Постанова № 16286104, 12.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 р. 11:11 Справа №2а-641/11/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді

Котаревої Г.М., при секретарі судового засідання Лиган М.В.

розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь"

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

представника позивача ОСОБА_2, довіреність № 11 від 08.11.10р.; представника відповідача ОСОБА_3, довіреність № 32 від 11.04.11р.,

представника відповідача ОСОБА_4, довіреність №6 від 17.06.10р.Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Транс-Континенталь» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними дії, щодо витребування документів при проведенні документальної невиїзної перевірки та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010 р. № 0000551600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 103895,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.11р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору. Вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення рішення винесено на підставі акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки, з якого вбачається, що в порушення п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” завищено суму бюджетного відшкодування на 103895,00грн. за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року, оскільки ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» до перевірки не надані документи, встановити достовірність відносення до податкового кредиту сумм ПВД не має можливості.

Представник позивача зазначив, що така підстава як ненадання вказаних у запиту фінансово - господарських документів, не дає відповідачу права, щодо зроблених у акті перевірки висновків, а саме про підтвердження недостовірності сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування.

Крім того, представник позивача зазначив, що відповідно до п.1 ст. 11 Закону України «Про держану податкову службу в Україні» та згідно п. 3.2 Методичних рекомендацій, щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. N 350, органи ДПС не мають права а ні витребування у платника податків будь-яких додаткових документів, що не є податковою звітністю, а ні дослідження таких документів. На цій підставі позивач вважає дії посадових осіб Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим з витребування документів при проведенні документальної невиїзної перевірки противоправними.

Представник позивача підкреслив, що невиїзна перевірка здійснюється на підставі поданих платником податку до органу державної податкової служби документів, зокрема, податкових декларацій, які були надані до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим у встановлені законодавством терміни.

Представнии позивача зазначив, що відповідач жодного разу в порядку, передбаченому діючим законодавством, не намагався перевірити достовірність відносення ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» до податкового кредиту сумм ПДВ за період травень-жовтень 2010 року, зокрема шляхом проведення виїзної позапланової перевірки.

Таким чином, як зазначив представник позивача, Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим прийняте безпідставне та необґрунтоване рішення щодо зменшення бюджетне відшкодування сум ПДВ.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у запереченнях на позовну заяву, а також пояснив, що податкове повідомлення - рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим від 17.12.2010 р. № 0000551600/0 є законним та обґрунтованим, прийнято за результатами встановлених під час перевірки порушень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим 16.12.2010р. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період травень-жовтень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 130/15-02/32477244 від 16.12.2010 р. (а.с.12-16). На адресу позивача було відправлено запрошення до Кіровського відділення Феодосійської МДПІ з метою підписання акту невиїзної документальної перевірки. Запрошення отримано уповноваженою особою позивача 15.12.2010 року, про що свідчить його підпис, але на підписання акту посадові особи позивача не зявились, про що складено Акт неявки на підписання акту невиїзної документальної перевірки від 16.12.2010 року.

У висновках зазначеного акту зафіксовано, що порушення п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті завищено суму бюджетного відшкодування на 103895,00грн. за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року, у тому числі:

За травень 2010 року у розмірі 17448,00грн.,

За червень 2010 року у розмірі 37948,00грн.,

За липень 2010 року у розмірі 1727,00грн.,

За серпень 2010 року у розмірі 880,00грн.,

За вересень 2010 року у розмірі 22761,00грн.,

За жовтень 2010 року у розмірі 23131,00грн.

На підставі акту перевірки № 130/15-02/32477244 від 16.12.2010 р. Феодосійською МДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 17.12.2010р. № 0000551600/0 , згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 103895,00 грн.(а.с.9).

Зазначене повідомлення-рішення було отримано позивачем 18.12.2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача на коринці податкового повідомлення-рішення .

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

Позивач є юридичною особою, зареєстрованою 10.09.2003 року Кіровською районною державною адміністрацією АР Крим з ідентифікаційним кодом 32477244, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №544805. Позивач є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 23.11.2003р. № 628646, про що свідчить текст акту перевірки та сторонами по справі не оскаржувалось та не заперечувалось.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Запит Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим вих. № 4010/10/15-02 від 25.11.2010р. (а.с. 10) з проханням про надання певних документів був направлений до проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь», а не при її проведенні, як зазначає позивач. Направлення запита жодним чином не обмежує прав, свобод та інтересів позивача, не порушує норми чинного законодавства (як зазначає вищевказана правова норма, перевірка може проводитися на підставі певних документів, незалежно від способу їх подачі) і не зобов'язує до якихось дій, в тому числі обов'язковому відповіді на цей запит.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання противоправними дії посадових осіб Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРК з витребування документів при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача відносно заборонити посадовим особам Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим при проведенні документальних невиїзних (камеральної) перевірок достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» надання інформації про наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договорів оренди приміщень, фінансово-господарських документів, що підтверджують передачу товарів, виписок банку, платіжних доручень, податкових накладних, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, що не є обєктами документальних невиїзних (камеральної) перевірок, суд зазначає наступне:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частю 4 ст. 105 КАС України, передбачено які саме вимоги може містити адміністративний позов:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином, КАС України, не передбачає право позивача звернутися до суду з вимогою про заборонення вчинення відповідачем певних дій, які можуть не мати місце в майбутньому взагалі, дій, які не спрямовані на порушення прав, інтересів, обмеження свобод позивача, дій, які в майбутньому можуть мати вагомі, передбачені чинним законодавством, підстави для їх здійснення.

Враховуючи викладене, суд не має підстав для задоволення вимоги позивача відносно заборонити посадовим особам Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим при проведенні документальних невиїзних (камеральної) перевірок достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» надання інформації про наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договорів оренди приміщень, фінансово-господарських документів, що підтверджують передачу товарів, виписок банку, платіжних доручень, податкових накладних, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, що не є обєктами документальних невиїзних (камеральної) перевірок .

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2010 р. № 0000551600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 103895,00 грн., суд зазначає наступне:

Судом встановлено, що податковим органом спірне податкове повідомлення рішення винесено за результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ згідно декларацій з ПДВ за травень-жовтень 2010 року.

З акту перевірки вбачається, що згідно діючого законодавства на адресу підприємства направлено запит вих. № 4010/10/15-2 від 25.11.2010 року з проханням надати документальне підтвердження показників декларації з ПДВ за травень-жовтень 2010 року.

В акті перевірки зазначено, що платником податків не надані документи, у тому числі виписки з поточних рахунків в установах банку, тому встановити достовірність платіжних операцій ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» постачальникам за отриманий товар не має можливості.

Податковий орган в акті перевірки зазначає, що до перевірки не були надані жодні фінансово-господарські, бухгалтерські, податкові документи, регістри бухгалтерського обліку, що підтверджують факт сплати (виписки банку, платіжні доручення), податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за квітень-жовтень 2010 року, що не дає можливості підтвердити правомірність формування податкового кредиту за вказаний період 2010 року та достовірність сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування за деклараціями з ПДВ за травень-жовтень 2010 року.

У звязку з вищевикладеним податковий орган за результатами проведення перевірки дійшов висновку, що в порушення п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень-жовтень 2010 року на загальну суму 103895,00 грн.

Щодо обґрунтованості вищевказаних висновків податкового органу, зроблених ним під час перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно з п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно з п. 1.2.2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. N 350 (у редакції наказу ДПА України від 20 жовтня 2009 р. N 568) документальна невиїзна перевірка (камеральна) з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування - перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.3.2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. N 350 (у редакції наказу ДПА України від 20 жовтня 2009 р. N 568) документальна невиїзна перевірка включає в себе, у т.ч.:

доперевірочний аналіз з обов'язковим дослідженням питання наявності у платника права на отримання бюджетного відшкодування з урахуванням вимог пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

звірку даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних, у тому числі достовірності здійснення операцій з імпорту товарів; перевірку на наявність арифметичних та логічних помилок у декларації;

визначення наявності та стан усунення розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) в податкових періодах, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення.

Відповідно до п.п. “в”п.4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Отже, судом встановлено,що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі поданих платником податку до органу державної податкової служби документів, зокрема, податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, як встановлено вище, податковий орган при проведенні документальної невиїзної перевірки здійснює звірку даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних, перевірку на наявність арифметичних та логічних помилок у декларації.

Судом встановлено, що під час проведення невиїзної (камеральної) перевірки декларації позивача за травень-жовтень 2010 року будь-які арифметичні або методологічні помилки виявлені не були, так як про них не зазначено в акті перевірки.

Щодо не отримання податковим органом запитуваних документів від платника податків, суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу.

З запиту Феодосійської МДПІ в АРК вих. № 4010/10/15-2 від 25.11.2010 року вбачається, що податковий орган для проведення невиїзної документальної перевірки запитує надати документи, а не пояснення платника податків.

З положень п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що платник податків зобовязаний надати пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби у випадку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації.

З положень п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) також вбачається, що платник податків зобовязаний надати пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби у випадку, якщо виникне потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

Таким чином, судом встановлено, що обовязок платника податків надати документальне підтвердження виникає тільки у випадку, якщо податковим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації або якщо виникне потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

Суд зауважує, що з листа Феодосійської МДПІ в АРК вих. № 4010/10/15-2 від 25.11.2010 року, направленого на адресу позивача,не вбачається вищевказаних підстав, при яких надання документального підтвердження є обовязковим.

Згідно з п.п.7.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. “б”п.4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що законом прямо передбачено можливість проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки платника за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства та саме за наслідками її проведення передбачена можливість прийняття податкового повідомлення - рішення.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що органи податкової служби здійснюють перевірку обґрунтованості заявленої суми бюджетного відшкодування наступним чином:

-проведення камеральної перевірки декларації;

-у разі розбіжностей - надіслання запиту про надання документів;

-на підставі вивчення наданих документів, а також у разі їх відсутності (ненадання платником податків) - проведення позапланової виїзної перевірки;

-лише за наслідками позапланової виїзної перевірки - прийняття податкового повідомлення рішення.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем, не дотримано передбаченого законодавством порядку на проведення позапланової виїзної перевірки, під час проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки протиправно робить висновок про неможливість підтвердити правомірність формування податкового кредиту позивачем за травень-жовтень 2010 року та достовірність сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування, у звязку з не наданням платником податку фінансово-господарських документів та протиправно прийнято податкове повідомлення - рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податковим органом порушено встановлений законом порядок та процедуру (на момент проведення невиїзної документальної перевірки позивача) проведення невиїзної документальної перевірки, у звязку з чим суд не може визнати податкове повідомлення рішення Феодосійської МДПІ від 17.12.2010 р. № 0000551600/0, винесене за результатами проведення такої перевірки, законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.04.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено 18.04.11р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010 р. № 0000551600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 103895,00 грн.

3. У інший частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Транс-Континенталь» з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.