Рішення № 16285218, 18.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. Справа № 5023/1397/11

вх. № 1397/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 1/11 від 01.02.2011р.

відповідача- не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ", м. Харків

про стягнення заборгованості в сумі 167168,30грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "УБФ" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за дистриб'юторським договором № 0065-10, укладеним між сторонами 06.09.2010 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 167168,30 грн., з яких 152858,20 грн. сума основного боргу, 5513,95 грн. пеня, 1681,43 грн. - сума інфляційних нарахувань, 7114,72 грн. - 20% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені договором щодо своєчасного внесення платежів за поставлений товар. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 березня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 березня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 05 квітня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 квітня 2011 року було відкладено розгляд справи на 18 квітня 2011 року.

18 квітня 2011 р. позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги, та вказував суду на те, що відповідачем було частково погашено заборгованість на суму 10000 грн.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 30 березня 2011 року юридична адреса відповідача - 61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 19, кв. 90, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

06 вересня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг", м. Київ(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБФ", м. Харків(відповідач) був укладений дистриб"юторський договір № 0065-10, у відповідності до умов якого позивач продає, а відповідач, в свою чергу, приймає та оплачує продукцію, яка поставляється в кількості, асортименті, які визначені в специфікації, яка узгоджується сторонами за формою згідно додатку № 1 до даного договору. Пунктом 7.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом 100% попередньої оплати перших трьох партій товару не пізніше 3-х календарних днів з дати отримання відповідачем відповідного рахунку- фактури, який може бути направлений по електронній почті, факсу або вручений уповноваженому представнику відповідача особисто. Надалі відповідач зобов"язаний здійснювати оплату не пізніше 21 календарного дня з моменту отримання товару. Пунктом 13.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір вступає в дію з дати його підписання, а саме 06.09.10 р. і діє до 31 грудня 2011 р.

В специфікації до договору зазначена назва товару, виробник, кількість та ціна.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 366224,68 грн., що підтверджуються видатковими накладними № № 2*2361 від 15.09.10 р., 2*2431 від 22.09.10 р., 2*2481 від 29.09.10 р., 2*2560 від 06.10.10 р.,2*2611 від 13.10.10 р., 2*2675 від 20.10.10 р., 2*2692 від 21.10.10 р., 2*2750 від 27.10.10 р., 2*2851 від 10.11.10 р., 2*2918 від 17.11.10 р., 2*2971 від 24.11.10 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

У вказаних накладних в графі "Умови продажу" зазначений дистриб"юторський договір № 0065-10 від 07.09.10 р., що свідчить про те, що постакви здійснювались саме на виконання цього договору.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей № № 1367 від 25.11.10 р., 1354 від 27.11.10 р., 1337 від 11.11.10 р., 1304 від 28.10.10 р., 1292 від 22.10.10 р., 1304 від 28.10.10 р., 1284 від 21.10.10 р., 1246 від 14.10.10 р., 1221 від 07.10.10 р., 1191 від 30.09.10 р., 1166 від 23.09.10 р., 1156 від 17.09.10 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Асканія-Трейдінг", м. Київ.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього лише частково на суму 178244,09 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до позовної заяви(арк. справи 30-35).

Сторони між собою уклали акт звірки заборгованності за період з 01.09.10 р. по 25.02.11 р., відповідно до якого заборговансіть відповідача перед позивачем складає 142858,20 грн. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 152858,20 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Під час розгляду справи позивач надав до суду витяг банку станом на 21.02.11 р., яким підтверджується часткова сплата відповідача на суму 10000 грн.

Таким чином, відповідач частково погасив суму основного боргу у розмірі 10000 грн. 21.02.11 р., тобто до подачи позову до суду, у зв"язку з чим суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що безпідставно заявлені, та дійшов висновку відмовити в задоволенні 10000 грн. основного боргу.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 142858,20 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.2 договору передбачена відповідальність сторін, а саме у випадку несвоєчасної оплати товару позивач має право стягувати з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 20% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1681,43 грн. та 20% річних у сумі 7114,72 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 5513,95 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства,тому підлягає задоволенню(розрахунок пені перевірено судом).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ", м. Харків(61058, м. Харків, вул. Данилевського, 19, кв. 90, код ЄДРПОУ 35702245, р/р № 26004000010395 в КМД ПАТ "Індекс Банк", МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг", м. Київ(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 5, код ЄДРПОУ 25390060, р/р№ 26008103704001 в АТ "Альфа-Банк" в м. Києві, МФО 300346) 142858,20 грн. сума основного боргу, 5513,95 грн. пені, 1681,43 грн. інфляційних нарахувань, 7114,72 грн. - 20% річних, 1571,68 грн. державного мита та 221,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 10000 грн. основного боргу відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст Рішення підписано 20 квітня 2011 року.