Рішення № 16285199, 18.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. Справа № 5023/1683/11

вх. № 1683/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. №029 від 28.03.2011 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 01.02.11 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка

про стягнення заборгованості в сумі 76069,20грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Артемівські зорі", с. Артемівка, заборгованості в сумі 70212,80 грн., 5856,40 грн. пені та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки №8/30 від 08.05.2009 року неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 березня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04 квітня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 квітня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 18 квітня 2011 р.

15 квітня 2011 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнавав частково, та зазначив, що дійсно отримав товар за договором №8/30 від 08.05.2009 року на загальну суму 102600 грн., проте сторони уклали додаткову угоду №1 до договору поставки, відповідно до якої вирішили внести зміни до п. 6.2 договору та викласти його в наступній редакції:"Загальна вартість договору складає 115732,80 грн., та крім того? домовились збільшити ціну за одиницю товару за договором згідно додатку № 2 від 27/05/2010р (специфікація № 2 від 27.05.10 р).Відповідач вважає п. 1 та п. 2 додаткової угоди № 1 до договору поставки № 8/30 від 08.05.09 р. недійсними, у зв"язку з тим, що їх зміст суперечить ЦК України.

18 квітня 2011 р. відповідач надав клопотання про розстрочку виконання рішення суду, посилаючись на те, що ТОВ "Артемівські зорі" є сільськогосподарським товариством та стягнення грошових коштів за рішенням суду може призвести до непоправних наслідків- неможливісті здійснення необхідного комплексу весняно-польових робіт, що потягне за собою значні збитки для сільськогосподарського товариства та можливості втрати врожаю, також відповідач посилається на скрутний фінансовий стан, що підтверджується бухгалтерською звітністю за період прострочення, та крім того відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем та зазначає, що надання розстрочки на виконання рішення суду дасть можливість відповідачу повністю погасити заборгованість за спірним договором поставки, а також надасть можливість зібрати врожай для відновлення фінансової платоспроможності.

15 квітня 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка, звернулось до господарського суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсними п. п. 1, 2 додаткової угоди № 1 до договору поставки № 8/30 від 08.05.09 р., та судові витрати просить покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Вказана зустрічна позовна заява підлягає поверненню без розгляду, оскільки подана з порушенням вимог п.2 ст.57 ГПК України.

До зустрічної позовної заяви не подано належних доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї, оскільки доданий до позовної заяви чек не може вважатись належним доказом, оскільки в графі "кому" зазначено- Аграрно косм ком, а повинно бути зазначена Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" м. Київ.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку повернути зустрічну позовну заяву та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка.

Суд звертає увагу позивача за зустрічним позом на те, що повернення зустрічно позовної заяви не перешкоджує повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).

Представник позивача у призначеному судовому засіданні позовні вимоги підтримував повністю, та просив суд стягнути з відповідача 70212,80 грн. заборгованості, 5856,40 грн. пені та судові витрати.

Представник відповідача позовні вимоги визнавав частково з мотивів, наведених у відзиві, та вказував на те, що вважає п. 1 та п. 2 додаткової угоди № 1 до договору поставки № 8/30 від 08.05.09 р. недійсними, у зв"язку з тим, що їх зміст суперечить ЦК України.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

08 травня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" м. Київ(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка(відповідач) був укладений договір поставки № 8/30, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати у власність відповідачу у встановлений строк товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його та своєчасно оплатити. Пунктом 6.1 договору передбачено, що відповідач оплачує позивачу товар по цінам, зазначеним в специфікації до цього договору. Пунктом 6.2 договору зазначена загальна його вартість, яка складає 102600 грн. Пунктом 6.3 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом попередньої оплати- сума 20520 грн.; відстрочка платежу до 01.10.09 р. - сума 82080,00 грн. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх обов"язків за договором.

В специфікації до договору зазначено найменування товару- "Новоферт", ціна за одиницю- 23,75 грн. та загальна вартість, яка складає 102600 грн.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 102600 грн., що підтверджується накладною № 8/30 від 13.05.09 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками товариств.

У вказаній накладній зазначений договір № 8/30 від 08.05.09 р., що свідчить про те, що поставка здійснювалась саме на виконання цього договору.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності № 10 від 12.05.09 р., яка видана на ім"я Хрусіна І.В.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього лише частково на суму 25520 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 329 від 15.05.09 р. та № 687 від 30.12.09 р., проте у встановлений сторонами строк- до 01.10.09 р. кінцевий розрахунок не здійснив.

27 травня 2010 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 від 27.05.10 р. до договору поставки № 8/30 від 08.05.09 р., якою внесли зміни до п. 6.2 договору та виклали його в наступній редакції:"Загальна вартість договору складає 115732,80 грн." . Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару по договору згідно додатку №2 від 27/05/2010 р.(специфікація № 2 від 27/05/2010 р.), що є невід"ємною частиною до договору. Пунктом 3 угоди сторони внесли зміни до п. 6.3 договору та виклали його в наступній редакції:"Остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений відповідачем до 01 вересня 2010 р."

В специфікації № 2 від 27.05.10 р. сторони визначили ціну за одиницю товару- 26,79 грн. та загальну вартість, яка складає 115732,80 грн.

Таким чином, залишок заборгованості, який відповідач зобов"язаний сплатити позивачу до 01 вересня 2010 р. склав 90212,80 грн.

Проте? відповідач розрахувався за товар ще частково на суму 20000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 455 від 22.09.10 р., № 526 від 05.11.10 р., № 565 від 26.11.10 р.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 70212,80 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 70212,80 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що в разі несплати за поставлений товар в установлений цим договором термін, відповідач зобов"язався сплатити позивачу пеню в розмірі 26% за кожен день прострочки від вартості неоплаченого товару, що складає 2,17 % в місяць або 0, 07% в день.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 5856,40 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Як було вищезазначено, відповідач надав до суду клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Суд зазначає про те, що розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках, а також при наданні розстрочки виконання судового рішення суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допустити їх настання.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, оскільки відповідач не надав суду належних доказів в обгрунтування заявленого клопотання на підтвердження обставин щодо неможливості чи утруднення виконання рішення та наявності на сьогоднішній час поважних причин, з яких рішення суду не може бути виконано у встановлений строк, а також зважаючи на те, що у судовому засіданні представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання заперечував, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Повернути зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка, та додані до неї документи на 11 аркушах, в тому числі квитанцію № 5392/з12 від 15.04.11 р., за якою сплачено 85 грн. державного мита та квитанцію № 5392/з12 від 15.04.11 р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., без розгляду .

2. Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка(62821, Харківська область, с. Артемівка, вул. 40 років Перемоги, 6 ,код ЄДРПОУ 32536414, р/р № 260013002135 в АТ Банк "Меркурій" у м. Харкові, МФО 351663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" м. Київ(03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6а, код ЄДРПОУ 31109157, п/р № 2600601316045 в КВ ЦФ ПАТ "Кредобанк" в м. Києві, МФО 325365) 70212,80 грн. заборгованості, 5856,40 грн. пені, 760,69 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписаний 20 квітня 2011 р.