Рішення № 16285231, 18.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. Справа № 5023/925/11

вх. № 925/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В. посвідчення №173 від 23.08.07 р.;

позивача - не з"явився;

відповідача - Гладуш Н.П. директора;

розглянувши справу за позовом Прокурора міста Харкова в інтересах держави- в особі Управління ком.майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна, м. Х-в

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАРТЕЛЬ" м. Харків

про розірвання договору та виселення

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4690 від 21.05.2003 р., який укладено між позивачем та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "КАРТЕЛЬ", щодо стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 22 546,42 грн. та пені 2 989,29 грн. Також прокурор та позивач просять виселити відповідача з займаних нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 168, літ. "А-2" загальною площею 129,8 кв.м. та передати позивачу. Судові витрати прокурор та позивач просять покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 лютого 2011 року судом прийнято позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "02" березня 2011 р. о(об) 10:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2011 року приймаючи до уваги неявку відповідача, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, а також те, що сторонами не було виконано всіх вимог ухвали господарського суду Харківської області від 10 лютого 2011 року щодо надання витребуваних доказів, судом було відкладено розгляд справи на "14" березня 2011 р. о 11:00.

У судовому засіданні 14 березня 2011 року оголошувалась перерва до 04 квітня 2011 року о 14-00.

Представник відповідача у судовому засіданні 04 квітня 2011 року надав клопотання про продовження строку розгляду справи на два тижні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 квітня 2011 року. Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи судом задоволені. Продовжено строк розгляду справи до 25 квітня 2011 року. Розгляд справи відкладено на "18" квітня 2011 р. о 10:45.

Присутній представник прокуратури міста Харкова у судовому засіданні, яке відбулося 18 квітня 2011 року підтримала позовні вимоги та прорсив позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, але відзив на позов та витребуваних ухвалами господарського суду документів не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників прокуратури та відповідача господарським судом встановлено наступне.

На підставі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Згідно з вимогами ст. 13 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 32 Закону України „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

До обов’язків орендаря згідно ст.25 Закону України „Про оренду землі” крім іншого належить обов’язок виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Статтею 35 Закону України „Про охорону земель” встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Статтею 96 Земельного кодексу України зазначені обов’язки землекористувачів, зокрема пунктом „а” частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Згідно пункту „г” частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

З урахуванням наведених правових норм на підставі наявних у справі матеріалів суд приходить до висновку про те, що в даному разі відповідачем порушені вимоги щодо забезпечення цільового використання землі і наслідком цього є розірвання договору.

21 травня 2003 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач та орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Картель" (відповідач та орендар) був укладений договір оренди №4690 (далі по тексту - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення (будівля) загальною площею 129,8 кв.м. (технічний паспорт КП "Харківське МіськБТІ" №83530 від 16.04.2003 р.), далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 168, літера "А-2". Право на оренду цих приміщень отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.05.20003 року №497.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 2.1 договору, набуття орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами: цього Договору та акту приймання - передачі Майна.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 21.05.2003 р.

Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником Майна залишається територіальна громада м. Харкова, а Орендар користується ним протягом строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 8.1. договору з урахуванням додаткових угод №1, №2, №3, №4, №7, №8, №9 якими вносились зміни у даний пункт договір діє до 21.12.2010 р.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. 3.2. договору оренди, орендна плата визначається на підставі рішення ХІV сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 30.03.200 р. і складає 377-92 грн. в місяць без урахування ПДВ та індексу інфляції.

Згідно до п.4.4. договору відповідач зобов"язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата за орендоване Майно сплачується відповідачем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Відповідно до додаткової угоди №6 від 03.10.2007 р. до договору оренди №4690 від 21.05.2003 р., яка підписана між сторонами, пункти 3.2 та 4.5 викладені у наступній редакції:

"3.2. Орендна плата визначається на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова" від 03.10.2007р. № 208/07 і складає з 03.10.2007р; по 31.10.2007р. - 1140,29 грн., а за листопад 2007р. - 1245,76 грн. (одна тисяча двісті сорок п'ять гривень 76 коп.). Ставка орендної плати з 03.10.2007р. складає 10% у рік." "4.5. Майно передається в оренду з метою використання: видавництво видавничої продукції - 129,8 кв .м".

Ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі.

Відповіднно до п. 10.3 Договору, договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду, суду у випадках передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Відповідно до п. 10.6 договору, дія договору оренди припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації об"єкта оренди (за участю орендаря);

- загибелі об"єкта оренди;

- достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду);

- банкрутства орендаря;

Враховуючи вищенаведені умови договору договір припиняє свою дію після припинення або розірвання цього договору за згодою сторін, або за рішенням суду, повернення даного приміщення проводиться шляхом підписання акту приймання - передачі.

Відповідно до додаткової угоди №9 до договору оренди №4690 від 21.05.2003 р., яка підписана між сторонами, та є невід"ємною частиною договору, пункт договору оренди нежитлових приміщень викладено в наступній редакції:

"8.1. Цей договір діє з 21.12.2009 р. до 21.12.2010 р..

2. Договір оренди пролонговано за умови сплати орендарем в строк до 01.05.2010 р. заборгованості з орендної плати.

3. У разі невиконання п.2 цієї додаткової угоди, договір оренди нежитлового приміщення №4690 від 21.05.2003 р. вважається розірваним через 30 днів з дати відповідного листа - повідомлення орендодавця."

Згідно ст.188 господарського кодексу України - сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Так позивач, який не отримав оплату заборгованості від відповідача, яка не заперечується відповідачем навіть у додатковій угоді №9 звернувся із листом № 7058 від 13.05.2010 р. в порядку ст.188 Господарського кодексу України повідомивши відповідача про намір розірвати договір оренди. Лист орендарем було отримано 17.05.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але відповідач на даний лист не відреагував, суму заборгованості не сплатив та орендоване приміщення не повернув.

Вивчаючи матеріали справи, судом встановлено що Договір оренди №4690 від 21.01.2003 р., який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та відповідачем припинив свою дію 21.12.2010 р.

Відповідачем в обгрунтування своїх заперечень не надано доказів припинення дії договору його розірвання та повернення ним спірного приміщення орендарю, тобто наявність зобов"язань у відповідача перед позивачем є очевидною.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв’язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 22 546,42 грн.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 22 546,42 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того прокурором та позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 2 989,29 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.3. розділу 7 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог прокурора в частині розірвання договору оренди та виселення відповідача з займаних приміщень суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 651 Кодексу договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 статті 782 Кодексу встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та в період з вересня 2009 р. по по травень 2010 року. орендна плата не сплачувалася, що дає підстави суду дійти висновку про встановлення факту невнесення відповідачем орендної плати протягом більше ніж три місяці підряд.

Відповідно до п. 4.11. договору оренди орендар зобов'язаний узгодити призначення приміщення з органами пожежної державної охорони по місцю знаходження об'єкту.

Проте, всупереч вимог вказаного пункту договору, використання приміщення не узгоджено з органами пожежної державної охорони.

Відповідно до ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" обов'язок сторін щодо узгодження приміщення з органами пожежної безпеки, сплата орендної плати, виконання зобов'язань є істотними умовами договору.

За таких підстав суд вважає вимоги прокурора щодо розірвання договору оренди та виселення відповідача із об’єкту оренди обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 611, 651, 782 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4690 від 21.05.2003 року, який укладено між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Картель" (код ЄДРПОУ 022724678) .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАРТЕЛЬ" (61012, м. Харків, вул. Райкомівська, 2а, кв. 37, р/р 26002018170000 в АКІБ "УкрСиббанк", код ЄДРПОУ 022724678, МФО 351641) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412, р/рахунок 37325007002208 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011) заборгованість з орендної плати у розмірі 22546,42 грн. та пеню у розмірі 2989,29 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Картель" (код ЄДРПОУ 022724678) з займаних нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 168, літ.А-2 загальною площею 129,8 кв.м. та передати Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАРТЕЛЬ" (61012, м. Харків, вул. Райкомівська, 2а, кв. 37, р/р 26002018170000 в АКІБ "УкрСиббанк", код ЄДРПОУ 022724678, МФО 351641) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 340,36 грн. державного мита.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАРТЕЛЬ" (61012, м. Харків, вул. Райкомівська, 2а, кв. 37, р/р 26002018170000 в АКІБ "УкрСиббанк", код ЄДРПОУ 022724678, МФО 351641) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/925/11

Повне рішення складене 20 квітня 2011 року.