Рішення № 16284298, 09.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" червня 2011 р.Справа № 6/5007/42/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність від 09.04.2011р.;

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Фортеця" (м. Вінниця)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (с. Райки Бердичівського району)

про стягнення 43 208, 78 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 43208,78грн. за неналежне виконання договору №22/09 про надання охоронних послуг, з яких: 39000,00грн. - борг за надані послуги охорони, 1584,49 грн. - пеня, 2317,62 грн. - проценти за користування чужими коштами, 306,67 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.72).

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Фортеця" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юл-Соф" (Відповідач) було укладено договір №22/09 про надання охоронних послуг з додатком №1 (а.с.2-35), за умовами якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) зобов'язується надати за плату послуги по охороні майна (рухомого та нерухомого) замовника (далі - Об'єкт), вказаного у дислокації, що наведена у Додатку №1 до даного договору та є його невід'ємною частиною (далі - Дислокація) і знаходиться за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул.Центральна, 30.

На виконання умов договору, сторонами були підписані Додаток № 1 "Дислокація обєктів", Додаток № 2 "Інструкція по охороні обєкту" та Додатковий договір №2 "Про внесення змін до Договору №22/09 про надання охоронних послуг, укладеного між ТОВ "ОК "Фортеця" та ТОВ "Юл-Соф" від 22.09.2010р.", що є невідємними частинами Договору № 22/09 про надання охоронних послуг від 22.09.2010р.

Вид охорони визначається за згодою сторін, як фізична охорона. Охорона здійснюється у дні і години, вказані у Додатку № 1 до даного договору.

Вид постів охорони (обхідний чи стаціонарний) та режим роботи кожного поста охорони визначаються у Дислокації (п.1.5 договору).

Згідно п.7.1 договору замовник сплачує щомісячну плату вартості охоронних послуг у розмірі 19500 грн. (з 13.11.2010р.) щомісяця з урахуванням ПДВ.

Оплата вартості послуг, що надаються згідно договору, здійснюється до 05 числа місяця, наступного за звітним, за безготівковим розрахунком. У разі дострокового розірвання договору оплата за надані до такого розірвання послуги виконавця повинна здійснюватись протягом 2 (двох) банківських днів з моменту розірвання договору. Зараховані на поточний рахунок виконавця кошти розподіляються в наступній черговості: погашення існуючої заборгованості за надані охоронні послуги згідно даного договору; оплата охоронних послуг за звітний місяць; оплата охоронних послуг, що надаються у місяці зарахування коштів; аванс (п.7.2 договору).

В останній день поточного місяця сторони підписують Акт про надання охоронних послуг. У разі дострокового розірвання договору акт про надання охоронних послуг підписується сторонами в останній день дії цього договору (п.7.3 договору).

Згідно затверджених замовником та виконавцем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000059 від 30.09.2010р., №ОУ-0000067 від 31.10.2010р., №0000075 від 30.11.2010р., №ОУ-0000080 від 31.12.2010р., №ОУ-0000002 від 31.01.2011р. загальна вартість наданих робіт послуг відповідно становить за період з вересня 2010р. по січень 2011р. - 75329,50грн. В актах вказано про відсутність претензій сторін (а.с.42-46). Акт №ОУ-0000002 від 31.01.2011р. відповідачем не підписаний.

Відповідачем, в порушення умов договору, розрахунки за отримані охоронні послуги проведені частково у розмірі 36329,50грн., що стверджується наявними в матеріалах справи карткою рахунку:361 та довідкою банку від 22.04.2011р. (а.с. 48,55).

Таким чином, як зазначив позивач, заборгованість відповідача перед позивачем становить 39000,00грн.

Сторонами договору 01.02.2011р. підписаний акт про зняття постів, за яким виконавець з 01.02.2011р. зняв з себе матеріальну відповідальність за дислокацію із усіх постів №1-№3, які знаходяться за адресою Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул.Центральна, 30 (а.с.50).

01.02.2011р. сторони уклали угоду про розірвання договору №22/09 про надання охоронних послуг від 22.09.2010р. та додаткового договору №2 від 13.11.2010р. Пунктом 2 даної угоди передбачено, що відповідач зобовязується не пізніше 05.02.2011р. повністю розрахуватись із позивачем за надані йому послуги. Пунктом 4 угоди передбачено, що на момент зняття постів сторони претензій одна до одної не мають (а.с.49).

Крім основної суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1584,49 грн. пені, 2317,62 грн. - процентів за користування чужими коштами та 306,67 грн. - 3% річних.

Відповідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно норм ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач порушив зобов'язання щодо оплати вартості отриманих охоронних послуг, у строк, що передбачений п.7.2. договору - не пізніше 05 числа наступного за звітним місяця.

Хоча акт №ОУ-0000002 від 31.01.2011р. здачі-прийняття робіт відповідачем не підписаний, однак надання позивачем охоронних послуг в січні 2011 року підтверджується матеріалами справи. Зокрема, журналами прийому-передачі чергувань охоронниками, угодою від 01.02.2011р. про розірвання договору №22/09 від 2.09.2010р. та додаткового договору №2 від 13.11.2010р., актом про зняття постів від 01.02.2011р.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 39000,00грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Норми ч.2 ст.625 ЦК України встановлюють, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з обґрунтованим розрахунком позивача сума 3% річних за період з 05.10.2010р. по 18.04.2011р. становить 306,67грн. Поданий позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.7).

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Виходячи зі змісту ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.6 договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної в п.1.4. договору, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до повного розрахунку. Для вимоги про стягнення пені за даним договором застосовується позовна давність тривалістю у три роки.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума пені становить 1584,49грн. за період з 05.10.2010р. по 12.04.2011р. (а.с.5).

Пунктом 7.5 договору сторони передбачили, що у разі прострочення замовником оплати за надані охоронні послуги більше 7 календарних днів виконавець має право вимагати, а замовник зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 24% річних, які нараховуються на суму заборгованості за весь період користування замовником грошовими коштами, які належать до сплати виконавцю.

Як вбачається з наведеного позивачем розрахунку 24% річних (а.с.6), позивачем нараховано проценти за період з 08.10.2010р. по 12.04.2011р.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування 24% річних в загальній сумі 2093,83грн., а саме:

- в сумі 37,07грн. за період з 12.10.2010р. (згідно п.7.5 договору - 7 днів прострочки з дня, коли зобов'язання мало бути виконане - до 5 числа місяця, наступного за звітним) по 25.10.2010р. на суму заборгованості 4337,70грн.;

- в сумі 48,33грн. за період з 12.11.2010р. по 17.11.2010р. на суму заборгованості 14700,00грн.;

- в сумі 136,44грн. за період з 12.12.2010р. по 24.12.2010р. на суму заборгованості 17291,80грн.;

- в сумі 359,01грн. за період з 12.01.2011р. по 09.02.2011р. на суму заборгованості 19500,00грн.;

- в сумі 1512,98грн. за період з 12.02.2011р. по 12.04.2011р. на суму заборгованості 39000,00грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 24% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 2093,83грн. У задоволенні позову в частині стягнення 223,79грн. - 24% річних слід відмовити за безпідставністю.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Зважаючи на викладене, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, є вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за надані охоронні послуги в сумі 390000,00грн., пені в сумі 1584,49грн., 24% річних в сумі 2093,83грн. та 3% річних в сумі 306,67грн. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юл Соф" (Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул.Центральна, 30, код 32569900)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія "Фортеця" (21030, м.Вінниця, вул.Келецька, 81, кв.32, код 35369847) - 42984,99грн. заборгованості, з яких: 39000,00грн. - борг за надані послуги охорони, 1584,49 грн. - пеня, 2093,83грн. - проценти за користування чужими коштами, 306,67 грн. - 3% річних, а також 430,00грн. сплаченого державного мита та 234,78грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 14 червня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек.з повід. про вруч.)