Рішення № 16284626, 15.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.11 Справа№ 5015/2492/11

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет", м.Львів,

до відповідача:приватного підприємства "Шаран", м. Львів,

про: стягнення 8308,05 грн.,

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність №05/11 від 05.01.2011 р.,

відповідача:не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" до приватного підприємства "Шаран" про стягнення 8308,05 грн. Ухвалою від 11.05.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.05.2011 р. Розгляд справи було відкладено на 15.06.2011 р. у звязку з поданим клопотанням позивача та неприбуттям в судове засідання представника відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобовязань за договором №01/09 оренди будинку, споруди (іншого обєкта нерухомості) та майна від 01.06.2009 р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 7292,84 грн. Крім того, відповідачу нараховано 365,8 грн. пені, 240,67 грн. інфляційних втрат, 70,74 грн. 3% річних.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, причин неприбуття не повідомляв, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.05.2011 р., проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухав представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами укладено договір №01/09 оренди будинку, споруди (іншого обєкта нерухомості) та майна від 01.06.2009 р. (надалі Договір оренди). За умовами цього договору орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) бере у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення робочою площею 12,49 м2, за адресою: місто Львів, вулиця Литвиненка, 3 (надалі Об'єкт оренди).

Обєкт оренди було передано відповідачу, про що свідчить акт здачі-приймання орендованих нежитлових приміщень від 01.07.2009 р. (додаток №1 до Договору оренди). Цим актом визначено, що стан приміщень з урахуванням зносу, нормальний, придатний для використання згідно з умовами Договору.

Сторонами погоджено зміни до Договору оренди угода №1 від 03.08.2009 р. про зміни Договору оренди. Цією угодою збільшено орендовану площу на 13,03 м2 та визначено загальну площу обєкту оренди у розмірі 25,52 м2. Згідно з актом здачі-приймання орендованих нежитлових приміщень від 17.08.2009 р., орендодавець здав а орендар прийняв в орендне користування нежитлове приміщення другого поверху площею 13,03 м2, що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Литвиненка, 3. Стан приміщень з урахуванням зносу, нормальний, придатний для використання згідно з умовами Договору.

Додатковою угодою №2 від 04.01.2010 р. до Договору оренди сторони продовжили термін дії зазначеного договору до 31.12.2010 р.

Між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №3 від 01.11.2010 р. до Договору оренди. За умовами цієї угоди зменшено площу орендованих приміщень на 12,49 м2 та визначено загальну площу обєкту оренди у розмірі 13,03 м2. Орендар здав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення другого поверху площею 12,49 м2, що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Литвиненка, 3. Про зазначене свідчить акт здачі-приймання орендованих нежитлових приміщень від 02.11.2010 р. Стан приміщень з урахуванням зносу нормальний, придатний для використання згідно з умовами Договору.

Обєкт оренди було у повністю повернуто позивачу, про що свідчить акт здачі-приймання орендованих нежитлових приміщень від 31.12.2010 р. Стан приміщень з урахуванням зносу нормальний, придатний для використання згідно з умовами Договору.

Позивачем були виписані податкові накладні:

-за оренду приміщення: за вересень 2010 року від 30.09.2010 р. на суму 1658,80 грн., за жовтень 2010 року від 31.10.2010 р. на суму 1658,80 грн., за листопад 2010 року від 30.11.2010 р. на суму 901,08 грн., за грудень 2010 року від 31.12.2010 р. на суму 846,95 грн.;

-компенсація витрат за опалення: за жовтень 2010 року від 31.10.2010 р. на суму 229,68 грн., за листопад 2010 року від 30.11.2010 р. на суму 124,76 грн., за грудень 2010 року від 31.12.2010 р. на суму 117,27 грн.

Відповідачем на адресу позивача надіслано гарантійний лист від 20.12.2010 р. У цьому листі відповідач зазначив, що зобовязується сплатити борг, який виник перед позивачем за оренду нежитлових приміщень за адресою: місто Львів, вулиця Литвиненка, 3, у сумі 6328,62 грн. до 28.02.2011 р. Проте цього зобовязання відповідач не виконав.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №8 від 09.03.2011 р. про оплату заборгованості за оренду приміщень та комунальні послуги у сумі 7292,84 грн. Відповідач отримав зазначену претензію 16.03.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи. Доказів погашення заборгованості в сумі 7292,84 грн. відповідачем не представлено, проти позову не заперечив.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникло зобовязання з приводу оренди нерухомого майна на підставі Договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України). Пунктом 4.1 Договору оренди визначено, що вартість оренди одного квадратного метра площі на момент підписання цього договору становить 65,00 грн. за м2 (включаючи ПДВ).

Відповідно до пункту 4.2 Договору оренди орендар зобовязаний сплачувати щомісячно, до 25 числа поточного місяця орендодавцю орендну плату. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, оскільки строк виконання зобовязання між сторонами встановлено, відповідач прийняв у користування приміщення, проте у порушення умов пункту 4.2 Договору оренди неналежним чином (несвоєчасно) проводив оплату за користування ним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7292,84 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 8.2 Договору оренди у випадку порушення строків оплати з вини орендаря (відповідач у справі) передбачених пунктом 4.2 Договору, орендар виплачує орендодавцю (позивач у справі) пеню з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 365,80 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 240,67 грн. інфляційних втрат та 70,74 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду доказів про наявність інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 11, 526, 530, 610, 611, 612, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193, 283, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства "Шаран" (адреса: вулиця Йосипа Сліпого, будинок 22, квартира 16, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79017; ідентифікаційний код 33618047) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет (адреса: вулиця Литвиненка, будинок 3, Сихівський район, місто Львів, Львівська область, 79034; ідентифікаційний код 13835841) 7292,84 грн. заборгованості з орендної плати, 365,80 грн. пені, 240,67 грн. інфляційних втрат, 70,74 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Рим Т.Я.