Рішення № 16285383, 19.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р. Справа № 5023/1699/11

вх. № 1699/11

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Будівельні рішення", м. Київ

до ТОВ "Скан-Буд 2008", м. Харків

про стягнення 11201,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні рішення" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скан-Буд 2008" 7307,00 грн. основного боргу, 1461,40 грн. штрафу, 869,63 грн. пені, 1563,70 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № Х-001711 від 13.11.08 р.

Сторони в призначене судове засідання не з'явились, витребувані судом документи не надали, відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча сторони були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Через канцелярію суду від позивача, до початку розгляду справи по суті надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1399,98 грн. основного боргу, 1461,40 грн. штрафу, 560,41 грн. пені, 252,80 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі.

Суд приймає вказані зменшення як такі, що заявлені відповідно до ст. 22 ГПК України, визнає їх відмовою позивача від вимог щодо стягнення з відповідача 5907,02 грн. основного боргу, 309,22 грн. пені, 1310,90 грн. інфляційних нарахувань та припиняє провадження у справі в цій частині позовних вимог відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № Х-001711 від 13.11.08 р. (а.с. 12-14), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався передавати покупцю будівельні матеріали окремим партіями за цінами, в асортименті та кількості, які погоджуються сторонами в накладних (товар), а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його на умовах, встановлених даним договором.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та 13.11.08 р. поставив відповідачу товар на суму 20307,00 грн., що підтверджується накладною № Х-001711 від 13.11.08 р. та довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей ЯОЧ № 141108/158 від 13.11.08 р. (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 2.5 вказаного договору покупець зобов'язався оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 28 календарних днів з моменту виконання постачальником зобов'язання з поставки відповідно ї партії.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином, сплативши позивачу 9000,00 грн. (19.12.08 р. - 4000,00 грн.; 26.12.08 р. - 5000,00 грн.; 30.12.08 р. - 4000,00 грн.), що визнається позивачем.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 1399,98 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 12.12.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № Х-001711 від 13.11.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 1399,98 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 4.3 вищевказаного договору, у випадку затримки оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує йому суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки платежу, а також пеню, яка нараховується на несплачену суму за кожний день прострочки у розмірі подвійної ставки НБУ, що діє в період прострочки.

Пунктом 4.5 вказаного договору встановлено, що у випадку, якщо прострочка платежу буде продовжуватись більше тридцяти календарних днів, постачальник має право, крім передбачених п. 4.3 договору суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та пені додатково стягнути з покупця 20 процентів від простроченої суми за весь період несплати з моменту відвантаження товару.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 560,41 грн. пені та 1461,40 грн. штрафу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 1310,90 інфляційних нарахувань правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 624, ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скан-Буд 2008" (вул. Старошишківська, 7, кв. 29, м. Харків, 61070; адреса для листування: пр. Леніна, 40, оф. 62, м. Харків, код ЄДРПОУ 35970104, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні рішення" (вул. Промислова, 9, м. Обухів, Київська область, 08700; адреса для листування: вул. Здолбунівська, 7а, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 30219145, відомості про банківські рахунки відсутні) 1399,98 грн. основного боргу, 1461,40 грн. штрафу, 560,41 грн. пені, 252,80 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.

Повне рішення складено 26 квітня 2011 року.