Рішення № 16285447, 28.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2011 р. Справа № 5023/1732/11

вх. № 1732/11

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. № 76 від 17.05.10р.

відповідача - не з"явився.

прокурор - Стовб О.В., посв. №199 від 16.10.09р.

розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного транспортного прокурора м. Харків в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Чугуїв

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний транспортний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_2 3311,30 грн. основного боргу та 3679,83 грн. пені, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань за договором оренди №2160-Н від 30.12.05р. щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

У судовому засіданні 26.04.11р. оголошувалась перерва до 28.04.11р. о 10:20 год.

Представник позивача та прокурор підтримують позовні вимоги у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк.с.22, 33).

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 30.12.05р. було укладено договір оренди №2160-Н, відповідно до умов якого, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину кімнати №12 на 1-му поверсі 3-х поверхової будівлі пошти, загальною площею 3,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Харківської дирекції Українського державного підприємсвта поштового зв"язку "Укрпошта". Вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 23.11.05р. і становить 4000,00 грн.

У пункті 2.2. Договору сторони встановили, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачи майна.

Згідно акту приймання - передачі орендованого майна від 30.12.05р. позивач передав відповідачу спірне майно.

У пункті 10.1 Договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 30.12.05р. до 29.11.06р. включно.

Додатковою угодою №1 від 12.03.09р. до договору оренди №2160-Н від 30.12.05р. сторони продовжили строк дії договору до 28.10.07р.

Згідно статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження припинення дії спірного договору після 28.10.07р., а також доказів повернення позивачеві орендованого нежитлового приміщення, суд вважає, що строк дії вказаного договору було неодноразово пролонговано, останній раз до 28.06.11р.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2005 року - 33,73 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2005 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2005 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Згідно п.5.2. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак, як зазначає позивач, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого у нього утворилась заборгованість по орендній платі за період з червня 2009 року по січень 2011 року у сумі 3311,30 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Положеннями ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України унормовано, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на момент прийняття рішення відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати ним орендної плати за договором №2160-Н від 30.12.05р. за спірний період (з литопада 2008 року по січень 2011 року).

У додаткових письмових поясненнях по справі від 28.04.11р. представник позивача зазначив, що станом на 28.04.11р. заборгованість за договором №2160-Н від 30.12.05р. відповідачем не сплачена.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 3311,30 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за неповну та несвоєчасну оплату орендної плати, яка, згідно наданого позивачем розрахунку (арк.с.19-20), складає 3679,53 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно зі статтею 3 цього закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 3.5 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення внесення орендної плати, позивач нарахував відповідачу пеню, яка станом на 15.03.11р. року склала 3679,53 грн. (0,5% від суми заборгованості), що перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховано відповідачу пеню, у розмірі передбаченому договором (0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки) та який перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України. Судом перераховано розмір пені, з урахуванням вимог чинного законодавства, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за заявлений позивачем період для нарахування пені та встановено, що за заявлений позивачем період прострочки з орендної плати (листопад 2008 року - січень 2011 року) з 16 червня 2009 року по 18 січня 2011 року (заявлений період для нарахування пені) розмір пені складає 220,84 грн. В решті заявленої вимоги щодо стягнення пені, суд відмовляє в її задоволенні як безпідставно нарахованої.

Аналогічної позиції дотримується також Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові по справі №57/314-09 від 17.05.10р.

Суд вважає такими, що базуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства посилання позивача в обгрунтування правомірного нарахування пені за ставкою 0,5% від суми заборгованості на те, що згідно преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, оскільки в даному разі пеню нараховано відповідачеві за порушення ним зобов"язання при виконанні господарського договору (договору оренди №2160-Н від від 30.12.05р.).

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509,525, 526, 530, 546, 548,610,611,612,782,785 Цивільного кодексу України, статтями 188,193,198,232,284,285,291 Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (63505, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 31112094700012, УДК у Ізюмському районі 24134350, код бюджетної класифікації 22080300, Управління державного казначейства в Харківській області, МФО 851011) заборгованість з орендної плати в сумі 3311,30 грн. та пеню в сумі 220,84 грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (63505, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 102,00 грн. держмита.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (63505, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №5023/1732/11 складено та підписано 28.04.11р.