Постанова № 16286310, 10.06.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1405/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Олейник І.В.,

представників відповідачів Ярошика Т.В., Ольхової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 85 400,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» (надалі ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», підприємство, товариство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі - Луцька ОДПІ, відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Волинській області (надалі - ГУДКУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання ГУДКУ у Волинській області висновків про відшкодування товариству податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 85,4тис. грн. та стягнення бюджетного відшкодування ПДВ у вказаній сумі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» разом із деклараціями з ПДВ за липень, вересень, жовтень 2010 року подало до Луцької ОДПІ заяви про бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ у сумі 1846637, 00 грн., 1058014, 00 грн. та 2315273, 00 грн. відповідно.

У висновках актів позапланових виїзних перевірок Луцькою ОДПІ достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ від 18 жовтня та 17 грудня 2010 року вказано, що буде підтверджено заявлені ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» у декларації суми бюджетного відшкодування після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника. Разом з тим, вказаними перевірками не встановлено порушень при визначенні підприємством податкових зобовязань, податкового кредиту та формуванні сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до встановленого ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» порядку податковий орган протягом 30 днів після отримання податкової декларації проводить невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету. На підставі вказаного висновку орган державного казначейства здійснює перерахування суми бюджетного відшкодування з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника у банку протягом пяти операційних днів.

Всупереч встановленому порядку Луцька ОДПІ не надала органу державного казначейства висновків про бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 85,4 тис. грн., в тому числі: за липень 2010 року 26,1 тис.грн., за вересень 2010 року 27,7 тис. грн., за жовтень 2010 року 31,6 тис. грн. Про причини Луцька ОДПІ повідомила позивача листом, вказавши, що залишаються не підтвердженими у звязку із недослідженням основних постачальників підприємства по ланцюгу до виробника або імпортера товарів, робіт послуг суми бюджетного відшкодування: за липень 2010 року 26,1 тис. грн. по постачальнику 1 ланки Приватним підприємством «Ортен» (ПП «Ортен»), за вересень 2010 року 14,3 тис. грн. по постачальнику 1 ланки ПП «Ортен», 13,4 тис. грн. по інших постачальниках, за жовтень 2010 року 31,6 тис. грн. по постачальнику 1 ланки ПП «Ортен».

Разом з тим, посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної перевірки постачальників по ланцюгу до виробника як на підставу, що вплинула на бюджетне відшкодування позивача, суперечить вимогам законодавства про ПДВ, яке не ставить право платника податків на податковий кредит та бюджетне відшкодування в залежність від дій його контрагентів.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов шляхом визнання бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання у встановленому порядку та строки висновків на проведення бюджетного відшкодування ПДВ протиправною та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 85 400,00 грн.

Відповідач 1 у письмовому запереченні проти адміністративного позову (а.с.95-96, том 2) його вимог не визнав та вказав, що відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого спільним наказом від 03 серпня 2004 року № 451/501/132, висновки на відшкодування ПДВ надаються органам державного казначейства виключно на підставі узгоджених реєстрів.

Відповідно до вимог наказу Державної податкової служби України (ДПА України) від 12 листопада 2002 № 538 «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ» у ході документальної перевірки заявленого до відшкодування ПДВ проводяться зустрічні перевірки основних постачальників (до виробника або імпортера товарів, робіт, послуг). За деклараціями позивача за липень, вересень, жовтень 2010 року залишок непідтверджених сум у звязку із не дослідженням основних постачальників (до виробника або імпортера товарів, робіт, послуг) становить 85,4 тис. грн.

У задоволенні позову відповідач 1 просив відмовити повністю.

Відповідач 2 в письмовому пояснення (а.с.1-2, том 2) зазначив, що за висновками Луцької ОДПІ за деклараціями за липень, вересень, жовтень 2010 року відшкодовано з бюджету ПДВ у сумі 5132552,00 грн. Крім того, 27 травня 2011 року надійшли висновки на відшкодування за декларацією за вересень 2010 року 22168,00 грн. та за декларацією за жовтень 2010 року 7280,00 грн., однак відшкодування не проведено у звязку із відсутністю реєстру.

У судовому засіданні представник позивача у звязку із відшкодуванням станом на 10 червня 2011 року ПДВ у сумі 29448,00 грн. уточнив позовні вимоги в частині суми стягнення бюджетної заборгованості та просить стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства 55924,00 грн. за деклараціями за липень, вересень, жовтень 2010 року та позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.103-104, том 2).

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судовому засіданні в задоволенні позову просили відмовити з підстав, зазначених у письмовому запереченні та письмовому поясненні.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Кромберг енд Шуберт» 25 травня 2005 року зареєстроване Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області як субєкт господарювання юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 398237 (а.с.154, том 1) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.165, том 1).

Підприємство є платником податків та зборів, зокрема податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 02454428 від 20 липня 2005 року (а.с.166, том 1).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.7.7. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року N 168/97-ВР “Про податок на додану вартість ” (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, далі Закон № N 168/97-ВР ).

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону N 168/97-ВР бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону N 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду: при від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 N 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 N 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності.

Як встановлено судом, позивачем відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону N 168/97-ВР було разом із податковими деклараціями подано заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ: 20 серпня 2010 року - за липень 2010 року у сумі 1846637,00 грн. (а.с.11-29, том 1); 19 жовтня 2010 року за вересень 2010 року у сумі 1058 014,00 грн. (а.с.37-54, том 1) та 18 листопада 2010 року за жовтень 2010 року у сумі 2315273,00 грн. (а.с.54-68, том 1). Тобто, всього за вказані періоди позивач просив повернути ПДВ у сумі 5219 924,00 грн.

Підпунктом 7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР встановлено порядок та строки вчинення дій податковим органом у звязку із надходженням декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку. Так протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

На підставі п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) органи державної податкової служби проводять позапланову виїзну перевірку, якщо платником подано декларацію з відємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.

Луцькою ОДПІ проведено виїзні позапланові перевірки ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вищезгадані періоди, за результатами яких складені досліджені судом акти перевірок від 18 жовтня 2010 року № 7316/23-3/33537560 (а.с.76-110, том 1) та від 17 грудня 2010 року № 9649/23-3/33537560 (а.с.11-145, том 1).

З акта перевірки від 18 жовтня 2010 року № 7316/23-3/33537560, зокрема, його п.п.3.2.4 (а.с.89, том 1), акта перевірки від 17 грудня 2010 року № 9649/23-3/33537560, зокрема, його пп.3.2.4 (а.с.129, том 1) та пп.4.1.4 (а.с.137, том 1) вбачається, що за результатами перевірки показників довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не встановлено порушень за липень і жовтень 2010 року та дані декларації не містять розбіжностей із даними перевірки; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 1846637,00 грн. та 2315273,00 грн. відповідно. Щодо зазначених показників декларації за вересень 2010 року, то перевіркою виявлено завищення податкового кредиту за серпень 2010 року та завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на 2000,00 грн., із чим погоджується позивач. За даними перевірки сума бюджетного відшкодування за вересень 2010 року становить 1056014,00 грн. (пп.3.2.4 акта перевірки від 17 грудня 2010 року № 9649/23-3/33537560 - а.с.129).

Разом з тим, у висновках зазначених актів перевірки зазначено, що перевіркою буде підтверджено заявлену ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

Згідно з п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону N 168/97-ВР податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону N 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року N 209/72 у редакції наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21 травня 2001 року №200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2001 року за № 489/5680 та чинному до 21 січня 2011 року, визначено порядок відшкодування ПДВ з державного бюджету. Так відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду (пп.4.1). Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. На підставі висновків про відшкодування ПДВ органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Умови дотримання термінів відшкодування визначені п.6 Порядку: суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Аналогічні умови встановлено у пп.200.12, пп.200.13 ст.200 ПК України, що набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Як встановлено судом на підставі пояснень представників сторін та не заперечується представником позивача, Луцькою ОДПІ на день звернення позивача до суду надано органу державного казначейства висновки на відшкодування з бюджету ПДВ: за липень 2010 року у сумі 1820570,00 грн., за вересень 2010 року у сумі 1028280,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 2283702,00 грн. Проте в порушення вказаних вище норм податкового законодавства не було надано до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, за липень 2010 року на 26067,00 грн., за вересень 2010 року на 27734,00 грн., за жовтень 2010 року на 31571,00 грн. (всього на 85372,00 грн.).

06 червня 2011 року підприємству було відшкодовано ще 22168,00 грн. за податковою декларацією за вересень 2010 року та 7280,00 грн. за податковою декларацією за жовтень 2010 року (а.с.105, том 2).

Судом також встановлено, що 28 квітня 2011 року позивач звертався з листом № 9630/ф до Луцької ОДПІ з проханням повідомити про причини невідшкодування сум ПДВ, за якими минув термін відшкодування. Як вбачається з листа Луцької ОДПІ від 28 квітня 2011 року № 10041/10/23-3 (а.с.152, том 1), висновки не надано органу державного казначейства у звязку із не підтвердженням до відшкодування ПДВ у сумі 85,4 тис. грн.: по декларації за липень 2010 року - 26,1 тис. грн. по постачальнику 1 ланки ПП «Ортен»; за вересень 2010 року 27,7 тис. грн., в тому числі по постачальнику 1 ланки П «Ортен» 14,3 тис. грн., по інших постачальниках 13,4 тис. грн.; по декларації за жовтень 2010 року 31,6тис. грн. по постачальнику 1 ланки ПП «Ортен».

Разом з тим, суд звертає увагу, що виконання вимог п.4.3, п.4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350, та п.5 наказу ДПА України від 12 листопада 2002 року № 538 «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ» при проведенні зустрічних перевірок постачальників органами державної податкової служби має відбуватись у строки, визначені п.7.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР, оскільки зазначені вище підзаконні нормативно-правові акти розроблені у відповідності та на виконання вимог зазначеного Закону. Крім того, Закон № 168/97-ВР не повязує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з фактом погодження суми бюджетного відшкодування з ДПА України, а також з обставиною підтвердження контрагентами платника податку факту сплати ПДВ до бюджету шляхом проведення зустрічних перевірок у строки, що прямо суперечать строкам, визначеним пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Перевірки позивача завершено 18 жовтня та 27 грудня 2010 року складанням актів перевірок. Однак Луцькою ОДПІ проведення зустрічних перевірок ініційовано переважно у лютому-квітні 2011 року, про що свідчать адресовані податковим органам листи про проведення зустрічних перевірок основних постачальників позивача - до виробника або імпортера товарів, робіт, послуг (а.с.106-113, том 2), тобто, після завершення встановленого пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР строку.

Системний аналіз наведених вище правових норм також дає підстави для висновків, що Закон № 168/97-ВР не передбачає проведення перевірки контрагентів платника ПДВ по ланцюгу постачання до виробника як обовязкову умову відшкодування ПДВ, а повязує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування ПДВ з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагенту платника в ціні придбаних товарів (послуг) у попередніх податкових періодах. Положення п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Наведений закон не ставить таке право платника у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання. Крім того, податковими перевірками не виявлено взаємовідносин позивача з платниками., установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними; не встановлено укладення нікчемних (недійсних) правочинів.

На підтвердження підставності формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування позивачем надано суду копії первинних документів податкового та бухгалтерського обліку за господарськими операціями з ПП «Ортен», документи на підтвердження правосуб'єктності цього контрагента, які досліджувалися податковим органом під час перевірок (а.с.9-94, том 2).

Діючий порядок проведення бюджетного відшкодування встановлює рівні права для всіх платників ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування, та дає достатні можливості податковим органам своєчасно виявляти невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, з метою недопущення безпідставного бюджетного відшкодування і, як наслідок, втрат бюджету, а також передбачає обовязок податкового органу надати такий висновок у встановлений строк, якщо при перевірці не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Оскільки відповідачем 1 не виявлено невідповідності при формуванні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 85,4 тис. грн. за деклараціями за липень, вересень, жовтень 2010 року вимогам ст.7 Закону № 168/97-ВР, проте у встановлений строк не надано висновку органу державного казначейства для перерахування цієї суми з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок позивача у банку, суд приходить до переконання, що у даному випадку має місце протиправна бездіяльність Луцької ОДПІ, а тому у цій частині позов підлягає задоволенню.

Згідно з пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Координація дій між державними органами щодо здійснення бюджетного відшкодування визначена Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03 серпня 2004 року N 451/501/132 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 серпня 2004 р. за N 971/9570.

Враховуючи те, що підприємству у звязку із протиправною бездіяльністю відповідача Луцької ОДПІ станом на 10 червня 2011 року не відшкодовано 55924,00 грн., в тому числі за липень 2010 року - 26067,00 грн., за вересень 2010 року - 5566,00 грн., за жовтень 2010 року - 24291,00 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги з урахуванням письмової заяви позивача про зменшення суми стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування ПДВ є підставними та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з ч.3 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700,00 гривень, а щодо немайнових вимог - визначається відповідно до пп. "б" п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Платіжним дорученням від 20 травня 2011 року № 2995 (а.с.2, том 1) при поданні адміністративного позову позивач сплатив 857,40 грн. судового збору (3,40 грн. за позовну вимогу немайнового характеру та 854,00 грн. за майнову вимогу). Оскільки позов в частині майнової вимоги підлягає задоволенню у сумі 55924,00 грн., то всього з Державного бюджету України підлягає стягненню на користь позивача 562,64 грн. судового збору (3,40 грн. + 559,24 грн.). Судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, може бути повернутий позивачу в порядку, встановленому ст.89 КАС України.

Керуючись ст.ст.11, 94, ч.3 ст.160, ст.ст.162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про податок на додану вартість",

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю

Визнати протиправною бездіяльність Луцької обєднаної державної податкової інспекції щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Волинській області висновків на проведення відшкодування податку на додану вартість у встановлений строк за деклараціями за липень, вересень, жовтень 2010 року на загальну суму 85,4 тис. грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кромберг енд Шуберт Україна” бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 55924,00 грн. (пятдесят пять тисяч девятсот двадцять чотири грн. 00 коп.).

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кромберг енд Шуберт Україна” судові витрати у сумі 562,64 грн. (пятсот шістдесят дві грн. 64 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 14 червня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк