Рішення № 16284335, 15.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2011 р.Справа № 14/5007/37/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 21.03.2011р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів - інтернаціоналістів (м.Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (смт.Миропіль, Романівський район, Житомирська область)

про стягнення 15404,97 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 15404,97 грн., з яких: 10068,50 грн. основний борг, 4409,31 грн. інфляційні нарахування, 927,16 грн. 3% річних.

15.06.2011р. до суду телеграфним зв'язком від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у відрядженні.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо вищезазначеного клопотання відповідача.

Суд відхиляє клопотання відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Норми статті 28 Господарського процесуального кодексу України не містять обмежень щодо кількості представників юридичної особи, представниками сторін можуть бути будь - які особи, повноваження яких підтверджується довіреністю, незалежно від їх фаху та займаної посади, в тому числі керівники.

В свою чергу, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони. Відповідно останні зобов'язані дотримуватись вимог закону при реалізації своїх повноважень.

Таким чином, відповідач не був позбавлений права направити інших представників для захисту своїх інтересів в суді.

Крім того, до вищезазначеного клопотання не було додано доказів перебування уповноваженого представника відповідача у відрядженні, станом на день розгляду справи.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала в повному обсязі, крім того, надала письмові пояснення по справі (а.с.31-32).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, Підприємство "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів - інтернаціоналістів (позивач у справі) поставило товар та виконало роботи по технічному обслуговуванню техніки Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (відповідач по справі) на загальну суму 10068,50грн., що підтверджується видатковими накладними №24/12-12с (1059) від 24.12.2007р., №26/12-4с (1067) від 26.12.2007р., №09/01-7с(1107) від 09.01.2008р., №25/03-13с (1481) від 25.03.2008р., №20/02-5с (1327) від 20.02.2008р., №15/01-7с(1154) від 15.01.2008р., №09/01-4с (1105) від 09.01.2008р., №25/03-5с (1345) від 25.03.2008р., №22/07-9с (2156) від 22.07.2008р., №30/05-7с (1825) від 30.05.2008р., №06/05-6с (1702) від 06.05.2008р., №06/05-4с (1699) від 06.05.2008р., №31/03-1с від 31.03.2008р., 31/03-2с(1487) від 31.03.2008р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-22/07-23 від 22.07.2008р. та довіреностями серія ЯОК №582474 від 11.12.2007р., серія ЯПВ №775273 від 06.05.2008р. (а.с. 51,53-54, 56,58, 60, 62, 64, 66, 68, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 85), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Слід також зазначити, що даний перелік видаткових накладних з сумами поставки був відображений в акті звірки взаєморозрахунків, підписаним уповноваженими предстаниками сторін та скріпленим печатками (а.с. 10).

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивачем, з метою проведення розрахунків відповідачем за поставлений товар та виконані роботи були виставлені рахунки-фактур № 24/12-13с (1059) від 24.12.2007р., №26/12-1с(1067) від 26.12.2007р., №09/01-6с (1107) від 09.01.2008р., №25/03-11с (1442) від 25.03.2008р., №20/02-3с (1327) від 20.02.2008р., №15/01-3с (1154) від 15.01.2008р., №09/01-4с(1105) від 09.01.2008р., №25/03-5с (1345) від 25.03.2008р., №22/07-5с (2156) від 22.07.2008р., №30/05-1с(1825) від 30.05.2008р., №06/05-2с (1702) від 06.05.2008р., №06/05-1с(1699) від 06.05.2008р., №31/03-1с від 31.03.2008р., №27/03-1с(1487) від 27.03.2008р.(а.с.50, 52, 55, 57, 59,61, 63, 65, 67, 70, 72, 74, 76, 78).

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар та виконані роботи в сумі 10068,50грн.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 26.12.2008р. за № 830/08 (а.с.8) (фіскальний чек №9517 від 30.12.2008р., опис вкладення (а.с. 9) про сплату боргу, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10068,50грн., що підтверджується довідкою позивача №321/11 від 11.05.2011р. (а.с.33), а також іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача (а.с.4), сума 3% річних за період з 25.12.2007р. по 18.04.2011р. складає 29,29 грн., з 27.12.2007р. по 18.04.2011р. - 76,48 грн., з 10.01.2008р. по 18.04.2011р. -24,58грн., з 10.01.2008р. по 18.04.2011р. - 74,21 грн., з 16.01.2008р. по 18.04.2011р. - 45,92 грн., з 21.02.2008р. по 18.04.2011р. - 116,07 грн., з 26.03.2008р. по 18.04.2011р. -19,86 грн., з 26.03.2008р. по 18.04.2011р. -39,55 грн., з 01.04.2008р. по 18.04.2011р. -187,72 грн., 01.04.2008р. по 18.04.2011р. - 54,33 грн., з 07.05.2008р. по 18.04.2011р. - 100,54 грн., з 07.05.2008р. по 18.04.2011р. - 26,03 грн., з 31.05.2008р. по 18.04.201р. - 46,74 грн., з 23.07.2008р. по 18.04.2011р. -60,72 грн., з 23.07.2008р. по 18.04.2011р. -25,15 грн., на загальну суму 927,16 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок 3% річних за вказані вище періоди, невзявши до уваги, той факт, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 11.01.2009р. (з урахуванням семиденного строку на розгляд вимоги у відповідності до ст. 530 ЦК України та поштового перебігу вимоги).

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 11.01.2009р. по 18.04.2011р.:

(10068,50 грн. (сума боргу) х 3% х 827 (кількість прострочених днів) : 365 = 684,38грн.;

За таких умов, сума 3% річних складатиме 684,38 грн.

Згідно розрахунку позивача (а.с.5), сума інфляційних нарахувань за період з 25.12.2007р. по 18.04.2011р. складає 161,41 грн., з 27.12.2007р. по 18.04.2011р. - 422,55 грн., з 10.01.2008р. по 18.04.2011р. -137,25грн., з 10.01.2008р. по 18.04.2011р. - 414,78 грн., з 16.01.2008р. по 18.04.2011р. - 257,72 грн., з 21.02.2008р. по 18.04.2011р. - 569,05 грн., з 26.03.2008р. по 18.04.2011р. -88,89 грн., з 26.03.2008р. по 18.04.2011р. -177,16 грн., з 01.04.2008р. по 18.04.2011р. -845,42 грн., 01.04.2008р. по 18.04.2011р. - 244,67 грн., з 07.05.2008р. по 18.04.2011р. - 419,10 грн., з 07.05.2008р. по 18.04.2011р. - 108,49 грн., з 31.05.2008р. по 18.04.201р. - 199,26 грн., з 23.07.2008р. по 18.04.2011р. -257,07 грн., з 23.07.2008р. по 18.04.2011р. -106,49 грн., на загальну суму 4409,31 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань, неврахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 11.01.2009р., про що зазначалось вище.

Крім того, при застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2010р. у справі №11/14-10, постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2010р. у справі №21/108-10, постанові Вищого господарського суду України від 29.12.2010р. у справі №33/149-10.

У зв'язку з цим, суд самостійно проводить розрахунок інфляційних нарахувань за період з лютого 2009 по березень 2011р.:

Середній індекс інфляції становить 123,0441% (101,5%* 101,4% * 100,9% * 100,5% * 101,1% * 99,9% * 99,8% * 100,8% * 100,9% * 101,1% * 100,9% * 101,8% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4 % * 99,6% * 99,8% * 101,2% * 102,9% *100,5% *100,3% * 100,8% * 101% * 100,9% * 101,4 %)

Таким чином, розмір інфляційних нарахувань становить 2320,20 грн. (10068,50 грн. * 123,0441%/100% - 10068,50 грн.).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 10068,50 грн. основного боргу, 2320,20 грн. інфляційних нарахувань, 684,38 грн. 3% річних. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт", 13033, Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул.Леніна, 89, ідентифікаційний код 13563220 на користь Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів - інтернаціоналістів, 61003, м.Харків, вул.Гамарника, 7/9, ідентифікаційний код 30655306 - 10068,50 грн. основного боргу, 2320,20 грн. інфляційних нарахувань, 684,38 грн. 3% річних,130,73 грн. витрат по сплаті державного мита, 200,28 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу,

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяКостриця О.О.