Постанова № 16296965, 16.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2011 р.Справа № 2-а-5796/10/1470 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Вадан Ярдс Океан»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, за участю прокуратури Миколаївської області та третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Південний термінал»про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Вадан Ярдс Океан»звернулося до суду з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, за участю прокуратури Миколаївської області та третьої особи ТОВ «Південний термінал»про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2010 року № 00007136/0.

Свої позовні вимоги ВАТ «Вадан Ярдс Океан» обґрунтувало тим, що товарність операцій з придбання товарів у контрагента підтверджується належним чином оформленими господарсько-фінансовими документами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм процесуального та матеріального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обгрунтованності даного позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства за квітень 2010 року, результати якої відображені в акті від 5 серпня 2010 року № 801/36/14307653 /а.с. 10-28/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення ним суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 195988 гривень у перевіряємому періоді. Зміст порушень полягав у збільшенні суми податкового кредиту з ПДВ за безтоварними операціями з придбання товарів, у періоді який перевірявся. Так, позивач документально оформив придбання товарів у ТОВ «Південний термінал»без реального здійснення господарської операції.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2010 року № 00007136/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 195988 гривень /а.с. 9/.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»вiд 03.04.1997 року № 168/97-ВР (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищенаведеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В силу вимог абзацу «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 того ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

При цьому за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 того ж Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Отже, саме лише документальне підтвердження права платника податку на бюджетне відшкодування не є достатнім для такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 та зареєстрованого в МЮ України 25.08.2005 року за № 925/11205 передбачено, що акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, акт перевірки є належним та допустимим доказом безтоварності вищенаведених господарських операцій позивача.

Отже, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на зазначену суму податкового кредиту є помилковим.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, оскаржена постанова суду першої інстанції не відповідає наведеним критеріям щодо законності та обгрунтованності судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Вадан Ярдс Океан»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, за участю прокуратури Миколаївської області та третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Південний термінал»про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2010 року № 00007136/0 відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 20 червня 2011 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/