Постанова № 16287307, 27.05.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3727/10/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.4

Код - 07

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2011 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання Красновій О.Р.

за участю сторін:

позивача: представник Баранов Ю.А.

відповідача: представники Товтин М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001091742/0 1475/17-3/09312014/3019 від 14 травня 2010 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001091742/0 1475/17-3/09312014/3019 від 14 травня 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених в письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Працівниками ДПІ у м. Ужгороді проведено виїзну позапланову документальну перевірку Закарпатського відділення Львівської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 15.04.2010 року, в результаті якої встановлено ряд порушень, що відповідно зафіксовано в акті №928/22-0/10/09312014 від 30.04.2010 року.

Перевіркою встановлено, що згідно договору оренди від 30.10.2002 р. №01-02 (із змінами внесеними додатковими правочинами №5 від 11.07.2005 р., №5/1 від 12.07,2005 р.), укладеного громадянами ОСОБА_3 (суб'єктом підприємницької діяльності) “Орендодавець 1”, ОСОБА_4 “Орендодавець 2”, ОСОБА_5 “Орендодавець 3” із АКБ “Укрсоцбанк” в особі Закарпатської обласної філії “Орендар”, Орендодавці 1, 2, 3 (за текстом договору “Орендодавець”) передають, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове - офісне приміщення АДРЕСА_1, що належить Орендодавцю на правах власності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.05,2005 р.

Відповідно до свідоцтва виконкому Ужгородської міської Ради від 17.05.2005 р. про право власності на нерухоме майно - об'єкт, розташований за адресою - АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності - 1/3 частки об'єкта, ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності - 1/3 частки об'єкта, ОСОБА_5 - на праві приватної спільної часткової власності - 1/3 частки об'єкта.

Відповідно до довідки про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданої Комунальним підприємством “Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації” 18.05.2005 року за №7267151, житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 належить в рівних частках трьом власникам: ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Перевіркою встановлено, що позивачем у порушення вимог п.п.4.2.7 п.4.2 ст.4 та п.п.9.1.2, п.п.9.1.5 п.9.1 ст.9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” не утримано 16450,35 грн. податку з доходів фізичних осіб із суми 109669,15 грн. доходу, виплаченого згідно вищезазначеного договору оренди (із змінами внесеними додатковими правочинами) за оренду майна, належного орендодавцям ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно до п.п.4.2.7 п.4.2 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року; до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.9.1 ст.9 Закону.

Підпунктами 9.1.2, 9.1.5 п.9.1 ст.9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначено, що податковим агентом платника податку - орендодавця при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна є орендар.

Згідно з п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок.

Згідно з додатковим правочином №5, внесено зміни до договору оренди №01-02 від 30,10.2002 р., зокрема Орендодавцем є Орендодавець 1 - ОСОБА_3, Орендодавець 2 - ОСОБА_4, Орендодавець 3 - ОСОБА_5 Пункт 3.1 договору оренди №01-02 викладено наступним чином: за користування Об'єктом оренди Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 60 грн. за 1 метр квадратний орендованої площі.

Не змінився зазначений порядок і у зв'язку з укладенням додаткового правочину №5/1, яким п.3.3 договору оренди викладено наступним чином: Внесення орендних платежів проводиться щомісяця в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування їх Орендодавцеві 1.

Отже, позивач зобов'язувався виплачувати орендну плату Орендодавцю в особі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 окремо шляхом перерахування орендних платежів Орендодавцю 1 (ОСОБА_3). Але перерахування позивачем орендних платежів належних сторонам договору оренди одному із учасників договору не звільняє позивача від обов'язку здійснити оподаткування налакованих та виплачених доходів по кожному учаснику договору.

Таким чином, посилання позивача на договір управління майном, який укладено між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, є безпідставним, оскільки умови договору не можуть змінювати порядку оподаткування доходів, який встановлено законом. При цьому такий договір встановлює порядок розпорядження коштами належними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді орендної плати після їх перерахування ОСОБА_3, а отже після їх оподаткування у встановленому Законом порядку.

Також, аналогічно не є обґрунтованим посилання позивача на рішення Господарського суду від 29.12.2008 р., оскільки факт виключення із договору оренди №01-02 від 30.10.2002 року із змінами, внесеними додатковими правочинами, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, як орендодавців, не змінює того факту, що вони є власниками цього майна. Відповідно до п.5 Договору управління від 30.10.2002 року майно, набуте Управителем в результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна (тобто, майна отриманого в управління від ОСОБА_5 та ОСОБА_4).

Крім того, позивачем податок при виплаті доходу з суми орендної плати, що належить Орендодавцю 3 - ОСОБА_5, за період з 01.10.2008 р. по 13.10.2008 р. було утримано та сплачено, що свідчить про те, що підприємство усвідомлює свій обов'язок щодо утримання та перерахування до бюджету цих коштів.

Таким чином, перевіркою встановлено, що суми орендної плати, що належать Орендодавцям - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають оподаткуванню за ставкою 15 відсотків від об'єкта оподаткування згідно пункту 7.1 статті 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Сума орендної плати, що належить Орендодавцю 1 - ОСОБА_3 не підлягає оподаткуванню в зв'язку з тим, що вона є суб'єктом підприємницької діяльності та перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Окрім того, сума орендної плати, що належить Орендодавцю 2 - ОСОБА_4 починаючи із вересня 2008 року за результатами перевірки не включається до оподаткування податком з доходів фізичних осіб, враховуючи те, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 отримав Свідоцтво про сплату єдиного податку №НОМЕР_1 від 03.09.2008 року (вид діяльності: 70.2 - здавання в оренду власного нерухомого майна) і оподатковується за правилами, встановленими Указом Президента України від 03.07.1998 р. №727 “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності”.

Також, сума орендної плати, що належить Орендодавцю 3 - ОСОБА_5, починаючи з 14 жовтня 2008 року за результатами перевірки не включається до оподаткування податком з доходів фізичних осіб, враховуючи те, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 отримав Свідоцтво про сплату єдиного податку №НОМЕР_2 від 14.10.2008 року (вид діяльності: 70.2 - здавання в оренду власного нерухомого майна), а за період з 01.10.2008 р. по 13.10.2008 р. податок з суми орендної плати утримано податковим агентом позивачем при виплаті доходу.

У зв'язку із розірванням 14.10.2008 року Договору управління, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також набуттям ОСОБА_4 та ОСОБА_5 статусу суб'єктів підприємницької діяльності до договору оренди від 30.10.2002 року №01-02 було укладено додатковий правочин №8 від 14.10.2008 року, яким передбачено, що орендодавцями є усі вищезазначені фізичні особи, а орендна плата має перераховуватися усім орендодавцям кожному в рівній частині в розмірі 21933,83 грн.

Відповідно до п.“а” п.п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно із п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, таких платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що перевіркою встановлено неутримання позивачем 16450,35 грн. податку з доходів фізичних осіб з доходів виплачених за оренду майна належного орендодавцям ОСОБА_4 та ОСОБА_5 податковим органом нараховано штрафну санкцію у розмірі 32900,7 грн. за вказане порушення.

Як вбачається з поданих суду позивачем додаткових письмових пояснень від 08.11.2010 року, позивач стверджує, що в даному судовому спорі також, слід взяти як преюдиційне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13.09.2010 року (Справа №2-3215/10) у справі за позовною заявою ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” в особі Львівської обласної філії про скасування наказу виконуючого обовязки керуючого Львівською обласною філією ПАТ “Укрсоцбанк” від 14.06.2010 року №120-П, однак таке рішення суду загальної юрисдикції не може бути взяте як преюдиційне. Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, виходячи з приписів ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Згідно ст. ст. 72, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001091742/0 1475/17-3/09312014/3019 від 14 травня 2010 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Калинич Я.М.