Рішення № 16285175, 13.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2011 р. Справа № 5023/1957/11

вх. № 1957/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача (ТОВ "Пейнт") за первісним позовом та першого відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 (дов. № 01-04/1 від 01.04.2011 р.)

відповідача 1. (ТОВ "Лада") за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 (дов. № 01-01 від 01.01.2011р.)

відповідача 2. (ХМР) за зустрічним позовом - не з'явився

третьої особи (ІДАБК) за зустрічним позовом - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейнт", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада", м. Харків

про відшкодування шкоди

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада", м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейнт", м. Харків

2. Харківська міська рада, м. Харків

3-я особа, за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів за зустрічним позовом - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, м. Харків

про визнання договору недійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пейнт" (далі - Позивач), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про відшкодування шкоди та про визнання договору купівлі-продажу № 05-01/11 від 05.01.2011 р. укладеного між ТОВ "Пейнт" та ТОВ "Лада" (далі - Відповідач) дійсним.

28 березня 2011 року за вхідним № 7060 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада" на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява, яка прийнята для спільного розгляду з первісним позовом, про визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі № 05-01/11 від 05.01.2011 р. недійсним та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лада" права власності на нежитлову будівлю літ. "Ф-2" загальною площею - 1335,3 кв.м. (де всього по приміщенням 1-го поверху № 1-:-26, 44, І,ІІ - 440,5 кв.м., всього по приміщенням 2-го поверху № 27-:-45, ІІІ - 443,1 кв.м., всього по приміщенням мансарди № 46-:-65 - 451,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 1-А.

Представник позивача (ТОВ "Пейнт") за первісним позовом та першого відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні підтримує первісні позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представника відповідача (ТОВ "Лада") за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом у судовому засіданні проти первісних позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні. Зустрічний позов підтримує та просить суд задовольнити його у повному обсязі.

Представник другого відповідача (ХМР) за зустрічним позовом в судове засідання не з'явився.

Представник третьої особи (ІДАБК) за зустрічним позовом в судове засідання не з'явився.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Позивача (ТОВ "Пейнт") за первісним позовом та першого відповідача за зустрічним позовом та Відповідача (ТОВ "Лада") за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05 січня 2011 року між Позивачем та Відповідачем підписаний договір купівлі - продажу нежитлової будівлі літ. «Ф-2» загальною площею 1 335,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 1-А.

Відповідач, на момент укладання зазначеного договору купівлі продажу був власником зазначеного майна та набув право на підставі договору Н6-132 купівлі продажу нерухомості від 29 квітня 1999 року, про що свідчить реєстраційне посвідчення за реєстровим № 2515 від 19 травня 1999 року.

Ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації згідно вимог ст. 657 ЦК України.

Договір купівлі-продажу укладений між Позивачем та Відповідачем з порушенням ст. 657 ЦК України та у відповідності до ст. 220 ЦК України є нікчемним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пояснень наданих суду відповідачем, майно за договором не передавалося, кошти за договором не сплачені, що вказує на те, що основні умови договору не виконані.

Суд вважає не доведеним посилання Позивача на факти виконання ним істотних умов договору, у звязку з не підтвердженням даних фактів письмовими доказами та вважає, що виконання договору не відбулося.

Таким чином, суд вважає, що договір купівлі продажу № 05-01/11 від 05 січня 2011 року укладений між Позивачем та Відповідачем з порушенням ст. 657 ЦК України, у звязку з чим, може бути визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що Відповідач є власником нежитлової будівлі літ. «Ф-2» загальною площею 877,6 кв.м., по вул. Матросова, буд. 1-А у м. Харків. Право власності зареєстровано у КП «Харківське міське БТІ» на підставі договору Н6-132 купівлі продажу нерухомості від 29 квітня 1999 року про що свідчить реєстраційне посвідчення за реєстровим № 2515 від 19 травня 1999 року.

Земельна ділянка на якій розташована нежитлова будівля літ. «Ф-2» знаходиться у Позивача на праві тимчасового користування у відповідності до договору № 2193 від 24 грудня 1999 року. Загальна площа земельної ділянки складає 0,8903 га та надана позивачу у тимчасове користування строком до 01.12.2020 року.

Відповідач за власні кошти виконав реконструкцію нежитлової будівлі у звязку з самочинним будівництвом нежитлових приміщень 1-го поверху № 26,44, приміщення 2-го поверху № 45, приміщення мансарди № 46-:-65 у нежитловій будівлі літ. «Ф-2» за адресою м. Харків, вул. Матросова, 1-А. Оскільки будівництво виконано без належно оформ леної дозвільної документації на будівництво, таке будівництво вважається самочинним.

Вказану будівлю Відповідач використовує для здійснення своєї підприємницької діяльності.

З метою приведення самочинного будівництва і пов'язаних з ним прав та обов'язків у відповідність з вимогами чинного законодавства України ТОВ "Лада" замовив за власні ко шти у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» проведення поточної інвентаризації та виготовлення технічного па спорту на реконструйовану нежитлову будівлю у літ. «Ф-2» за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 1-А.

Згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Харківське міське БТІ» станом на 03 лютого 2011 року, загальна площа нежитлової будівлі літ.«Ф-2» по вул. Матросова, 1-А у м. Харкові, складає 1 335,3 кв. м., де всього по приміщенням 1-го поверху № 1-:-26, 44, І,ІІ 440,5 кв.м., де всього по приміщенням 2-го поверху №27-:-45, ІІІ 443,1 кв.м., де всього по приміщенням мансарди №46-:-65 451,7 кв.м.

Посилання Відповідача 2. за зустрічним позовом стосовно домовленості істотних умов договору не відповідають дійсності, з тих підстав, що відповідно до єдиного правовстановлюючого документу загальна площа нежитлової будівлі літ. «Ф-2» складає - 877,6 кв.м., а не 1 335,3 кв.м.

Відповідач 2. за зустрічним позовом у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі з тих підстав, що Позивачем не було виконано вимоги Порядку вирішення питань, повязаних з самочинним будівництвом в м. Харкові, затвердженого рішенням ХМР від 23.06.2004 № 90/04. Також Відповідач 2. за зустрічним позовом просив розгляд справи провести у відсутності представника ХМР.

Наслідком того, що Відповідач звертається до суду стало те, що ввести об'єкт будівництва у експлуатацію неможливо, оскільки фактично було здійснене самочинне будівництво.

Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином Відповідач не може користуватися і розпоряджатися фактично збудованою за його кошти нежитловою будівлею.

Для підтвердження відповідності самочинно побудованих приміщень у нежитловій будівлі літ. «Ф-2» вимогам Сніп та ДБН Відповідачем було замовлено у ТОВ «НТК ЕНЕРГО-ТАЙМ» (державна ліцензія серія АВ № 458970) технічний висновок «о состоянии строительных конструкций и возможности эксплуатации самовольно реконструрованного с устройством пристроек и надстроек нежилого строения лит. «Ф-2» по ул. Матросова, 1-А в г. Харькове».

Згідно вищезазначеного технічного висновку технічний стан будівельних констру кцій нежитлової будівлі літ. «Ф-2» по вул. Матросова, 1-А в м. Харків задовільний, матеріали і розміри конструктивних елементів наділені достатньою міцністю та відповідають вимогам норм по несучій здатності, протипожежним та санітар ним нормам, ступінь зносу, сі чення несучих та огороджуючи конструкцій не перевищують допустимих розмірів.

Відповідач 2 за зустрічним позовом, відповідно до законодавства про місцеве самоврядування, є органом уповноваженим приймати рішення щодо питань містобуду вання та архітектури.

Численні звернення Відповідача до Відповідача 2 за зустрічним позовом стосовно видачі свідоцтва про право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю у літ. «Ф-2» по вул. Матросова, 1-А у м. Харків не призвели до будь-якого результату.

Відповідач був змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності, оскі льки не має іншого законного шляху захисту своїх прав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні первісних позовних вимог відмовити, а зустрічну позовну заяву задовольнити.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд при вирішенні питання про задоволення зустрічних позовних вимог застосовував наступні положення цивільного законодавства, що регулюють підстави набуття та захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивіль ного права є його визнання.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце прожи вання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (ство рена) особою, надувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є влас ником цієї речі.

Згідно ч. З ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а та кож: у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на підставі наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що на явні всі необхідні та достатні підстави для захисту прав позивача за зустрічним позовом та визнання за по зивачем за зустрічним позовом права власності у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень» та п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Згідно п. 10 додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, правовстановлюючими документами, на підставі яких про водиться реєстрація прав власності на нерухоме майно є, в тому числі, рішення суду ... про визнання права власності на об 'єкти нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до законодавства України, орган, який проводить дер жавну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, зобов'язаний проводити реєст рацію судових рішень про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

На підставі п. 27 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито", розділу II Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 "Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" Державна екологічна інспекція в Харківській області звільняється від сплати державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 203, 204, 215, 220, 316, 317, 319, 321, 328, 331, 376, 391, 392, 657 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень», п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лада" (61168, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 319, кв. 334, код 30038358) право власності на нежитлову будівлю літ. "Ф-2" загальною площею - 1335,3 кв.м. (де всього по приміщенням 1-го поверху № 1-:-26, 44, І,ІІ - 440,5 кв.м., всього по приміщенням 2-го поверху № 27-:-45, ІІІ - 443,1 кв.м., всього по приміщенням мансарди № 46-:-65 - 451,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 1-А.

Суддя Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний 18 квітня 2011 року

по справі № 5023/1957/11.