Рішення № 16285187, 14.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2011 р. Справа № 5023/1016/11

вх. № 1016/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. №4248/8 від 23.12.2010 року

відповідача - ОСОБА_2, дов. № 2 від 01.03.2011 року

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківгаз", м. Харків

до Підприємства "Бенефіт" Харківської обласної ради "Союзу організацій інвалідів України", м. Харків

про стягнення коштів в сумі 4487518,97грн., згідно договору поставки природного газу №12п-342ГК від 01.11.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 12п-342ГК на постачання природного газу, укладеного між сторонами 01.11.2010 року в частині своєчасного та у повному обсязі перерахування вартості спожитого газу. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 4487518,97грн., з яких 3330610,78 грн. основний борг, 882611,86грн. пеня за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, 233142,75 грн. штраф за порушення умов сплати понад 30 днів, 26644,89 грн. - інфляційні втрати, 14508,69 грн. - 3% річних. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

28.03.2011р. від позивача до канцелярії господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 4538343,67грн., з яких 2463610,78 грн. основний борг, 1723334,82 грн. пеня за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, 233142,75 грн. штраф за порушення умов сплати понад 30 днів, 89926,49 грн. - інфляційні втрати, 28328,79 грн. - 3% річних. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати з оплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2011 року заява позивача про збільшення позовних вимог була прийнята судом та розгляд справи було продовжено з її урахуванням.

09.03.2011року від відповідача через канцелярію господарського суду надійшла заява про відкладення розгляду справи та надання відповідного часу на узгодження питань, пов"язаних з підписанням мирової угоди.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки воно не доведено належними доказами.

31 березня 2011 року до канцелярії суду позивачем була надана заява (вх. 7427), у якій позивач не дає згоди на застосування продовженого строку розгляду справи згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України та просить суд розглянути справу у строк, передбачений ч. 1 ст. 69 ГПК України. Зазначена заява позивача долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні, призначеному на 11 квітня 2011 року було оголошено перерву до 14.04.2011 року. Після перерви судове засідання було продовжено у тому ж складі суду.

04 квітня 2011 року позивачем до канцелярії суду надана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Підприємства "Бенефіт" Харківської обласної ради "Союзу організацій інвалідів України". В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на відсутність оплати з боку відповідача у добровільному порядку за спожитий природний газ у листопаді 2010 року та відсутність заперечень відповідача щодо суті спору.

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, відмовляє в її задоволенні, оскільки, відповідно до п. З Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/611 від 23.08.94р., умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем не було доведено суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, крім того, вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог, так, у позові про стягнення грошей може застосовуватися накладення арешту на кошти, що належать відповідачу, а у разі відсутності коштів застосовуватися арешт на майно.

За таких обставин, враховуючи часткове погашення відповідачем суми основного боргу, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує збільшені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у наданому до суду клопотанні зазначає, що на даний час підприємство в добровільному порядку перераховує суму заборгованості позивачу, на підтвердження зазначеного факту відповідачем надані платіжні доручення № 170 від 31.03.2011 року та 450000,00 грн. та № 176 від 08.04.2011 року на суму 20000,00 грн. Також відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій та не стягувати штраф та пеню, оскільки стягнення такого розміру штрафних санкцій призведуть до припинення підприємством своєї діяльності, що стане причиною звільнення незахищених верст населення інвалідів, чисельність яких на підприємстві становить більш ніж 50% від загального числа працюючих на підприємстві.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01 листопада 2010 року між сторонами було укладено договір № 12п-342ГК на постачання природного газу промисловим та комунально-побутовим споживачам. Відповідно до умов договору позивач зобовязався передавати у власність відповідачеві природний газ, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

У відповідності до п. 5.1 договору відповідач здійснює оплату планових місячних обсягів газу шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу запланованих до поставки за п*ять банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав протягом листопада 2010 року природний газ в загальному обсязі 107,572 тис. куб. м. на загальну суму 3330610,78 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними представниками сторін та скріпленим печатками, які долучені до матеріалів справи. Відповідач, в свою чергу, не виконав своєчасно та належним чином взяті на себе зобовязання, відмовився від виконання обовязків, покладених на нього умовами договору, внаслідок чого на час звернення позивача з позовом у відповідача утворилась заборгованість в сумі 3330610,78 грн., що стало причиною звернення позивача до суду з позовною заявою.

Проте, відповідачем на час розгляду справи утворена заборгованість частково перерахована на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджено платіжними дорученнями, залученими до матеріалів справи. За таких підстав, суд вважає необхідним в частині стягнення 1020000,00 грн. основного боргу припинити провадження у справі на підставі ст. 80 п. 1.1 ГПК України, оскільки між сторонами в цій частині відсутній предмет спору.

Таким чином, у відповідача перед позивачем станом на час винесення рішення залишилась непогашеною заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 1443610,78 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору № 12п-342ГК на постачання природного газу промисловим та комунально-побутовим споживача від 01.11.2010 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 1443610,78 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами спірного договору, а саме пунктом 7.2 передбачено, що в разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1. даного договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу.

На підставі даного пункту договору позивачем зроблений розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 1723334,82 грн.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховано відповідачу пеню у розмірі 0,5%, пеня за період з 11.12.2010 року по 28.03.2011 року перерахована судом з урахуванням вимог законодавства і станом на час розгляду справи вона складає 144020,95 грн., а отже суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 144020,95 грн. В задоволенні стягнення 1579313,87 грн. пені суд відмовляє з наведених вище підстав.

Також, п. 7.2. спірного договору сторони визначили, що за прострочення оплати за спожитий газ понад тридцять днів відповідач зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок штрафних санкцій, у зв'язку з чим суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 233142,75 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 89926,49 грн., та 3% річних, сума яких складає 28328,79 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

З врахуванням вимог ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача, а саме стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним держмито в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства "Бенефіт" Харківської обласної ради Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (юридична адреса: 61178, м. Харків, шосе Салтівське, 262-А; п/р 26007036453601 АТ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005; ідент. код 32949551) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" (юридична адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1; п/р 26006011117102 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346; ідент. код 03359500) 1443610,78 грн. основної заборгованості, 144020,95 грн. пені, 233142,75 грн. штрафу, 89926,49 грн. інфляційних втрат, 28328,79 грн. - 3% річних, 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині основного боргу у розмірі 1020000,00 грн. провадження у справі припинити на підставі ст. 80 п. 1-1 ГПК України.

У задоволення позовних вимог щодо стягнення 1579313,87 грн. пені відмовити.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 19.04.2011 року.