Постанова № 16286375, 10.06.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1230/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Фінкевич В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінницький міський молочний завод" до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна податкова адміністрація України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Вінницький міський молочний завод"звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна податкова адміністрація України про визнання протиправним та скасування рішення №182 від 11.01.2011 року про скасування податкового повідомлення рішення форми «В-2» №0001492300 від 19.05.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.05.2010 року ДПІ у м. Вінниці винесене податкове повідомлення рішення форми «В-2» №0001492300 від 19.05.2010 року, яким у звязку з допущеними товариством порушеннями п.7.7.2, п.п.7.7.3, п.п.7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 126 150 грн.

Рішення голови ДПА у Віниицькій області № 182 від 11.02.2011 року податкове повідомлення рішення форми «В-2» №0001492300 від 19.05.2010 року скасоване, оскільки винесене з порушенням п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

14.02.2011 року позивачем направлено скаргу до ДПА України, яка не була розглянута, а товариству було направлено повідомлення про перенаправлення звернення на адресу ДПА у Вінницькій області для надання відповіді. Всупереч вимогам Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України № 1001 від 23.12.2010 року, у визначений 20 денний термін рішення по скарзі прийнято не було, а тому така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

30.05.2011 року позивачем подано заяву про зміну підстави адміністративного позову з якої вбачається, що незаконною підставою скасування податкового повідомлення рішення №0001492300 від 19.05.2010 року послугувала службова записка начальника відділу контролю за відшкодуванням ПДВ № 358 від 02.12.2010 року. При цьому жодної повторної перевірки, результати якої були б підставою для скасування даного податкового повідомлення-рішення, органи податкової служби не здійснювали. Крім цього, в оскаржуваному рішенні зазначено, що перевірка 07.05.2010 року проведена в порушення вимог наказів ДПА України № 350 від 18.08.2005 року «Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», № 515 від 03.09.2004 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість» без проведення попереднього аналізу, дослідження формування податкового кредиту проводилося лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів; зустрічні перевірки не проведені та не досліджено надмірну сплату ПДВ до бюджету постачальниками; підтвердження сплати за поставлені товари відбулося відповідно до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непогашеного податкового кредиту рядка 26 декларації з ПДВ.

Також позивач акцентував увагу на тому, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено в чому саме полягає порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема пп.7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 позивачем, а порушення ДПІ у м. Вінниці вимог наказів № 350 від 18.08.2005 року, № 515 від 03.09.2004 року ДПА України не може бути підставою для скасування податкового повідомлення рішення форми «В-2» №0001492300 від 19.05.2010 року, оскільки вказані накази являються нормативними актами і носять рекомендаційний характер.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Державної податкової адміністрації у Вінницькій області в судових засіданнях 25.05.2011 року та 31.05.2011 року проти позову заперечив, подав до суду письмові заперечення, в яких акцентував увагу суду на тому, що згідно із п.п, 7.7.7. п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниженні як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

В ході перевірки ДПІ м. Вінниці було встановлено, що підтвердження бюджетного відшкодування ВАТ „Вінницький міський молочний завод" в рахунок майбутніх платежів відбулося по підприємствах, по ланцюгах постачання яких встановлено підприємства з ознаками фіктивності, підприємствам, місцезнаходження яких не встановлено, та підприємствах, з якими угоди визнано недійсними.

Окрім того, в ході перевірки ВАТ «Вінницький міський молочний завод" ДПІ м. Вінниці не проведено до перевірочний аналіз, дослідження формування податкового кредиту проводилося лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів, зустрічні перевірки не проведені та не досліджено надмірну сплату ПДВ до бюджету постачальниками, підтвердження сплати за поставлені товари відбулося відповідно до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непогашеного податкового кредиту рядка 26 декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, висновки акту перевірки щодо завищення залишку відємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 1126,2 тис. грн. та збільшення бюджетного відшкодування по ПДВ в рахунок майбутніх платежів шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0001492300 від 19.05.2010 року є неправомірним.

В судове засідання призначене на 03.06.2011 року представник ДПА у Вінницькій області не зявився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання призначене на 09.06.2011 року представник ДПА у Вінницькій області не зявився, причин неприбуття суду не повідомив, у звязку з чим справу розглянуто за наявними у ній доказами.

Представники ДПА України на жодне судове засідання не прибули, причини неприбуття суду не повідомили, у звязку з чим справу розглянуто за наявними у ній доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази, судом встановлені наступні обставини.

Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Вінницький міський молочний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складений акт від 07.05.2010 року № 175/23/00444429, в якому, зокрема, на сторінці 30 зафіксовано, що перевіркою повноти визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.09.2009 року по 31.12.2009 року встановлено його заниження у сумі 1126150 грн. Основними причинами відємного значення по податку на додану вартість, на думку контролюючого органу, є те, що підприємством включено до складу податкового кредиту попередні оплати постачальникам товарів в розмірі 1784000 грн. та комісійну винагороду в розмірі 1500000 грн.

В акті перевірки (ст.31 акта) перевіряючими зроблений висновок, що в порушення пп.7.7.2, пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон України № 168/97-ВР) із змінами та доповненнями ВАТ «Вінницький міський молочний завод» занижено суму бюджетного відшкодування на суму 1126150 грн. у тому числі: за серпень 2009 року - 739900 грн. та за жовтень 2009 року 386250 грн.

Згідно пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до абзацу «а» пп.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Згідно із пп.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

В ході перевірки встановлено, що ВАТ «Вінницький міський молочний завод» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, які фактично сплачені постачальниками та які сформували відємне значення, однак згідно податкових декларацій та додатка № 2 до декларації ВАТ «Вінницький ММЗ» залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 1126150 грн. не заявлено до бюджетного відшкодування в податкових деклараціях по ПДВ, у тому числі: за серпень 2009 року - 739900 грн. та за жовтень 2009 року 386250 грн.

Таким чином, відповідно до даних перевірки та документів наданих ВАТ «Вінницький ММЗ», а саме: платіжних доручень та виписок банку, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податкових декларацій з ПДВ, а також враховуючи, що залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 декларації) складає 1443274 грн. податковим органом зроблений висновок про заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної в результаті перевірки 1126150 грн., у тому числі за серпень 2009 року - 739900 грн. та за жовтень 2009 року 386250 грн.

Як вбачається з акта перевірки (ст.32) дане порушення було встановлено при аналізі перевіряючими: декларації по ПДВ; оборотно сальдових відомостей по рахунку 361,631; реєстрів виданих та отриманих податкових накладних; банківських виписок.

Враховуючи відображені в акті від 07.05.2010 року № 175/23/00444429 планової виїзної документальної перевірки відкритого акціонерного товариства «Вінницький міський молочний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року обставини, ДПІ у місті Вінниці винесене податкове повідомлення-рішення №0001492300 від 19.05.2010 року, яким ВАТ «Вінницький міський молочний завод» збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1126150 грн., в тому числі за 8 міс. 2009 року в розмірі 739900 та за жовтень 2009 року на суму 386250 грн.

Рішенням ДПА у Вінницькій області від 11.01.2011 року № 182 податкове повідомлення-рішення від 19.05.2010 року № 0001492300 скасовано.

Підставою для скасування податкового повідомлення рішення від 19.05.2010 року №0001492300 слугували порушення ревізорами інспекторами порядку Наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 року, яким затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» та порушення Наказу ДПА України № 515 від 03.09.2004 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість».

Порушення перевіряючими Наказів ДПА України № 350 та № 515 обґрунтовується тим, що без проведення до перевірочного аналізу, дослідження формування податкового кредиту проводилося лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів, зустрічні перевірки не проводились та не досліджено надмірну сплату ПДВ до бюджету постачальниками, підтвердження сплати за поставлені товари відбулося до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непогашеного податкового кредиту рядка 26 декларації з ПДВ.

Також рішення ДПА у Вінницькій області від 11.01.2011 року № 182 базується на тому, що в порушення п.7.7.1, п.7.7.2, п.7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» матеріалами перевірки не доведено факт заниження платником бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Разом з тим, суд не погоджується з висновками, зробленими в рішенні ДПА у Вінницькій області від 11.01.2011 року № 182, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Розпорядженням голови ДПА у Вінницькій області від 15.09.2010 року № 97-р «Про заходи щодо зменшення сум перевитрат з ПДВ та забезпечення податкових надходжень ПДВ до бюджету» у звязку з встановленням збільшення переплат з ПДВ, що виникли внаслідок прийняття рішень В2, які в свою чергу були застосовані всупереч вимогам наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» зобовязано ДПА у Вінницькій області проаналізувати структуру застосованих податкових повідомлень рішень форми «В2» та надати результати зазначеного аналізу відповідним структурним підрозділам відповідача для опрацювання.

02.12.2010 року начальником відділу контролю за відшкодуванням ПДВ ДПА у Вінницькій області Овсійчук Л.А. на імя голови ДПА у Вінницькій області була адресована службова записка, в якій зазначено, що при прийнятті рішення форми В2 по ВАТ «Вінницький міський молочний завод» було неправомірно збільшено бюджетне відшкодування в рахунок майбутніх платежів без дослідження формування та сплати податкового кредиту в розрізі контрагентів, без здійснення аналізу кредиторської заборгованості, без врахування сум попередніх оплат та оплат в наступних звітних періодах.

Актом від 29.12.2010 року № 6764/8 про результати перевірки організації роботи ДПІ у м.Вінниці з питань виконання п.3 протоколу розширеного засідання колегії ДПА у Вінницькій області від 16 грудня 2010 року № 4, зафіксовано, що відносно ВАТ «Вінницький міський молочний завод» ДПІ у м.Вінниці підтверджено бюджетне відшкодування в рахунок майбутніх платежів по підприємствах, по ланцюгах постачання яких встановлені підприємства з ознаками фіктивності, підприємства, місцезнаходження яких не встановлено та підприємства, за якими угоди визнано не дійсними.

Зазначені обставини безпосередньо відображені і в рішенні ДПА у Вінницькій області від 11.01.2011 року № 182, яким відповідач скасував податкове повідомлення-рішення від 19.05.2010 року № 0001492300.

Відповідно до п.55.1 ст.55 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Таким чином, законодавець визначає, що підставою для скасування податкового повідомлення рішення, винесеного податковим органом нижчого рівня, є виключно підстава невідповідності таких рішень вимогам нормативно-правовим актам.

Разом з тим, як вбачається зі змісту рішення ДПА у Вінницькій області від 11.01.2011 року № 182, підставами для скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2010 року № 0001492300 слугували порушення ревізорами інспекторами вимог Наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 року, яким затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість та порушення Наказу ДПА України № 515 від 03.09.2004 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість».

Однак, в силу п.55.1 ст.55 Податкового Кодексу України зазначені обставини не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення винесеного контролюючим органом нижчого рівня, оскільки допущення порушень локальних актів, якими керується відповідач в організації роботи, є підставою виключно для притягнення посадових осіб органів державної податкової служби до відповідальності.

Крім того, посилання відповідача в рішенні ДПА у Вінницькій області від 11.01.2011 року № 182 на те, що в порушення п.7.7.1, п.7.7.2, п.7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» матеріалами перевірки не доведено факт заниження платником бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до п.7.7.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п.7.7.2 ст.7 Закону України № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.7.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що при проведенні планової виїзної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Вінницький міський молочний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року перевіряючими було досліджено надані до перевірки ВАТ «Вінницький ММЗ»: платіжні доручення, виписки банку, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, податкові декларації з ПДВ, на підставі аналізу яких ДПІ у м.Вінниці зроблений висновок про заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року - 739900 грн. та за жовтень 2009 року 386250 грн.

В свою чергу, рішення від 11.01.2011 року № 182 ДПА у Вінницькій області не містить виклад обставин, за яких був зроблений висновок про порушення п.7.7.1, п.7.7.2, п.7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначені обставини також не були наведені в судових засіданнях і представником відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що рішення від 11.01.2011 року № 182, прийняте ДПА у Вінницькій області, винесене без врахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, дане рішення є упередженим та безрозсудливим, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПА у Вінницькій області №182 від 11січня 2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В-2» №0001492300 від 19.05.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 15 червня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю. Ю. Сорока