Ухвала суду № 16297316, 16.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2011 р.Справа № 2-а-3608/10/2170 Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря Ридванської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континент- Юг»до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континеннт-Юг»(далі позивач, ТОВ) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2010р. № 0002652301/0, яким позивачу збільшено зобовязання з податку на додану вартість на 41 154,13 грн., у тому числі за основним платежем на 27436,08 грн. та за штрафними санкціями на 13718,05 грн.

Позов обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення складене на підставі протиправних висновків акту перевірки від 14.06.2010р. №2717/23-2-/32021938. У даному акті зроблено висновок про нікчемність угоди, укладеної позивачем із ПСП «Каїса»про постачання олії соняшникової, оскільки ДПІ у м. Нова Каховка під час перевірки ПП «Мусон - 2009», який є постачальником ПСП «Каїса», дійшла висновку, що всі угоди укладені ПП «Мусон - 2009»є нікчемними, а тому і всі подальші угоди із даним товаром не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач вважає, що висновок про відсутність реальності поставки товару, зроблений лише на підставі даних, наведених у деклараціях контрагента його постачальника без дослідження первинних бухгалтерських документів, є порушенням. Факт реальності поставки товару та виконання договору із ПСП «Каїса»підтверджується угодою, платіжними дорученнями про перерахування коштів, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, висновком санітарно-епідеміологічної експертизи олії соняшникової.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 01.07.2010р. № 0002652301/0.

В апеляційній скарзі, ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 23.12.2010 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної

скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010р. № 0002652301/0, яким позивачу збільшено зобовязання з податку на додану вартість на 41154,13 грн., у тому числі за основним платежем на 27436,08 грн. та за штрафними санкціями на 13718,05 грн. складене на підставі висновків акту невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПСП «Каїсса»за лютий, квітень 2009р. від 14.06.2010р. №2717/23-2/32021938.

За актом перевірки позивачу збільшено зобовязання з податку на додану вартість у звязку із зменшенням задекларованого у лютому, квітні 2009 року податкового кредиту на загальну суму 27436,08 грн., в тому числі за лютий 2009р. на суму 7182,75 грн., за квітень 2009р. на суму 20253,33, який був наслідком взаємовідносин з контрагентом постачальником ПСП «Каїсса».

При проведені перевірки ПП «Мусссон-2009», який є постачальника ПСП «Каїсса», відповідач встановив, що цей постачальник порушив вимоги статей 203, 215, 228, 662, 655 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПСП «Каїсса». Відповідач вважає, що оскільки постачальник ПСП «Каїсса»приватне підприємство «Мусссон-2009»не має у своєму розпорядженні необхідних матеріальних та трудових ресурсів, то податковий кредит сформований від цього постачальника та задекларовані обсяги подальшої реалізації цих товарів є нікчемними і підлягають виключенню відповідно з податкового кредиту та з податкових зобовязань з податку на додану вартість ПСП «Каїсса».

Основним аргументом відповідача, на якому ґрунтується його позиція є твердження, про те, що угода, укладена позивачем і ПСП «Каїсса», є нікчемною, не спрямованою на реальне настання правових наслідків, що товар не перевозився і не зберігався, а угода оформлена лише документально. Такий висновок зроблений у звязку із визнанням нікчемними угод поставок товару контрагентом ПСП «Каїсса»- ПП «Мусссон-2009».

На підставі зазначеного відповідач вважає, що позивач в порушення пп. 7.4.1 пп. 7.4.5. п. 7.4. пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР ) неправомірно збільшив податковий кредит у лютому, квітні 2009 року на 27436,08 грн. за результатами взаємовідносин з ПСП «Каїсса».

У судовому засіданні також встановлено, що 05.01.2009р. між позивачем та ПСП «Каїсса»укладено договір на поставку олій соняшникової рафінованої дезодорованої. Відповідно до п. 3.1.1. поставка товару здійснюється продавцем.

Відповідно до даного договору ПСП «Каїсса»поставило позивачу олію рафіновану дезодоровану у лютому 2009р. на загальну суму 43371,00 грн., в тому числі ПДВ 7228,50 грн., у квітні на загальну суму 121520,00 грн., в тому числі ПДВ 20253,33 грн.

Поставка товару підтверджена видатковими накладними № 26.02-02 від 26.02.2009р., № 30.04-04 від 30.04.2009р., податковими накладними від 26.02.2009р. № 26.02-02 на загальну суму 43371,00 грн., в тому числі ПДВ 7228,50 грн., від 30.04.2009р. № 30.04-04 на загальну суму 121520,00 грн., в тому числі ПДВ 20253,33 грн. та товарно-транспортними накладними по доставці товару № 00638/4 серії БЗП від 26.02.2009р. та № 00658/4 серії БЗП від 30.04.2009р.

За наданими документами перевезення вантажу здійснене водієм ОСОБА_3 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1 з причепом держ. номер НОМЕР_2. Вантажовідправник ПСП «Каїсса», вантажоодержувач ТОВ „Торговий дім «Континент - Юг». Пункт навантаження м. Каховка, вул. Південна, 1г, пункт розвантаження Херсонська область, с. Дарївка.

Також позивачем суду наданий висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 21.06.2007р. № 05.03.02-04/31166, відповідно до якого досліджувалась олія соняшникова рафінована, дезодорована, яка відповідає ДСТУ 4492:2005. Даний висновок містить відбиток печатки ПСП «Каїсса»та надпис «копия верна».

Поставлена олія зберігалась позивачем у алюмінієвих ємностях, що орендуються підприємством у ТОВ «Сан Лайт». Факт оренди підтверджується договором оренди від 14.02.2008р. № 14/02-2 та актом приймання-передачі.

Надходження товару та його використання у господарській діяльності відображено позивачем у бухгалтерському обліку.

Даний факт підтверджено дослідженими у судовому засіданні оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 «ТМЦ», оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 «Місця зберігання; Необоротні активи», оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 «Замовлення. Контрагент ПСП Каїсса», карткою рахунку 201 «ТМЦ. Олія рафінована».

Розрахунки за поставлений товар проведено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями.

Поставлений товар був використаний позивачем у господарській діяльності для виробництва майонезу.

Відповідно до ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1.).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5.)

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п. 7.7.1.).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, суд правильно зазначив, що визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, відповідач не зміг закріпити висновок щодо безпідставного формування кредиту позивача відповідними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»тому, незважаючи на аналіз господарських відносин позивача постачальник товарів склав та належним чином оформив податкову накладну, придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності позивача, тобто проведена операція була підкріплена відповідними бухгалтерськими та податковими документами. У своїх висновках відповідач вважає, що постачальник позивача ПСП «Каїсса»фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документувало операції із товаром, на які не мало права власності.

Дане твердження відповідача спростовано у судовому засіданні наданими документами, що підтверджують факт поставки товару позивачу ПСП "Каїсса".

У судовому засіданні представник відповідача наголосила, що ПП «Мусссон-2009»ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010р. визнане банкрутом та ліквідоване.

Проте, із даної ухвали вбачається, що ДПІ у м. Нова Каховка після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство звернулась із заявою про визнання грошових вимог кредитора у сумі 1116,08 грн. Зазначені вимоги податкового органу були повністю погашені, тобто на час проведення ліквідації ПП «Мусссон-2009»у податкового органу були відсутні будь-які вимоги майнового характеру до зазначеного підприємства.

Крім цього, за дослідженим договором поставки, укладеним між позивачем та ПСП «Каїсса», останнім здійснювались поставки олії протягом січня-травня 2009р. Олія товар (річ), який не має індивідуально-визначених ознак. Тому суд вірно погодився із позицією позивача, що податковим органом не доведено, що ТОВ „Торговий дім «Континент - Юг»придбав у ПСП «Каїсса»саме олію, придбану у ПП «Мусссон-2009».

Відповідно до податкового законодавства України підставою для збільшення зобовязань платника податків за наслідками документальних перевірок є відповідний акт документальної перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, за актом перевірки, висновки які стали підставою для складення спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач при досліджені стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товару від їх виробника або експортера не забезпечив відповідність аналітичної частини сплати ПДВ контрагентами позивача висновкам акту перевірки.

Ставлячи залежність формування податкового кредиту позивача від поставки товару контрагентом його постачальника відповідач не навантажує акти перевірки контрагентів позивача доказовою частиною впливу саме відносин досліджуємих взаємовідносин на формування кінцевої суми податкового кредиту. Відповідач досліджує поставку товару по ланцюгах одного із контрагентів перевіряємого платника податків зовсім не доводячи те, що саме податок від перепродажу цього товару був підставою для декларування податкового кредиту. Як правило позивач та його контрагенти мали господарські звязки по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) з багатьма субєктами підприємницької діяльності, а податковий орган, розглядаючи стан сплати ПДВ окремого контрагента, не доводить факт реалізації саме цього товару, саме від цього постачальника, роблячи при цьому не підтверджений належними доказами висновок про безпідставне включення ПДВ по цьому контрагенту до податного кредиту.

У судовому засіданні були досліджені податкові декларації з податку на додану вартість, подані до податкових органів ПСП Каїсса»та ПП «Мусссон-2009»за лютий, квітень 2009 року, відповідно до даних документів підприємства у повному обсязі задекларували податкові зобовязання за вказаними операціями.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив усі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континент- Юг»до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: