Рішення № 16285193, 15.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2011 р. Справа № 5023/721/11 (н.р. 66/270-10)

вх. № 721/11 (н.р. 6639/1-66)

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 795 від 30.12.2010 року). 3-ї особи

першого відповідача - ОСОБА_2 (дов. від 23.11.2010 року)

другого відповідача - не з'явився.

третього відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом Публічного Акціонерного товариства "СЕБ Банк", м. Київ

до 1-ого відповідача ТОВ фірми "Тагіт" м. Харків ,

2-ого відповідача ТОВ фірми "Пранк", м. Харків ,

3-ого відповідача Приватної фірми "Орнатус" м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "СЕБ Банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ фірми “Тагіт”, ТОВ фірми “Пранк”, ПФ “Орнатус” про стягнення з них, як з солідарних боржників 42019268,25 грн. заборгованості, а також просив стягнути з них судові витрати, повязані з розглядом справи.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовною заявою, позивач зазначив, що першим відповідачем не виконуються умови договорів про надання відновлювальної кредитної лінії № 72-г/07 від 25.12.2007, № 74-г/07 від 26.12.2007, № 77-г/07 від 27.12.2007, № 78-г/07 від 28.12.2007.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30 вересня 2010 року у справі № 66/270-10 в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2010 року по справі № 66/270-10 апеляційну скаргу позивача було задоволено та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Публічного АТ "СЕБ Банк" було задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 12 січня 2011 року касаційну скаргу ТОВ фірма "Тагіт" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суд від 16 листопада 2010 року по справі № 66/270-10 і рішення господарського суду Харківської області від 30 вересня 2010 року у справі № 66/270-10 було скасовано, а справу передано до господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 лютого 2011 року справу було призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.02.2011 року.

17 лютого 2011 року (вх. № 18) на адресу господарського суду Харківської області від позивача - Публічного АТ "СЕБ Банк" надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи № 5023/721/11.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 лютого 2011 року у задоволенні клопотання про колегіальний розгляду справи № 5023/721/11 було відмовлено та відкладено розгляд справи до 16.03.2011 року, у зв'язку із задоволенням усного клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з обранням на посаду судді ХАГС Хачатрян В.С., згідно приписів ч.3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою було призначено для розгляду справи № 5023/721/11 суддю Задорожну І.М., про що складено відповідний протокол повторного розподілу справи між суддями від 11 березня 2011 року.

Представник позивача через канцелярію господарського суду за вх. № 6336 від 16.03.2011р. надав уточнення (збільшення) позовних вимог, в яких просить суд стягнути з першого, другого та третього відповідачів, як солідарних відповідачів наступні суми:

- заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 від 25.12.2007 року у сумі 15 126 978,25грн.,

- заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07 від 26.12.2007 року у сумі 15 190 360,83грн.,

- заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07 від 27.12.2007 року в сумі 15 190 357,28грн.,

- заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07 від 28.12.2007 року в сумі 5 595 220,41 грн.,

та просив покласти на відповідачів судові витрати.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача до розгляду як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.3011 року задоволено клопотання першого відповідача щодо продовження терміну розгляду спору до 17.04.2011 року, задоволено клопотання третього відповідача вх.№4425 від 17.02.2011 року про витребування у позивача згоди засновника ПФ "Орнатус" на укладення правочинів між позивачем та третім відповідачем, розгляд справи відкладено до 04.04.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2011 року було відмовлено в задоволенні першого відповідача про передачу справи за підсудністю до господарського суду Херсонської області, та долучено до матеріалів справи клопотання першого відповідача про застосування строків позовної давності щодо нарахування штрафних санкцій вх.№7316 від 04.04.2011року. Розгляд справи відкладено до 14.04.2011 року.

В судовому засіданні була оголошена перерва з 14.04.2011 року по 15.04.2011 року.

В судовому засіданні 15.04.2011 року представник позивача підтримує збільшені позовні вимоги в повному обсязі, через канцелярію господарського суду надав додаткові пояснення вх.№8277 від 15.04.2011року стосовно нарахування пені та просить суд стягнути з відповідача пеню згідно наданого ним розрахунку за періоди з 02.03.2009 року по 11.06.2009 року та з 19.11.2009 року по 15.02.2011 року.

Представник першого відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву наданого ним за вх.№7316 від 04.04.2011 року заперечує проти заявлених збільшених позовних вимог, крім того, в своїх додаткових поясненнях вх.№8759 від 14.04.2011 року підтримує клопотання про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені.

Представники першого та другого відповідачів в судові засідання жодного разу не з'являлись, про причину неявки суд не повідомляли.

Ухвала про порушення провадження у справі, що направлена на адресу другого відповідача - ТОВ фірми " Пранк", що вказана позивачем в позовній заяві, повернулась до суду без вручення адресату з поміткою "За вказаною адресою не значиться".

Ухвала про порушення провадження у справі, яка направлена на адресу третього відповідача - Приватної фірми "Орнатус", що вказана позивачем в позовній заяві, повернулась до суду без вручення адресату з поміткою "За спливом строку зберігання".

З наданих в процесі розгляду справи першим відповідачем копії довідок №АА 100619, №АА 100621 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, вбачається, що другий відповідач - ТОВ фірма "Пранк" та третій відповідач - Приватна фірма "Орнатус" станом на 16.12.2010 року знаходяться у місті Херсон, Шосе Миколаївське, 25.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи, які надсилались на вказані в довідках адреси другого та третього відповідачів, до господарського суду Харківської області не повертались.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте представники другого та третього відповідачів не скористалися своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судове засідання не з`являлися, витребувані судом докази не подавали, не повідомили суд про причини своєї неявки, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників другого та третього відповідачів за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

25.12.2007 року між позивачем по справі та ТОВ фірмою “Тагіт” - першим відповідачем по справі, був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07, згідно якого та додаткових угод до нього перший відповідач отримав грошові кошти у розмірі 9 500 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення грошових коштів 22.01.2010 року, зі сплатою процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами комісійних винагород по наданню кредитів.

На забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів по ньому, штрафних санкцій та інших витрат по договору про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 25.12.2007 року:

- між позивачем та ПФ “Орнатус” 25.12.2007р. було укладено договір застави товарів в обороті №72-г/07-ДЗ-270.

- між позивачем та ТОВ фірмою “Тагіт” та ПФ "Орнатус" було укладено договір поруки №72-г/07-ДП-17/08 від 24.12.2008 р.

- між позивачем та ТОВ фірмою “Тагіт” та ТОВ фірма "Пранк" було укладено договір поруки №72-г/07-ДП-17/08 від 24.12.2008 р.

26.12.2007 року між позивачем та ТОВ фірмою “Тагіт” був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07, згідно якого, та додаткових угод до нього перший відповідач отримав грошові кошти у розмірі 9500000,00 грн., з кінцевим терміном повернення грошових коштів 22.01.2010 року, зі сплатою річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами комісійних винагород по наданню кредитів.

На забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії, сплати процентів по ньому, штрафних санкцій та інших витрат по договору про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07 від 26.12.2007 року:

- між позивачем та ПФ “Орнатус” 26.12.2007р. було укладено договір застави товарів в обороті №74-г/07-Д3-273.

- між позивачем та ТОВ фірмою “Тагіт” та ТОВ фірма "Пранк" було укладено договір поруки №74-г/07-ДП-17/08 від 24.12.2008 р.

- між позивачем та ТОВ фірмою “Тагіт” та ПФ "Орнатус" було укладено договір поруки №74-г/07-ДП-17/08 від 24.12.2008 р.

27.12.2007 року між позивачем та ТОВ фірмою “Тагіт” був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07, згідно якого, та додаткових угод до нього перший відповідач отримав грошові кошти у розмірі 9500000,00 грн. з кінцевим терміном повернення грошових коштів 22.01.2010 року, зі сплатою річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами комісійних винагород по наданню кредитів.

На забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07, сплати процентів по ньому, штрафних санкцій та інших витрат:

- між позивачем позивачем та ПФ “Орнатус” 27.12.2007р. було укладено договір застави товарів в обороті №77-г/07-ДЗ-274;

- між позивачем та ТОВ фірмою “Тагіт” та ПФ "Орнатус" було укладено договір поруки від 24.12.2008р. за №77-г/07-ДП-19/08;

- між позивачем та ТОВ фірмою “Пранк” та ТОВ фірмою “Тагіт” 24.12.2008р. було укладено договір поруки №77-г/07-ДП-19/08.

28.12.2007 року між позивачем та ТОВ фірмою “Тагіт” був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07, згідно якого, та додаткових угод до нього перший відповідач отримав грошові кошти у розмірі 3 500 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення грошових коштів 22.01.2010 року, зі сплатою річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами комісійних винагород по наданню кредитів.

На забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07, сплати процентів по ньому, штрафних санкцій та інших витрат:

- між позивачем та ПФ “Орнатус” 28.12.2007 р. було укладено договір застави товарів в обороті №78-г/07-ДЗ-276 та 24.12.2008 р.

- між позивачем та ТОВ фірмою “Пранк” та ТОВ фірмою “Тагіт” 24.12.2008р. було укладено договір поруки №78-г/07-ДП-20/08;

- між позивачем та ТОВ фірмою “Тагіт” та ПФ "Орнатус" було укладено договір поруки №78-г/07-ДП-20/08 від 24.12.2008р.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що на час звернення позивача до господарського суду, між позивачем та ТОВ фірмою “Пранк”, ПФ “Орнатус”, ТОВ фірмою “Тагіт” було укладено договори поруки, які є чинними за чотирма договорами про надання відновлювальної кредитної лінії укладеними між позивачем - ПАТ “СЕБ Банк” та першим відповідачем - ТОВ фірмою “Тагіт”.

В пункті 3.4.1. вищевказаних договорів поруки сторонами передбачено, що у випадку невиконання боржником та поручителем зобов'язання забезпеченого порукою, кредитор має право звернути стягнення на будь - яке майно поручителя та/ або боржника, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством.

Позивач, свої зобовязання по чотирьох зазначених договорах про надання відновлювальної кредитної лінії виконав надав першому відповідачу обумовлені договорами грошові кошти, проте, перший відповідач не виконує умови кредитних договорів, в звязку з чим, станом на 16.02.2011 р. (з урахуванням збільшених позовних вимог) у відповідачів склалася заборгованість перед ПАТ “СЕБ Банк”, за несплаченою частиною кредиту а саме:

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 від 25.12.2007 року у сумі 9 500 000,0 грн.

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07 від 26.12.2007 року у сумі 9 500 000,0 грн.

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07 від 27.12.2007 року в сумі 9 500 000,0 грн.

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07 від 28.12.2007 року в сумі 3 500 000,0 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимогами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що перший, другий, третій відповідачі не надали суду доказів погашення суми боргу за несплаченою частиною кредиту, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за несплаченою частиною кредиту, а саме :

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 від 25.12.2007 року у сумі 9 500 000,0 грн.

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07 від 26.12.2007 року у сумі 9 500 000,0 грн.

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07 від 27.12.2007 року в сумі 9 500 000,0 грн.

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07 від 28.12.2007 року в сумі 3 500 000,0 грн., підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість по нарахованим простроченим відсоткам, а саме:

- заборгованість по нарахованим простроченим відсоткам за договором надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 від 25.12.2007 року у сумі 3 002 601,66 грн.

- заборгованість по нарахованим простроченим відсоткам за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07 від 26.12.2007 року у сумі 3 052 666,65 грн.

- заборгованість по нарахованим простроченим відсоткам за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07 від 27.12.2007 року в сумі 3 052 666,65 грн.

- заборгованість по нарахованим простроченим відсоткам за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07 від 28.12.2007 року в сумі 1 124 666,65 грн.

В умовах пунктів 2.4, 2.5, 2.6 чотирьох договорів про надання відновлювальної кредитної лінії, сторонами передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щоденно, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Розрахунковий період починається з поточного місяця або днем, що передує дню кінцевого погашення кредиту в повній сумі.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та у день повернення кредиту в повній сумі на рахунок позивача.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді(28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши нарахування заборгованості по нарахованим простроченим відсоткам за договорами про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 від 25.12.2007 року, №74-г/07 від 26.12.2007 року, №77-г/07 від 27.12.2007 року , №78-г/07 від 28.12.2007 року, суд визнав дані розрахунки такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, матеріалам справи, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині позовних вимог підлягають задоволенню повністю.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2. вищевказаних договорів про надання відновлювальної кредитної лінії, сторонами передбачено, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, прострочення строків повернення кредиту та штрафних санкцій, визначених п.п. 1.1.1., 1.1.2., 2.5., 2.7., 2.10., 2.12., 2.15., 2.15, 2.16, 3.2.5., 3.3.5., 3.3.6., 3.3.7., 3.3.8., 4.4., 5.4., цього договору та тарифами, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором за кожен день прострочення від суми несплаченої заборгованості. При цьому, сплата пені не звільняє відповідача від виконання зобов'язань за цим договором .( В даному випадку за вищевказаними договорами про надання відновлювальної кредитної лінії).

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів. Пеня розрахована за період 02 березня 2009 року по 11 червня 2009 року та з 19 листопада 2009 року по 15 лютого 2011 року включно, а саме :

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 від 25.12.2007 року пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів нарахована в сумі 2 624 376,59 грн.

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07 від 26.12.2007 року пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів нарахована в сумі 2 637 694,18 грн.

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07 від 27.12.2007 року пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів нарахована в сумі 2 637 690,63 грн.

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07 від 28.12.2007 року пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів нарахована в сумі 970 553,76 грн.

З матеріалів справи вбачається, що надані розрахунки пені зроблені з врахуванням норм ст. 12 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з врахуванням умов договору та відносин, що склалися між сторонами.

В матеріалах справи міститься заява подана першим відповідачем про застосування строків позовної давності щодо нарахування штрафних санкцій по договорам про надання відновлювальної кредитної лінії, а саме пені вх.№7316 від 04.04.2011року.

Розглянувши вищезазначену заяву першого відповідача, суд зауважує на наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давніть - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 267 Цивільного кодексу, зазначається, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання повинно мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки по нарахуванню пені, які долучені до матеріалів справи, господарський суд вважає, за необхідне задовольнити заяву першого відповідача про застосування строку позовної давності частково, та стягнути солідарно з відповідачів пеню за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів за період з 16.02.2010 року по 15.08.2010 року, а саме :

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 від 25.12.2007 року пеню в сумі 1 160 540,41 грн.,

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07 від 26.12.2007 року пеню в сумі 1 165 368,59 грн.

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07 від 27.12.2007 року пеню від 1165368,59 грн.

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07 від 28.12.2007 року пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів нарахована в сумі 429 345,83 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 543, 553, 554, 610, 611, 629, 1046 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Тагіт” (73000, Херсонська обл., місто Херсон, Суворовський р-н, Миколаївське Шосе, будинок 25, код 23759288), Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Пранк” (73000, м.Херсон, Суворівський район, Шосе Миколаївське, будинок 25, код 23468734) та Приватної фірми “Орнатус” (73034, м.Херсон, Суворовський район, Миколаївське Шосе, будинок 25, код 24136224) на користь Публічного акціонерного товариства “СЕБ Банк” (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, п/р 29094090913001 у ПуАТ “СЕБ Банк”, МФО 300175, код ЄДРПОУ 14351016) - заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 від 25.12.2007 року у сумі 9 500 000,0 грн.

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07 від 26.12.2007 року у сумі 9 500 000,0 грн.

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07 від 27.12.2007 року в сумі 9 500 000,0 грн.

- заборгованість за несплаченою частиною кредиту за договором надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07 від 28.12.2007 року в сумі 3 500 000,0 грн., підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

- заборгованість по нарахованим простроченим відсоткам за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 від 25.12.2007 року у сумі 3 002 601,66 грн.

- заборгованість по нарахованим простроченим відсоткам за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07 від 26.12.2007 року у сумі 3 052 666,65 грн.

- заборгованість по нарахованим простроченим відсоткам за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07 від 27.12.2007 року в сумі 3 052 666,65 грн.

- заборгованість по нарахованим простроченим відсоткам за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07 від 28.12.2007 року в сумі 1 124 666,65 грн.

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №72-г/07 від 25.12.2007 року пеню в сумі 1 160 540,41 грн.,

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №74-г/07 від 26.12.2007 року пеню в сумі 1 165 368,59 грн.

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №77-г/07 від 27.12.2007 року пеню від 1165368,59 грн.

- за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №78-г/07 від 28.12.2007 року пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів нарахована в сумі 429 345,83 грн.

витрати по сплаті державного мита в сумі 23030,14 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 213,14 грн.

В іншій частині позовних вимог щодо нарахованої пені в сумі 4949691,74 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Задорожна І.М.

Повне рішення складено 20.04.2011 року.