Постанова № 16288608, 31.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.05.11Справа №2а-566/11/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

суддя - Водяхін С.А.;

секретар Шарко С.К.,

за участю сторін:

представника позивача Приватного підприємства «Фасси»- Ольхович Ігоря Марковича, керівника підприємства, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 27 березня 2007 року;

представників відповідача Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_2, довіреність № 6-1/161 від 14 січня 2011 року, службове посвідчення НОМЕР_2 видано 29 березня 2011 року, ОСОБА_3, довіреність № , службове посвідчення НОМЕР_3 від 31 березня 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Фасси»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року приватне підприємство «Фасси»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання дій податкового органу незаконними та визнання податкового повідомлення-рішення № 0003931530/0 від 01 грудня 2010 року про донарахування податкового зобовязання з орендної плати за землю у загальному розмірі 20588,31 грн. недійсним.

31 травня 2011 року позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої приватне підприємство «Фасси»просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя №00002551710/1 від 02 вересня 2010 року про донарахування податкового зобовязання з орендної плати за землю у загальному розмірі 20588,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом не правомірно розраховане податкове зобовязання з орендної плати за землю за 2008 рік у розмірі трьох процентів від грошової оцінки земельної ділянки, оскільки відповідно до договору оренди землі від 06 квітня 2004 року, строк дії якого рішенням Господарського суду м. Києва від 28 травня 2008 року по справі № 36/239 продовжений на той же самий строк та на тих же самих умовах, оренда плата встановлена у розмірі 2 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки.

У судовому засіданні представник позивача підтримал позовні вимоги у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Представники відповідача у судовому засіданні з позовом не погодились у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що 24 листопаду 2010 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя було проведено камеральну перевірку податкової декларації Приватного підприємства «Фассі»з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік.

За результатами перевірки встановлено порушення статті 21 Закону України «Про оренду землі», яке виразилося у заниженні підприємством ставки плати за землю з 3 % від грошової оцінки земельної ділянки до 2%, що призвело у свою чергу до заниження податкового зобовязання з орендної плати за землю.

Вказане порушення документально зафіксоване актом перевірки від 24 листопаду 2010 року № 1/10/15-346/24691902 (а.с. 22), на підставі якого керівництвом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя 01 грудня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003931530/0 про донарахування податкового зобовязання з орендної плати за землю у загальному розмірі 20588,31 грн., з яких за основним платежем 19607,91 грн., за штрафними санкціями 980,4 грн. (а.с. 23).

Не погодившись з зазначеним рішенням податкового органу, позивач оскаржив його у адміністративному порядку, звернувшись до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя з первинною скаргою.

Рішенням виконуючого обовязки начальника Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя від 02 лютого 2011 року за вих. № 301/10/25-022 скаргу Приватного підприємства «Фассі»залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2010 року № 0003931530/0 без змін.

Відповідно до статті 4 та пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»(який діяв на час виникнення спірних правовідношень) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно законам України покладений обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Вони зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлений законом термін.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю” (який діяв до 01 січня 2011 року) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

За правилами статті 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 15 зазначеного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час надання позивачем до податкового органу розрахунку з орендної плати за землю на 2008 рік) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доЗакону України "Про плату за землю").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

З системного аналізу викладених норм діючого законодавства вбачається, що за користування землею необхідно в обовязковому порядку вносити відповідну плату у вигляді або земельного податку, або орендної плати, в залежності від підстав набуття права користування землею. При цьому у разі фактичного використання землі без наявності відповідних правовстановлюючих документів на землю, користувач не звільняється від виконання обовязку щодо внесення до бюджету відповідної плати за землю, розмір якої не може бути менш ніж ставка земельного податку.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом у ході судового розгляду справи, що рішенням Севастопольської міської Ради від 03 червня 2003 року № 968 «Про надання в оренду земельної ділянки ПП «Фассі»в УІІ мікрорайоні Камишової бухти для обслуговування тимчасової автостоянки»позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,4563 га.

На підставі вказаного рішення між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємством «Фассі» 06 квітня 2004 року укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої в УІІ мікрорайоні Камишової бухти м. Севастополя, загальною площею 0,4563 га. (а.с. 27 33).

Річна оренда плата, відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 договору, складає 2% від грошової оцінки земельної ділянки.

Підпунктом 3.1 пункту 3 договору оренди строк його дії встановлений до 01 серпня 2007 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28 травня 2008 року, яке набрало законної сили 13 червня 2008 року та яким договір оренди земельної ділянки від 06 квітня 2004 року, укладений між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємством «Фассі», визнаний поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, встановлено, що з дати укладання та протягом дії договору оренди земельної ділянки від 06 квітня 2004 року цей договір сторонами у відповідності до чинного законодавства не розірваний, а тому Приватне підприємство «Фассі»на час прийняття цього рішення є законним користувачем земельної ділянки площею 0,4563 га, яка розташована в місті Севастополі, УІІ мікрорайоні Камишової бухти.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України від 07.02.2002 р. 3018-III "Про судоустрій України" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факт продовження дій договору від 06 квітня 2004 року після 01 серпня 2007 року на тих самих умовах встановлений Господарським судом м. Києва та не підлягає доказуванню у ході розгляду даної справи.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28 травня 2008 року рішенням Севастопольської міської Ради від 11 листопаду 2008 року № 5773 «Про поновлення ПП «Фассі»договору оренди земельної ділянки площею 0,4563 га, розташованої у УІІ мікрорайоні Камишовської бухти для обслуговування тимчасової автостоянки (без права капітального будівництва)»поновлено договір оренди земельної ділянки від 06 квітня 2004 року строком до 01 серпня 2011 року (а.с. 78).

31 січня 2008 року за вхідним № 1278 Приватним підприємством «Фассі»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя надано декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності із зазначенням зобовязання за 2008 рік у розмірі 39215,84 грн. з щомісячним платежем 3267,99 грн.(за грудень 2008 року 3267,95 грн.), виходячи з розміру орендної плати 2% від грошової оцінки земельної ділянки, як передбачено договором від 06 квітня 2004 року (а.с.84).

Податкове зобовязання з орендної плати за землю у 2008 році, яке самостійно визначене підприємством, своєчасно та у повному обсязі сплачено позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та не оспорюється відповідачем (а.с. 72 77).

Таким чином, судом встановлено, що Приватним підприємством «Фассі» виконаний покладений на нього обовязок щодо нарахування та сплати до бюджету відповідних платежів за фактом користування землею у розмірі, якій встановлений рішенням суду, що набрало законної сили.

Що стосується посилання відповідача на статтю 21 Закону України «Про оренду землі»визначення розміру ставки плати за землю суд зазначає наступне.

Так, відповідач визначив позивачу податкове зобовязання з орендної плати за землю на 2008 рік у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, на підставі статті 21 Закону України "Про плату за землю" зі змінами, внесеними підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-IV від 28.12.2007р. та Законом України від 03.06.2008 р. N 309-VI.

При цьому, положення пунктів 7, 8 розділу II Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-IV від 28.12.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Відповідно до Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, зазначені положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Що стосується змін, внесених Законом України № 309-УІ від 03 червня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд зазначає, що у даній редакції стаття набрала чинності 04 червня 2008 року, при тому, що податкова декларація з орендної плати за землю на поточний 2008 рік була надана позивачем до податкового органу 31 січня 2008 року, як того вимагає стаття 14 Закону України «Про плату за землю». Тобто, відповідач у порушення статті 58 Конституції України, допустив зворотну дію Закону у часі.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач не надав суду доказів того, що при визначенні Приватному підприємству «Фассі»податкового зобовязання з орендної плати за землю, виходячи із розрахунку 3% від грошової оцінки землі, він діяв у спосіб, що передбачений нормами діючого податкового законодавства стосовно земельних правовідносин.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про виконання з боку позивача покладених на нього обовязків щодо сплати відповідних платежів за фактичне використання землі, що повністю узгоджується з вимогами Законів України «Про плату за землю»та «Про оренду землі», а також Конституції України та Закону України «Про судоустрій України»у частині преюдиціальності судового рішення.

За таких обставин, дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя по донарахуванню Приватному підприємству «Фассі»податкового зобовязання з орендної плати за землю за 2008 рік у розмірі 19607,91 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 980,4 грн., не можуть бути визнані судом законними, у звязку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0003931530/0 від 01 грудня 2010 року про донарахування податкового зобовязання з орендної плати за землю у загальному розмірі 20588,31 грн. скасуванню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Фасси»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003931530/0 від 01 грудня 2010 року про донарахування податкового зобовязання з орендної плати за землю у загальному розмірі 20588,31 грн., з яких 19607,91 грн. за основаним платежем, 980,4 грн. за штрафними санкціями, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя № 0003931530/0 від 01 грудня 2010 року про донарахування Приватному підприємству «Фасси»податкового зобовязання з орендної плати за землю у загальному розмірі 20588,31 грн., з яких 19607,91 грн. за основаним платежем, 980,4 грн. за штрафними санкціями.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України буде складений 06 червня 2011 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя (підпис)С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

Суддя С.А. Водяхін