Рішення № 16285119, 11.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р. Справа № 45/63-10

вх. № 1877/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, доручення від 24.02.2010 р.

відповідача - не зявився

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінкхаус Україна", м. Київ

до ФО П ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 31661,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 21288,61 грн. заборгованості за поставлений товар, 9018,32 грн. інфляційних та 1354,61 грн. річних мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобовязань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору купівлі-продажу № 258/04 від 10 квітня 2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 12 березня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/63-10 розгляд справи було призначено на 14 квітня 2010 року о 10:50 год.

В судове засідання 14 квітня 2010 року представники сторін не зявились, витребувані ухвалою суду від 12 березня 2010 року документи не надали, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 14 квітня 2010 року розгляд справи було відкладено на 11 травня 2010 р.

В засідання суду 11 травня 2010 року позивач звився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. На вимогу суду надав витребувані судом докази, які залучено до матеріалів справи.

Відповідач в засідання суду 11 травня 2010 року не зявився, про причини незявлення суд не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 14 квітня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

10 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товарів № 258/04. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобовязання щодо поставки та передачі у власність відповідачу товару, асортимент, ціна та кількість якого вказуються у видаткових накладних (підписані обома сторонами видаткові накладні вважаються специфікаціями до договору), а відповідач взяв на себе зобовязання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість у наступному порядку: шляхом 100 % передплати товару протягом 3 банківських днів з дати виставлення позивачем рахунку-фактури; в окремих випадках, за згодою позивача, відповідачу може бути надана відстрочка оплати отриманого товару на термін 10 банківських днів (п. п. 1.1,1.2, 5.1, 7.1, 7.2 договору).

Згідно з видатковими накладними № D-6743 від 11.12.07 р. на суму 11073,53 грн. та № D-6863 від 17.12.07 р. на суму 7108,27 грн. позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 18181,80 грн., що підтверджено вищевказаними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Водночас, позивачем було виписано та виставлено відповідачу рахунки-фактури до накладних із 10 денним відстроченням оплати, що повністю відповідає п. 7.2 договору.

Отримання товару та рахунків-фактур з боку відповідача підтверджено дорученнями виписаними відповідачем на отримання ТМЦ - серія ЯОЖ № 766754 від 10.12.07 р. та № 766755 від 14.12.07 р., в яких вказано про отримання цінностей та за рахунками-фактури.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобовязань за договором, а саме розділу 7 договору, розрахунок за отриманий від позивача товар з відстроченням платежу 10 банківських днів не здійснив.

Заборгованість відповідача становить 18181,80 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 18181,80 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 18181,80 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3106,81 грн. основного боргу на підставі видаткової накладної № D-7082 від 26.12.07 р. суд вважає необґрунтованими оскільки з наданої суду накладної не вбачається тримання за нею товару відповідачем, доручення відповідача на отримання товару за вказаною накладною також відсутнє. За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 3106,81 грн. основного боргу не знайшли свого документального підтвердження, є безпідставними, у звязку із чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних в розмірі 7243,52 грн. та річних в розмірі 1141,77 грн. підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню. В решті інфляційних в розмірі 1774,80 грн. та річних в розмірі 212,84 грн. суд вважає за необхідне позивачу відмовити у звязку із безпідставним предявленням до стягнення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 265,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ФО П ОСОБА_2, 61195, АДРЕСА_1 (в тому числі з р/р НОМЕР_2 Комун. від. ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь ТОВ "Вінкхаус Україна", 04074, м. Київ, вул. Лугова, 9 (р/р 26000401028979 у Київській регіональній дирекції "Райффайзен банк Аваль", МФО 322904, код ЄДРПОУ 32380145) 18181,80 грн. боргу, 7243,52 грн. інфляційних, 1141,77 грн. річних, 265,67 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Рішення по справі № 45/63-10 підписано 12 травня 2010 року.