Ухвала суду № 16296856, 08.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 р.Справа № 2-а-4566/10/1570 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Баязітової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.03.2010 року № 0000391630/0/1,

В С Т А Н О В И В:

26.04.2010 року директор товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна» звернувся до суду першої інстанції з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.03.2010 року № 0000391630/0/1, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21946 грн., яка на момент проведення перевірки вже була відшкодована, визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 21946 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6583,8 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року адміністративний позов ТОВ «ГТ Проект-Україна» задоволено в повному обсязі.

23.09.2010 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі подала апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі представник СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна»в порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено суми податку, сплаченого по податковим накладним до складу податкового кредиту не відповідного звітного періоду, в якому отримані податкові накладні, а до періоду, наступного за ним. Апелянт також посилається на те, що позивачем не було подано у встановленому законом порядку заяву зі скаргою на своїх контрагентів, що виключає можливість віднесення зазначених сум податку до податкового кредиту.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2010 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ГТ Проект-Україна».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30.11.2009 року по 11.12.2009 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ГТ Проект-Україна» щодо підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2009 року від 16.09.2009 року № 10391, липень 2009 року від 22.09.2009 року № 9001191913, серпень 2009 року від 25.09.2009 року № 9001198679 податкових накладних минулих податкових періодів.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 814/16-3/25033733/57 від 14.12.2009 року, на підставі якого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010 року № 0000391630/0/1/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21946 грн., визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 21946 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6 583,8 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ТОВ «ГТ Проект-Україна»п.п. 7.2. п.7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «ГТ Проект-Україна»занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню до сплати в бюджет у розмірі 16 415 грн., у тому числі: червень 2009 року на суму 2446 грн., липень 2009 року на суму 13969 грн.

В акті про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ГТ Проект-Україна»податковими органами зазначено, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по виписаним податковим накладним попередніх звітних періодів. СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі також зазначено, що позивач, не отримавши від постачальників протягом звітних періодів (червень-липень 2009 року) податкові накладні, не звертався до податкової інспекції із заявою та скаргою на таких постачальників.

На підставі викладеного спеціалізованою державною податковою інспекцією зроблено висновок про відсутність у ТОВ «ГТ Проект-Україна»права на віднесення до податкового кредиту сум податку відповідно до податкових накладних, зазначених в акті перевірки (а.с. 12).

В свою чергу колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення від 09.03.2010 року № 0000391630/0/1 та задоволення адміністративного позову ТОВ «ГТ Проект-Україна», зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених Законом.

П.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що суми податку, які підлягають бюджетному відшкодуванню визначаються як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду при відємному значенні такої суми.

Таким чином, відповідно до вимог норм зазначеного закону виникнення права на бюджетне відшкодування ставиться у залежність від правомірності формування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

П. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. В свою чергу ст. 15 зазначеного вище Закону встановлює строки давності у 1095 днів.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ГТ Проект-Україна»у вересні 2009 року подало до СДПІ по роботі з ВПП в м. Одесі уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок: за червень, липень та серпень 2009 року.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту за червень та липень 2009 року суму податку на додану вартість, оскільки податкові накладні отримані у попередньому періоді.

Однак, з наданих ТОВ «ГТ Проект-Україна»податкових накладних, відповідно до яких товариством віднесені суми податку до складу податкового кредиту червня та липня 2009 року шляхом подання уточнюючого розрахунку, вбачається, що вони виписані саме у тих періодах, до складу податкового кредиту якого вони віднесені, зокрема, червень та липень 2009 року (а.с.45-63).

Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень та липень 2009 року податкові накладні, відповідно до яких товариством було здійснено коригування податкового кредиту червня та липня 2009 року, дійсно отримані ТОВ «ГТ Проект-Україна» у період червня та липня 2009 року.

Таким чином, позивачем правомірно подано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі уточнюючі розрахунки про коригування податкового кредиту червня-липня 2009 року на підставі податкових накладних, виписаних у тому податковому періоді, у якому у товариства виникло право на податковий кредит.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «ГТ Проект-Україна»не подано у встановленому законодавством порядку до податного органу заяву зі скаргою на контрагентів у звязку з їх відмовою надати податкову накладу є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази ненадання контрагентами позивача податкових накладних у встановленому Законом України «Про податок на додану вартість»порядку, а саме не у тому періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань продавця. Так, надані податкові накладні містять відомості стосовно дати відвантаження (виконання) поставки, оплати товарів (послуг), яка і є датою виникнення податкових зобовязань продавця.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що у позивача були відсутні підстави для подання зазначених скарг на своїх контрагентів.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що ТОВ «ГТ Проект-Україна»дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»та правомірно віднесено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у червні та липні 2009 року шляхом подання уточнюючих розрахунків, а тому відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 21946 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6583 грн. 80 коп.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «ГТ Проект-Україна»була проведена з порушенням строків її проведення, оскільки відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених в податковій декларації даних протягом 30 днів за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом також строку провести позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Однак, як вбачається з матеріалів справу документальну невиїзну перевірку ТОВ «ГТ Проект-Україна»було проведено спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі лише в грудні 2009 року, тоді як уточнюючі розрахунки до податкової декларації подавались позивачем у вересні 2009 року.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 09.03.2010 року № 0000391630/0/1/0 про зменшення бюджетного відшкодування ТОВ «ГТ Проект-Україна»на суму 21946 грн., визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 21946 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 6583,8 грн. прийнято необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Романішина В.Л.

Яковлєва О.В.