Рішення № 16285229, 18.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. Справа № 5023/1417/11 (н.р. 21/31-10)

вх. № 1417/11 (н.р. 1448/5-21)

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Люшня Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, доручення від 27.01.2011 року

відповідач - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Київгума", м. Бровари

до ФО П ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 100233,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 09 лютого 2011 року у справі № 21/31-10 задоволено касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 15 квітня 2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07 липня 2010 року у справі № 21/31-10, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

01 березня 2011 року справа надійшла до господарського суду Харківської області за вх. № 1417/11, справі присвоєно № 5023/1417/11 та ухвалою суду від 02 березня 2011 року її призначено до розгляду на 14 березня 2011 року.

За розпорядженням від 14 березня 2011 року № 462 про призначення повторного автоматичного розподілу справи та за протоколом повторного розподілу справи між суддями від 14 березня 2011 року справу передано судді Калініченко Н.В.

В засідання суду 15 березня 2011 року з’явився позивач, надав до матеріалів справи додаткові документи (супровідний лист вх. № 5472 від 15.03.2011 р. з доданими документами), які просить суд залучити до матеріалів справи, і які залучено судом до справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в призначене судове засідання 15 березня 2011 року не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 004149 із датою про отримання відповідачем - 07 березня 2011 року.

Ухвалою суду від 15 березня 2011 року розгляд справи було відкладено на 30 березня 2011 року об 11:10.

В призначене судове засідання 30 березня 2011 року позивач з’явився, просить суд прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 7166 від 30.03.2011р.), за якою збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача всього 117764,24 грн., які складаються з 90780,48 грн. основного боргу, 9453,07 грн. штрафних санкцій, 12995,21 грн. інфляційні, 4535,48 грн. річних, розглядати справу з її врахуванням. Також до матеріалів справи супровідним листом (вх. №7330 від 30.03.2011р.) надав додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 30 березня 2011 року відповідач не з’явився, проте через канцелярію суду до матеріалів справи надав заяву (вх. № 7332 від 30.03.2011р.), в якій просить суд судове засідання, призначене судом на 30 березня 2011 року, проводити без особистої участі відповідача у зв’язку зі станом здоров’я.

Позивач проти задоволення заяви відповідача не заперечує.

Заява відповідача (вх. 7332 від 30.03.2011 року) визначається судом такою, що підлягає задоволенню та залучається судом до матеріалів справи.

Суд, розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 7166 від 30.03.2011 р.), враховуючи приписи ст. 22 ГПК України, вважав за можливе прийняти її до розгляду у справі, у зв’язку із чим та враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та необхідність надання сторонами витребуваних доказів, відклав розгляд справи на 18 квітня 2011 року.

В засідання суду 18 квітня 2011 року позивач з’явився, позовні вимоги з врахуванням уточнень підтримує; відповідач в засідання суду 18 квітня 2011 року не з’явився.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві, відповідачеві та третій особі для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

13 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 512 за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу (покупцеві) продукцію, найменування та кількість якої визначаються відповідними заявками відповідача, кількість та асортимент продукції узгоджується сторонами на кожну окрему партію продукції відповідно до заявки покупця і зазначається у рахунку-фактурі та накладній.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, дослідивши умови спірного договору, суд вважає, що договір № 512 від 13 квітня 2009 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу.

На виконання умов договору, на підставі замовлення відповідача від 03 липня 2009 року позивачем 07 липня 2009 року за накладною № 3174/ГП на суму 98580,48 грн. передано продукцію відповідачу, який одержав її (продукцію) на підставі довіреності на отримання ТМЦ серія ЯНЦ № 238521, водночас, позивачем виписано відповідачу рахунок-фактуру №3174/ГП від 07.07.2009 р. на суму 98580,48 грн., який передбачає умови передачі товару, асортимент, кількість та ціну товару на умовах самовивозу на підставі договору № 322 від 09.11.2007 р.

Суд вважає, що зазначена передача продукції по накладній № 3174/ГП від 07.07.2009 р. була здійснена в рамках договору № 512 від 13.04.2009 р. виходячи з того, що передана продукція за асортиментом, кількістю та ціною збігається із специфікаціями до договору № 512, строк на оплату вказаний в рахунку-фактурі співпадає із п. 4.5 договору, договір № 322 від 09.11.2007 р., вказаний в рахунку-фактурі, дійсно був укладений між сторонами по стоку дії -31 грудня 2008 року та за іншим асортиментом продукції.

Відповідачем проведено частковий розрахунок за продукцію, чим порушено п. 4.5 договору щодо 30 денного календарного розрахунку від дня одержання продукції. Несплаченою лишилась сума в розмірі 90780,48 грн.

14 грудня 2009 року позивачем пред'явлено відповідачу претензію № 02-33/09.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 90780,48 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 90780,48 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З посиланням на ст. 625 ЦК України та п. 6.2 договору позивачем також пред’явлено до стягнення 9453,07 грн. штрафних санкцій, 12995,21 грн. інфляційні, 4535,48 грн. річних.

Згідно п. 6.2 договору, за несвоєчасну оплату отриманої продукції відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пня, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем встановлених договором термінів щодо оплати продукції, суд визнав позовні вимоги позивача в частині 9430,60 грн. пені, 12995,21 грн. інфляційних та 4535,48 грн. річних обґрунтованими, підтвердженими наданим розрахунком і підлягаючими задоволенню. В решті позовних вимог позивача щодо пені суд вважає за необхідне відмовити позивачу у зв’язку із невірним розрахунком.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1177,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 6118, АДРЕСА_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума",07430, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 127 (код ЗКПО 35115248) - 90780,48 грн. основного боргу, 9430,60 грн. пені, 12995,21 грн. інфляційних, 4535,48 грн. річних, 1177,42 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/1417/11 підписано 20 квітня 2011 року.