Рішення № 16284331, 15.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2011 р. Справа № 2/5007/50/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність №75/16 від 12.01.11)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга" (м.Житомир)

про стягнення 3954,33 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з ТОВ "Райдуга" 3954,33грн., з яких: 940,77грн. 3% річних, 3013,56грн. інфляційні нарахування. При цьому, позивач посилається на те, що під час розгляду справи №17/881, в якій ставилась вимога про стягнення з відповідача боргу за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, не були заявлені вимоги про стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних нарахувань.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, 15.06.11 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні (а.с.21).

Відповідно до ст.22 ч.3 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд відхиляє клопотання відповідача, вважає, що відповідач не добросовісно користується своїми правами наданими йому ст.22 ГПК України, оскільки відповідач жодного разу не направив свого представкника для участі в судовому засіданні та не виконав вимог ухвал суду від 10.05.11р. та від 31.05.11р.

В судовому засіданні була оглянута судова справа №17/881 господарського суду Житомирської області.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради - постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райдуга" - споживач (відповідач у справі) договору купівлі-продажу теплової енергії №597 від 01.10.2009р. (а.с. 11-15), позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

В пунктах 4.8 та 5.1 зазначеного договору сторони погодили, що всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за проводяться відповідачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на рахунок позивача.

В наслідок неналежного виконання відповідачем умов вищезазначеного договору, позивач звернувся до суду про стягнення боргу за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді , який за період з 01.11.09 по 01.06.10 становив 30388,65грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.12.10 по справі №17/881 був встановлений факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 30388,65грн. за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді за період з 01.11.09 по 01.06.10.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунків позивача становить: 3013,56 грн. інфляційних та 940,77 грн. 3% річних . Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що вони складені правильно (а.с.7,8).

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга" (10008, м.Житомир, вул. Шевченка, 18-А, ідентифікаційний код 20428303) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул. Київська, 48, ідентифікаційний код 35343771) - 3013,56грн. інфляційних, 940,77грн. 3% річних, 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек . з повідом.)