Постанова № 16289277, 07.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 року справа №2а-23141/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П. , Попова В.В.

при секретарі Турко І.Б.,

за участю:

представників позивача Ламєкіна С.М., Юклевської І.Л.,

представника відповідача Скрипник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року у справі № 2а-23141/10/0570 за позовом Дочірнього підприємства «Санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов?янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Слов?янську до Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції, за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002642341/0 та № 0002632341/0 від 17.09.2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство «Санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов?янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Слов?янську звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції, за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002642341/0 та № 0002632341/0 від 17.09.2010 року.

Свої позовні вимоги обгрунтовували тим, що Словянською ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку з питань правильності обчислення та правомірності нарахування податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та податку на додану вартість з підприємством ТОВ «ІК «Ремист» за березень 2010 року, за результатами якої складено акт № 6086/23-30708492 від 06.09.2010 року, яким встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002642341/0 та № 0002632341/0 від 17.09.2010 року, які позивач вважає необгрунтовними та таким що суперечать вимогам діючого законодавства тому просив суд їх скасувати.

Постановою суду першої інстанції від 06 квітня 2011 року позовні вимоги задоволені повністю: скасовано податкове повідомлення рішення № 0002642341/0 від 17.09.2010 року Словянської обєднаної державної податкової інспекції; скасовано податкове повідомлення рішення № 0002632341/0 від 17.09.2010 року Словянської обєднаної державної податкової інспекції.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою і просив скасувати постанову, як ухвалену, на його думку, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги посилалася на те, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій Дочірнє підприємство «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Словянськ 10.03.2000 року зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Словянської міської ради Донецької області, знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Відповідачем у вересні 2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення та правомірності нарахування податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та податку на додану вартість з підприємством ТОВ «ІК «Ремист» за березень 2010 року, за результатами чого складено акт № 6086/23-3-30708792 від 06.09.2010 року.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002632341 від 17 вересня 2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у сумі 22592,40 грн., в тому числі за основним платежем 18827 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3765,40 грн.;№ 0002642341/0 від 17 вересня 2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у сумі 22591,50 грн., в тому числі за основним платежем 15061 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7530,50 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що позивачем здійснено розрахунки за договорами підряду, на всю суму наданих послуг, що підтверджується актом проведення звіряння розрахунків між ДП СКРЦ «Слов'янський курорт» та ТОВ «ІК «Ремист», отриманими від ТОВ «ІК»Ремист» податковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої з наступних підстав.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, між ДП «Санаторно - курортним реабілітаційним центром «Словянський курорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Словянськ (Замовник) та ТОВ «ІК «Ремист» (Генпідрядник) було укладено договори № 01/02-10 від 01.02.2010 року, № 02/03-10 від 02.02.2010 року на проведення підрядних робіт (ремонту номеру № 123, 808, 521, 338 санаторію «Ювілейний» та кладової блоку їдальні санаторію «Словянський») термін виконання яких до 19.03.2010 року, загальна вартість - 90367,20 грн.

Позивач, на підставі пункту 11.4 вищезазначених договорів розрахувався з «ІК «Ремист» за виконані роботи, шляхом надання у березні та квітні 2010 року санаторно-курортних путівок до здравиці Словянського курорту на загальну суму 91130 грн., що підтверджується реєстром путівок, випуск яких виготовлений ДП «СКРЦ «Словянський курорт» ЗАТ «Укрпрофздравниця» у березня 2010 року та листами замовленнями ТОВ «ІК»Ремист» № 11/03-10 від 11.03.2010 року, № 18/03-10 від 18.03.2010 року, № 31/03-10 від 31.03.2010 року, видатковими накладними № 109 від 15.03.2010 року, №119 від 18.03.2010 року № 121 від 18.03.2010 року, № 1422 від 31.03.2010 року та податковими накладними №№ 336, 336/1 від 31.03.2010 року, №№324, 324/1 від 18.03.2010 року, №№ 320, 320/1 від 18.03.2010 року, №№ 316, 316/1 від 15.03.2010 року.

23 квітня 2010 року Дочірнім підприємством «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» було надано до відповідача податкову декларацію з податку з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року та декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ.

Предметом доказування у справах, повязаних із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість і бюджетного відшкодування з цього податку, є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Як вбачається з п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час проведення перевірки), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з вищевказаним пунктом Закону встановлено прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вбачається з письмових пояснень Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, ними було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ІК «Ремист», в ході якої було встановлено, що основні засоби у підприємства відсутні; кількість працюючих на підприємстві у 1 кварталі 2010 року складала 2 особи, які, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів, фізично не могли здійснювати такий обсяг роботи; за юридичною адресою підприємство відсутнє; умови, достатні для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів відсутні.

Колегія суддів критично ставиться до висновку суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано суду доказів про нікчемність правочинів договорів на проведення підрядних робіт та зауважує, що наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. З урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України суд повинен виходити з того, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається. Тому за наявності відповідних обставин суд повинен в мотивувальній частині судового рішення вказувати на нікчемність відповідних договорів і розглядати податкові наслідки вчинення відповідних дій без урахування наявності цивільно-правового договору. При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Твердження суду першої інстанції про те, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «ІК «Ремист» породжує для його сторін певні права та обовязки у звязку з тим, що його не визнано недійсним, є помилковими, оскільки, відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Посилання суду на те, що договір виконаний з огляду на надані відповідачем докази, є непереконливими.

Таким чином відповідач при винесенні спірних повідомлень-рішень діяв обґрунтовано, у межах наданих йому законодавством повноважень та повністю довів правомірність своїх дій.

Одже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 184, 195, 196, 198, п.п. 4. ст.202, ст.ст. 207, 211, 212, ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року у справі № 2а-23141/10/0570 за позовом Дочірнього підприємства «Санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов?янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Слов?янську до Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції, за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002642341/0 та № 0002632341/0 від 17.09.2010 року задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року у справі № 2а-231411/10/0570 за позовом Дочірнього підприємства «Санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов?янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Слов?янську до Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції, за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002642341/0 та № 0002632341/0 від 17.09.2010 року скасувати .

Прийняти нову постанову.

Відмовити Дочірньому підприємству «Санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов?янський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Слов?янську у задоволенні позовних вимог до Слов??янської об?єднаної державної податкової інспекції, за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002642341/0 та № 0002632341/0 від 17.09.2010 року

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07.06.2011р. Повний текст постанови складено 12.06.2011р.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів :К.П. Горбенко

О.П. Лях

В.В.Попов