", яке належить позивачу та розташоване за адресою: Херсонська область, с. Залізний порт, пансіонат "Прибой".

Перевірка проводилась на підставі плану перевірок субєктів господарювання відділом контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі, управління податкового контролю юридичних осіб з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р., затвердженого наказом ДПА у Херсонській області, та направлення на перевірку № 592/237 від 07.06.2010 р.

Перевірку здійснено в присутності старшого бармена ОСОБА_4, яка була ознайомлена з направленням та отримала його примірник, про що свідчить її підпис в направленні та надана нею пояснювальна записка.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції зроблений вірний висновок про відсутність порушень законодавства посадовими особами відповідача щодо порядку проведення перевірки, дії ДПІ відповідають чинному законодавству, перевірка позивача була передбачена у плані, проведена на підставі направлення, тому, відповідно, у направленні зазначено такий вид перевірки як планова. Як зазначалось, ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР надає контролюючим органам право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Щодо посилань апелянта про відсутність законних підстав для проведення перевірки позивача колегія суддів вважає за необхідне пояснити наступне.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України організовує роботу державних податкових організацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Крім того, за змістом п.2 ч.1 ст.11 цього Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби.

Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р.

Положеннями ст.ст.15 та 16 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Оскільки, перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, то це є окремий вид перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності в межах повноважень податкових органів, визначених вищевказаними законами.

Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як вбачається з назви статті 11-1: "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР, вважаються позаплановими.

Виходячи з системного аналізу норм Законів № 509-ХІІ та № 265/95-ВР слід зробити висновок про врегулювання підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), саме частиною 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обовязкових платежів).

Щодо посилань апелянта на неправомірність проведення перевірки посадовими особами ДПІ у Цюрупинському районі та ДПА у Херсонській області, а також відсутність направлення на перевірку, на думку колегії суддів, вони не можуть бути підставою для скасування рішень ДПІ про застосування штрафних санкцій з огляду на таке.

За змістом ст. ст. 8, 9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові адміністрації в областях виконують безпосередньо, а також організовують роботу державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. Таким чином, посадові особи ДПА у Херсонській області та ДПІ у Цюрупинському районі мали право на проведення перевірки за направленням ДПА у Херсонській області.

Твердження апелянта про відсутність направлення на перевірку спростовується копією направлення, наявного в матеріалах справи . Про ознайомлення з направленням та отримання його примірника свідчить підпис уповноваженої особи позивача - старшого бармена ОСОБА_5

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки складено акт від 26.06.2010 р. №758/21/22/23/01273243. Відповідно до акту позивачем порушено п. п. 1, 2, 13 ст. 3 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР) та п. 2.6 гл. 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637:

- не забезпечено відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі: (692,00 грн. 251,50 грн. = 434,50 грн.);

- проведено розрахункові операції без застосування РРО на суму 6,00 грн.;

- проведено розрахункові операції без застосування РРО на суму 18876,00 грн. згідно прибуткових касових ордерів. Згідно фіскальних звітних чеків та контрольних стрічок діяльність в цей період не проводилась. Відповідно до пояснення старшого бармена, вказана сума є виручка за реалізований товар, яку вона здавала до каси підприємства;

- не оприбутковано готівкові кошти, що надходили до каси підприємства (згідно прибуткових касових ордерів).

Прибуткові касові ордери додані до акту перевірки.

Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог Закону №265/95-ВР передбачена розділом V цього Закону.

За змістом п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність. Таким чином, оскільки позивачем проведено розрахункові операції без застосування РРО на загальні суму 18882,00 грн. (6,00 грн. + 18876,00 грн.) розмір фінансової санкції склав 94410,00 грн. (18882,00 грн. х 5).

Відповідно до ст. 22 Закону № 265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Враховуючи те, що порушення, пов'язане з непроведенням розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (пункт 1 статті 17 Закону), призводить до невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, то при застосуванні фінансової санкції невідповідністю готівкових коштів слід вважати розбіжність між сумою готівкових коштів на місці проведення розрахунків і сумою коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, з вирахуванням суми готівкових коштів, яка не була проведена через реєстратор розрахункових операцій і в свою чергу склала невідповідність готівкових коштів.

Отже, оскільки перевіркою встановлено факт непроведення розрахункової операції 26 червня 2010 р. (в день проведення перевірки) на суму 6,00 грн., на місці проведення розрахунків відповідно до опису наявних готівкових коштів знаходилось 692,00 грн., сума, зазначена в денному Х-звіті дорівнює 251,50грн., до відповідача слід застосувати фінансову санкцію у розмірі 2175,50 грн. ((692,00 грн. 251,50 грн. 6,00 грн.) х 5).

Відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки передбачена п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" та дорівнює п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Оскільки, позивачем не оприбутковано суму, що складає 18876,00 грн., до нього застосовано штрафні санкції у розмірі 94280,00 грн. (18876,00 грн. х 5).

На підставі акту перевірки від 26.06.2010 р. податковим органом прийнято рішення від 08.07.2010 р. №0009792307 про застосування штрафних санкцій в розмірі 96 582,50 грн. за порушення законодавства з питань використання реєстраторів розрахункових операцій та рішення №0009802307 про застосування штрафних санкцій в розмірі 94380,00 грн. - за порушення норм з регулювання обігу готівки.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач частково визнав рішення від 08.07.2010 р. №0009792307 та вважав за можливе застосування до нього штрафних санкцій в розмірі 2202,50 грн. за проведення розрахункових операцій без застосування РРО у сумі 6 грн. та не забезпечення відповідності коштів на місці проведення розрахунків у сумі 434,00 грн. З іншими порушеннями, викладеними в акті, позивач не погоджувався, проте належних доказів та пояснень на їх спростування до суду першої інстанції не надав.

Щодо посилань апелянта на те, що в акті інспектором зроблено припущення, а саме зазначено "виручка за реалізований товар" (виручка, яку старший бармен здавала до каси підприємства), тоді як в касових ордерах йдеться про «выручку» та «послуги кафе «Корал», колегія суддів звертає увагу на той факт, що готівкові кошти, отримані за операціями, проведеними згідно касових ордерів на загальну суму 18876,00 грн. (виручка за товар це чи за послуги), є такими, що отримані з порушенням п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та п. 2.6 гл. 2 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95, а тому застосовані податковим органом штрафні санкції є обгрунтованими.

Твердження апелянта про те, що касовий ордер № 2 від 16.06.2010 р. не є докуметом ЛОК"Маяк" також не спростовує порушень, викладених в акті, оскільки, як вбачається з вказаного ордеру, 2 400,00 грн. прийнято від ОСОБА_4.(старшого бармена) на підставі послуг, наданих саме кафе "Корал".

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що при винесенні рішень про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за виявлені порушення, відповідач дотримався вимог законодавства, які регламентують розміри таких санкцій та порядок їх застосування.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено неправомірність прийнятого на підставі акту перевірки рішення про застосування штрафних санкцій від 08.07.2010 року №0009802307. Тому позовні вимоги ВАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд»не були задоволені правомірно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від 15 листопада 2010 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд»- залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішень про застосування штрафних санкцій - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: