Рішення № 16284304, 14.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" червня 2011 р.Справа № 16/5007/47/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 44/19 від 04.01.11р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Житомирського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України (м.Житомир)

про стягнення 119630,25 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 119630,25 грн., з яких 96244,23 грн. боргу за поставлений природний газ, 9573,55 грн. пені, 3331,21 грн. 3% річних та 10481,26 грн. інфляційних нарахувань.

Під час провадження у справі позивач неодноразово зменшував позовні вимоги, які в остаточному варіанті заявою від 14.06.11р. № 2514/19, поданою в судовому засіданні, просив стягнути з відповідача 56787,66 грн. боргу за поставлений природний газ, 9532,63 грн. пені, 3323,28 грн. 3% річних та 10481,26 грн. інфляційних нарахувань.

Враховуючи передбачені ст.22 ГПК України права позивача, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з урахуванням заяви від 14.06.11р. Також зазначила, що після провадження у справі відповідач погасив заборгованість в загальній сумі 39456,57 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання жодного разу не направив. Заявою від 14.06.11р. просив розгляд справи відкласти у зв'язку з неможливістю направлення в судове засідання повноважного представника.

У зв'язку з тим, що відповідач двічі подавав заяви про відкладення розгляду справи з таких підстав та жодного разу не подав будь-яких доказів на підтвердження своїх заяв, а також враховуючи, що збігли встановлені законом строки розгляду спору, господарський суд вважає за можливе розглянути справу та прийняти в ній рішення відповідно до ст.75 ГПК України, тобто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2007 року між сторонами укладено договір № 7-2008-ПП-565 на постачання природного газута додаткові угоди до нього (а.с.13-14,21-38,40).

Відповідно до пп.1.1 договору, газозбутова організація (позивач) зобов'язувалась передати у власність споживача в 2008 році природний газ, а споживач (відповідач) зобов'язавсяприйняти та оплатити природний газ на умовах даного договору.

Так, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу природного газу у період з січня 2008 року по грудень 2010 року 34816 м.куб. на загальну суму 74585,69 грн., що підтверджується копіями відповідних актів приймання - передачі природного газу (а.с.54-58).

Згідно з пп.7.1 договору, оплата за природний газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати газу в наступному порядку: 50 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів - за 7 банківських днів до початку місяця поставки, послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го та 15-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно даних позивача, відповідач на момент подання позову до суду розрахунки за поставлений природний газ згідно договору № 7-2008-ПП-565 від 26.12.07р. провів частково, в сумі 19731,92 грн.

21 січня 2010 року між сторонами укладено договір № 7/2010/ПД-565 купівлі - продажу природного газу та додаткові угоди до нього (а.с.19-20).

Відповідно до пп.1.1 договору, продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця в 2010 році природний газ, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно умов договору позивач поставив відповідачу природного газу у період з січня 2010 року по липень 2010 року 9674 м.куб. на суму 24378,74 грн., що підтверджується копіями відповідних актів приймання - передачі природного газу (а.с.51-53).

Згідно з пп.7.1 договору, оплата запланованого місячного обсягу газу та послуг, що будуть надані в цей період проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: перша оплата в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця постачання газу; послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го та 15-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно даних позивача, відповідач розрахунки за поставлений природний газ згідно договору № 7/2010/ПД-565 від 21.01.10р. провів частково, в сумі 2261,78 грн.

08 листопада 2010 року між сторонами укладено договір № 7-2011-ПП-565 на постачання природного газу та додаткова угода до нього (а.с.39).

Відповідно до пп1.1 договору, газозбутова організація (позивач) зобов'язувалась передати у власність споживача в 2011 році природний газ, а споживач (відповідач) зобов'язавсяприйняти та оплатити газ на умовах даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 6167 м.куб. природного газу в 2011 році на суму 19273,90 грн., що підтверджується копіями відповідних актів приймання - передачі природного газу (а.с.50).

Згідно з пп.7.1 договору, оплата за газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості запланованих місячних коштів - за 5 банківських днів до початку місяця постачання. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно даних позивача, відповідач на момент подачі позову до суду жодних платежів в погашення своєї заборгованості перед позивачем за надані послуги по постачанню природного газу в 2011 році згідно договору № 7-2011-ПП-565 від 08.11.10р. не здійснив.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань згідно договорів №№ 7-2008-ПП-565 від 26.12.07р., 7/2010/ПД-565 від 21.01.10р., 7-2011-ПП-565 від 08.11.10р. утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день подачі позову до суду становила 96244,23 грн.

У зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем в сумі 39456,57 грн. після подачі позову до суду, сума заборгованості відповідача за поставлений природний газ на день прийняття рішення у справі, згідно уточненого розрахунку позивача, становить 56787,66 грн. основного боргу, що підтверджується довідкою позивача від 14.06.11р. № 2513/19 (а.с.94).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пп.9.3 договору № 7-2008-ПП-565 від 26.12.07р, за порушення строку оплати відповідач, як споживач, сплачує на користь газозбутової організації крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені газозбутовою організацією збитки.

Згідно з пп.8.2 договору № 7/2010/ПД-565 від 21.01.10р., в разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ та надані послуги, відповідач, як покупець, сплачує на користь позивача, як продавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пп.9.3 договору 7-2011-ПП-565 від 08.11.10р., за порушення строку оплати відповідач, як споживач, сплачує на користь газозбутової організації крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені газозбутовою організацією збитки.

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточненого розрахунку позивача розмір пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становить, відповідно, 9532,63 грн; 3323,28 грн; 10481,26 грн. (а.с.89-93).

Розрахунки обгрунтовані, відповідають чинному законодавству та умовам укладених договорів.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і умов укладених договорів та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 56787,66 грн. боргу за поставлений природний газ, 9532,63 грн. пені, 3323,28 грн. 3% річних, 10481,26 грн. інфляційних нарахувань.

В частині стягнення 39456,57 грн., сплачених відповідачем після подачі позову до суду, провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України, 10006, м.Житомир, вул.Героїв Пожежних 67-а, ідентифікаційний код 00182886:

- на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського 35, ідентифікаційний код 03344071 - 56787,66 грн. боргу за поставлений природний газ, 9532,63 грн. пені, 3323,28 грн. 3% річних, 10481,26 грн. інфляційних нарахувань, 1195,81 грн. державного мита та 235,90 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 14.06.11р.

СуддяГансецький В.П.

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повідом. про вруч.).