Постанова № 16288613, 07.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.06.11 . о 15 год. 30 хв.Справа №2а-1316/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Лотової Ю.В.;

при секретарі - Бартиші В.О.,

з участю:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 4217/9/10-0 від 23.11.2010 року,

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 31-19 від 24.02.2011 року; ОСОБА_3, довіреність № 31-28 від 24.05.2011 року, ОСОБА_7, довіреність № 31-29 від 30.05.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, буд. 74, м. Севастополь, 99001);доФедерального державного унітарного підприємства «13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту» Міністерства оборони Російської Федерації (вул.. Кілен Балка, м. Севастополь, 99004);

про заборону відчужувати майно та вчинити певні дії,

Обставини справи:

21.04.2011 року Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя (далі по тексту позивач або ДПІ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Федерального державного унітарного підприємства «13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту»Міністерства оборони Російської Федерації (далі по тексту відповідач або підприємство) про заборону відповідачу відчужувати майно, яке зареєстровано у нього на праві власності та зобовязання допустити податкового керуючого Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя ОСОБА_6 для опису майна відповідача у податкову заставу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.04.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1316/11/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.04.2011 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, позов просив задовольнити у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 89 Податкового кодексу України. Зазначив, що підприємство має податковий борг, його майно знаходиться у податковій заставі, було прийняте рішення про опис майна відповідача, але останній не допустив податкового керуючого до опису майна, такі дії керівництва підприємства є підставою для прийняття рішення про заборону відчуження майна.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки підприємство не має податкового боргу. (арк.с. 24-26)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 4 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі по тексту Закону України № 509) податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах у містах підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.

Згідно зі ст. 2 Закону України № 509 завданням органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Відповідно до п.п. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 20 Податкового кодексу України, права, передбачені підпунктами 20.1.1 -20.1.11, 20.1.23 - 20.1.26, 20.1.29 - 20.1.31, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені підпунктами 20.1.12 - 20.1.22, 20.1.27 - 20.1.28, 20.1.32 - 20.1.40 цієї статті, надаються головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.

Абзацом 2 пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про заборону відчужувати майно та зобовязання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Судом встановлено, що Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації зареєстровано як юридична особа та знаходиться на обліку у ДПІ з 26.06.1995 р. (арк.с. 13)

Згідно з повідомленням про наявність зобов'язань по сплаті податків і зборів підприємство має заборгованість перед бюджетом по сплаті грошового зобов'язання у загальній сумі 21840655,00 грн. (арк.с. 11)

05.04.2011 р. заступником начальником ДПІ прийнято рішення про опис майна підприємства у податкову заставу № 138/24-045, яке направлено поштою з повідомленням про вручення та отримано відповідачем 08.04.2011 року. (арк.с. 16)

20.04.2011 р. на підставі наказу ДПІ від 08.04.2011 р. № 176 «Про призначення податкових керуючих», податковий керуючий ОСОБА_6 прибув на підприємство з метою складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави. (арк.с. 6-7)

Однак, відповідач, в особі тимчасово виконуючого посаду начальника, не надав податковому керуючому документів для здійснення опису майна підприємства у податкову заставу, про що були складені акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого № 3/24-051 від 20.04.2011 р. та акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу від 20.04.2011 року № 3/24-052. (арк.с. 8-9)

Відповідно до п.п. 89.1.1 та п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дні виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкове застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється т підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платник) податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкове застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральний органом державної податкової служби.

Згідно з абз. 1 та 2 п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Виходячи із зазначених норм права, податкова застава виникає лише, якщо виник податковий борг, а податкове зобовязання узгоджено. У цьому випадку ДПІ має право вчиняти дії та приймати рішення, які передбачені ст. 89 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що грошові зобовязання виникли у підприємства під час здійснення відповідачем перевірки у жовтні-листопаді 2009 року. За результатами перевірки ДПІ було прийняте податкове повідомлення рішення № 0000782310/0 від 10.12.2009 року. (арк.с. 27)

Це податкове повідомлення-рішення було оскаржено підприємством у судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.09.2010 року по справі № 2а-2240/10/2770 позов підприємства задоволений, податкове повідомлення рішення № 0000782310/0 від 10.12.2009 року визнано протиправним та скасовано. Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 року постанова суду першої інстанції скасована, прийнята нова постанова, в задоволенні позову відмовлено. (арк.с. 28 -35)

Рішення апеляційного суду біло оскаржено відповідачем у касаційному порядку. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2011 року виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі № 2а-2240/10/2770 зупинено до закінчення касаційного розгляду справи. (арк.с. 36)

Не зважаючи на триваюче судове оскарження повідомлення рішення № 0000782310/0 від 10.12.2009 року, ДПІ на адресу підприємства була направлена податкова вимога від 05.04.2011 року № 171, яка одержана відповідачем 08.04.2011 року (арк.с. 8, 62).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 5 та 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Оскільки, дія постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі № 2а-2240/10/2770, відповідно до якої фактично було узгоджено податкове зобовязання, було зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2011 року, що набрала законною сили у момент постановлення, суд дійшов висновку, що таке податкове зобовязання не може вважатися узгодженим.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника позивача на те, що оскільки ДПІ була подана заява про розяснення судового рішення, а саме ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2011 року, то вона не підлягала виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Вказана стаття не містить обмежень щодо можливості виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.05.2011 року у задоволенні зазначеної заяви ДПІ було відмовлено. (арк.с. 56)

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що ДПІ не мало право здійснювати опис майна підприємства у податкову заставу, тому дії відповідача щодо відмови у наданні документів для цього правомірні.

Таким чином, підстав для задоволення позову не має.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 14.06.2011 року.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЮ.В. Лотова

Судді:

СуддяЮ.В. Лотова Судді: