Рішення № 16285359, 26.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2011 р. Справа № 5023/1599/11

вх. № 1599/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. №1 від 04.01.2011 року;

відповідача 1- не з`явився;

відповідача 2 - ОСОБА_2 дов. №1 від 04.01.2011 року;

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківгаз" в о. Лозівської філії ВАТ "Харківгаз", м. Лозова

до Військової частини А-0829 м. Лозова;

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України

про стягнення коштів в сумі 153918,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ "Харківгаз" в особі Лозівської філії ВАТ "Харківгаз", м. Лозова, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Військової частини А-0829, м. Лозова, заборгованість в сумі 153918,05грн. за постачання природного газу, а також витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 березня 2011 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28 березня 2011року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 березня 2011 року було відкладено розгляд справи на 11 квітня 2011 р.

11 квітня 2011 р. відповідач 1 надав до суду заперечення на позов, в яких просив суд застосувати термін позовної давності та в позові відмовити повністю.

11.04.2011 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просить суд продовжити строк розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 квітня 2011року було задоволено заяву позивача про продовження строку розгляду справи, продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено її розгляд на 26 квітня 2011 р. Виключено зі складу 3-х осіб Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харков. Залучено до участі у справі у якості другого відповідача з відповідними процесуальними правами та обов'язками Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова.

26 квітня 2011 р. відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд застосувати термін позовної давності та в позові відмовити повністю.

У призначеному судовому засіданні позивач підтримував позовні вимоги.

Представник 2-го відповідача у призначеному судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволені позову за спливом строку позовної давності з посиланням на ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України .

Представник 1-го відповідача в призначене судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та 2-го відповідача, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 06.12.2007 року Військовій частині А0829 , як споживачу природного газу, був направлений лист з пропозицією надати заявку про обсяги споживання природного газу, які плануються в 2008 році.

13.12.2007 року Військова частина А 0829 листом № 3791 надала помісячні обсяги запланованого споживання природного газу в 2008 році.

19.12.2007 року Військовій частині А0829 було направлено 2 примірника договору на постачання та транспортування природного газу у 2008 році.

31 січня 2008 р. відповідач 1 на адресу позивача направив відповідь щодо своєчасного підписання зі свого боку вищезазначених примірників договору та повідомив про їх передачу у грудні 2007 р. для підписання до 2-го відповідача.

Позивач вказує на те, що через несвоєчасне підписання договору відповідачем 2 у січні 2008 р. позивач поставив відповідачу 1 природний газ у обсязі 107729 тис. м3, а відповідач 1 прийняв зазначений обсяг газу, що підтверджується актом приймання- передачі природного газу від 01.02.08 р.

Позивач зазначає, що таким чином, у січні 2008 р. між сторонами склались позадоговірні відносини.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідач 1 частково здійснив оплату природного газу в сумі 40188,64 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перд позивачем у сумі 100900,59 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд зазначає про те, що заперечення відповідачів грунтуються на тому , що позивачем пропушений строк позовної давності, передбачений ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вказані обставини та вимоги ст.257 ЦК України, згідно до якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та враховуючи ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, враховуючи клопотання відповідачів, в якому вони наполягають на застосуванні судом позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладене та керуючись ст.129 Конституції України ст.ст.257,261, 267 ЦК України, ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 54, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписано 29 квітня 2011 р.