Рішення № 16284315, 09.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" червня 2011 р.Справа № 9/5007/53/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов.№156 від 07.06.2010року

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" (м. Вінниця)

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Зміна" (с. Жубровичі Олевського району)

про стягнення 55233,32 грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 55233,32грн. заборгованості з яких: 46485,18грн заборгованості, 4099,62грн пені, 4648,52грн штрафу за поставлений товар.

В судовому засіданні 18.05.2011року та 09.06.2011року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі у відповідності до пред'явлених вимог. На виконання вимог ухвали суду позивач надав довідку про те, що станом на 09.06.2011року заборгованість відповідача становить 84763,68грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав, вимоги ухвал суду від 04.05.2011року та від 18.05.2011року не виконав.

Представником позивача надано суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 13.05.2011р., з якого вбачається за вказаним у запиті значиться юридична особа Приватне сільськогосподарське підприємство "ЗМІНА" , 11042, Житомирська область, Олевський район, с.Жубровичі, вул.Леніна, буд.№8.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом прийняти участь в судовому засіданні останній не скористався.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер" (позивач, продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Зміна" (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу № ДГ-2/07-1 Ж (а.с.9-10).

Згідно п. 1.1. вказаного Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити засоби захисту рослин, мінеральні добрива та насіння с/г культур ( надалі Товар) у погодженому сторонами асортименті.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що сума договору складається з загальної суми всіх видаткових накладних виданих Продавцем Покупцю у 2010році. Кількість, асортимент, ціни на Товар та строки його поставки визначаються в додатках до цього Договору та /або накалдних документах на відпуск Товару, які становлять його невід'ємну частину підпис, на яких Покупця, свідчить про погодження Сторонами вартості та кількості Товару.

Позивач зазначив, що 02.07.2010р. поставив відповідачу товар на суму 46485,18грн ,що підтверджується видатковою накладною №РН-0207004 від 02.07.2010року.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, покупець здійснює передоплату від загальної вартості товару в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця на протягом трьох банківських днів з моменту підписання Договору.

Згідно п.2.1.2. Договору за домовленістю сторін несплачену суму вартості Товару (сума з відрахуванням передоплати) Покупець сплачує шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Пунктом 2.1.3. Остаточний строк розрахування з Продавцем за отриманий фактично Товар повинен бути здійснений Покупцем не пізніше 1 жовтня 2010року.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання по оплаті товару, за даними позивача, на день звернення його до суду, заборгованість відповідача за поставлений товар становила 46485,18грн.

Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що за прострочення покупцем виконання зобов'язання, передбаченого п. 3.2.1. цього Договору, він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент несплати, за кожен день просрочки, від несплаченої суми.

Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку (п.5.4. Договору).

На підставі п. 5.3. та п. 5.4. Договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання, яка за розрахунком позивача складає 4099,62грн. (а.с.12).

Крім того, згідно п.5.5. Договору, який передбачає, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 5% від вартості фактично отриманого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України, позивач нарахував штраф у розмірі 13грн.(а.с.13)

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли відносини купівлі - продажу, які грунтуються на договорі купівлі-продажу ДГ-2/07-1 Ж від 02.07.2010року.

Так, ст. 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно наданої позивачем накладної № РН-0207004 від 02.07.10р., відповідачу дійсно було передано товар загальною вартістю 46485,18грн.

За вказаних обставин, у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки на суму 46485,18грн.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин, у відповідача виник обов'язок оплатити товар у строк, передбачений Договором.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 1 статті 259 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 5.4. Договору сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Пеня і штраф є штрафними санкціями, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Таким чином, перевіривши розрахунок пені та штрафу , суд вважає його правильним та задовольняє позов в частині стягнення 4099,62грн. пені та 4648,52 грн. штрафу .

Наявність заборгованості в сумі 46485,18грн. не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків за період з 01.01.2008року по 09.02.2011року, підписаним представниками та скріплений печатками обох сторін ( а.с.21).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на день розгляду спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 46485,18грн.

Представник відповідача позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до діючого законодавства та такими, що підлягають задоволенню на суму 55233,32грн., з яких: 46485,18грн. основного боргу, 4099,62грн. пені та 4648,52грн. штрафу.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

На підставі ст.509, 525, 526, 549, 655, 692, ЦК України та 193, 232 ГК України викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Зміна" (11042, с.Жубровичі,Олевський район, Житомирська область, вул. Леніна,8, код ЄДРПОУ 32417714)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" (21001, м.Вінниця, вул.Артема, 7, код ЄДРПОУ 23103085)

- 46485,18грн. основного боргу;

- 4099,62 грн пені;

- 4648,52 грн штрафу;

- 552,33грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "14" червня 2011 р.

Віддрукувати: 1-в справу, 2,3-сторонам (рек.з пов.про вручення)

1 - в справу

2,3 - сторонам