Рішення № 16284300, 14.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" червня 2011 р. Справа № 2/5007/48/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

позивач ОСОБА_1

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Новоград-Волинський)

До Державного підприємства "Городницький лісгосп" (смт.Городниця Житомирська область)

про стягнення 82471,76 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 82471,76грн., з яких: 75415,73грн. боргу за поставлений товар, 5620,82грн. інфляційних, 1435,21грн. 3% річних.

Позивач у судовому засіданні повідомив про те, що після подачі позову до суду відповідач сплатив суму боргу в розмірі 10000,00грн. , подав підтверджуючі документи.

Відповідач свого представника не направив, надіслав заяву №1029 від 10.06.11 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити свого представника для участі в судовому засіданні по причині його відрядження.

Відповідно до ст.22 ч.3 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд відхиляє клопотання відповідача, вважає, що відповідач не добросовісно користується своїми правами наданими йому ст.22 ГПК України, оскільки відповідач жодного разу не направив свого представника для участі в судовому засіданні та не виконав вимог ухвал суду від 06.05.11р. та від 23.05.11р.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За усною домовленістю позивач відпустив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 186424,21грн., що підтверджується видатковими накладними №ТБ-0000000153 від 02.12.10, №ТБ-0000000156 від 24.12.10, №ТБ-0000000157 від 28.12.10 (а.с. 9-11), довіреностями на отримання товару (а.с.34).

Але відповідач оплату з позивачем за отриманий товар провів частково, що підтверджується банківськими виписками ( а.с.14- 21), тому на день звернення з позовом до суду сума боргу становила 75415,73 грн.

Після подачі позову до суду (05.05.11), 13.05.11 та 09.06.11 відповідач погасив борг на загальну суму 10000,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.35, 36).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 65415,73грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 10000,00грн. провадження у справі підлягає припиненню за відсутності предмету спору на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Розмір 3% річних згідно розрахунку позивача становить 1435,21 грн. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовольняє позов у цій частині.

Розмір інфляційних згідно розрахунку позивача за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року становить 5620,82 грн. При цьому в розрахунку позивачем нараховано інфляційні за грудень місяць 2010 року (1159,13 грн.), що є неправильним, оскільки зобов'язання щодо оплати товару виникли в грудні 2010 року, отже першим місяцем нарахування інфляційних є наступний місяць, тобто січень 2011 року.

Таким чином позов в цій частині задовольняється частково в розмірі 4461,69 грн. (5620,82-1159,13=4461,69)

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме 65415,73грн. боргу, 4461,69грн. інфляційних, 1435,21грн. 3% річних. Провадження у справі в частині стягнення 10000,00грн. боргу підлягає припиненню за відсутності предмету спору на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно правомірно заявленим вимогам.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Припинити провадження у справі в частині стягнення 10000,00грн. основного боргу.

3.Стягнути з Державного підприємства "Городницький лісгосп" (11714, смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область, вул.13 років Жовтня,5; код 13552379) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (11703, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) - 65415,73грн. боргу, 4461,69грн. інфляційних, 1435,21грн. 3% річних, 813,13грн. витрат на оплату державного мита, 232,68грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 1159,13 грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу

3- відповідачу (рек. з повідом.)