Рішення № 16283987, 14.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2011Справа №5002-33/1809-2011 за позовом Щебетівської селищної ради (вул. Леніна, 26, смт Щебетовка, м. Феодосія, 98187)

до закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (вул. Леніна, 27, смт Щебетовка, м. Феодосія, 98100)

про зміну умов договору оренди землі

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 16.05.2011 р., Щебетівська селищна рада.

Від відповідача: не з'явився, ЗАТ «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель».

Суть спору: Щебетівська селищна рада звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель», та просить суд змінити умови договору оренди землі від 01 червня 2005 року № 19, укладеного між сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на відсутність у договорі оренди від 01 червня 2005 року, укладеного між сторонами у даній справі, посилань на розмір грошової оцінки земельної ділянки, що також впливає і на розмір орендної плати, у зв'язку з чим вважає, що умови цього договору повинні бути приведені у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема до положень статті 21 Закону України «Про оренду землі» та статті 12 Земельного кодексу України, статті 188, 189 Господарського кодексу України.

Відповідач позов не визнав за мотивами, що викладені у відзиві (а.с. 27).

В судове засідання відповідач не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином за адресою, вказаною у витягу з ЄДРПОУ (а.с. 29). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Пунктом 1 постанови Ради Міністрів АР Крим № 637 від 14 грудня 2004 року «Про передачу в оренду земельних ділянок закритому акціонерному товариству «Завод марочних він та коньяків «Коктебель» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (а.с. 22) затверджена технічна документація з землеустрою в частині складання договору оренди, що посвідчує право користування земельними ділянками загальною площею 1648.9125 га закритого акціонерного товариства «Завод марочних він та коньяків «Коктебель», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованими за межами населених пунктів Коктебельської та Щебетовської селищних рад міста Феодосії.

Пунктом 2 зазначеної постанови закритому акціонерному товариству «Завод марочних він та коньяків «Коктебель» передано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років земельні ділянки, загальною площею 1648.9125 га, у тому числі розташовані на території Щебетовської селищної ради, площею 830.9678 га.

Пунктом 4 постанови доручено Коктебельській та Щебетівській селищним радам переоформити право постійного користування земельними ділянками на право оренди земельних ділянок закритому акціонерному товариству «Завод марочних він та коньяків «Коктебель» відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Щебетівської селищної ради 30-ої сесії 4-го скликання № 22 від 27 січня 2005 року (а.с. 21) закритому акціонерному товариству «Завод марочних він та коньяків «Коктебель» затверджено технічну документацію з землеустрою по складенню документів, що посвідчують право на земельні ділянки, загальною площею 30,2315 га, в межах населених пунктів:

-для сільськогосподарського товарного виробництва (УКЦИЗ 1,1) 25,6652 га (автопарк 2,1648 га, їдальня 0,1116 га, контора 0,0093, коньячній цех 6,6277 га, земельні ділянки № 1,2,3,4 16,1138 га, земельна ділянка № 1 0,6380 га виноградник с. Курортне;

-для оздоровчого призначення УКЦИЗ 1.16, загальною площею 4,5191 га (профілакторій 0,2683 га, с. Курортне; ДОЦ 3,7227 га, с. Курортне, пляж ДОЦ 0,5281);

-для комерційної діяльності УКЦИЗ 1.11.6, готель 0,0472 га с. Щебетовка.

Пунктом 3 зазначеного рішення закритому акціонерному товариству «Завод марочних він та коньяків «Коктебель» вирішено передати в оренду на 49 років (до 27 січня 2053 року) земельні ділянки, розташовані в с. Курортне та с. Щебетовка.

01 червня 2005 року між Щебетівською селищною радою (орендодавець) та закритим акціонерним товариством «Завод марочних він та коньяків «Коктебель» (орендар) укладений договір оренди землі № 19, відповідно до умов якого на підставі постанови Ради Міністрів АР Крим від 14 грудня 2004 року № 637 та рішення 30-ої сесії 4-го скликання Щебетівської селищної ради від 27 січня 2005 року № 22 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки (цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), загальною площею 830.9678 га (а.с. 9-12).

З пункту 3 договору вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилася.

Договір укладений на строк з моменту державної реєстрації до 27 січня 2053 року (пункт 5 договору).

Орендна плата за земельні ділянки вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 2695.81 грн. на рік (пункт 6 договору).

Пунктом 13 договору оренди встановлено, що земельні ділянки передаються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

05 травня 2010 року прокуратурою м. Феодосії винесений припис Щебетівській селищній раді про усунення порушень законодавства (а.с. 20).

Так, з зазначеного припису випливає, що за інформацією Державної податкової інспекції м. Феодосії, розрахунок орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 01 червня 2005 року, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 18 серпня 2005 року проведений невірно, внаслідок чого бюджет несе втрати.

З огляду на викладене прокурор вимагав вжити заходи до усунення порушень законодавства та привести договір оренди земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, з закритим акціонерним товариством «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» у відповідність до вимог чинного законодавства.

Листом № 111/02-12 від 25 січня 2011 року позивач звернувся до відповідача та запропонував розглянути питання щодо внесення змін до договору оренди землі від 01 червня 2005 року, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 18 серпня 2005 року за № 040501900018 (а.с. 17).

Одночасно, позивачем була направлена додаткова угода від 21 січня 2011 року до договору оренди землі № 040501900018 від 18 серпня 2005 року з відповідними змінами (а.с. 15).

Оскільки відповідачем направлений на його адресу проект додаткової угоди до договору оренди підписаний не був, а також не було надано мотивованої відповіді, Щебетівська селищна рада звернулася до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з недосягненням згоди щодо внесення змін до договору, вони повинні регулюватися положеннями глави 53 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України щодо укладення, виконання та розірвання договорів.

При вирішенні справи судом було встановлено, що 01 червня 2005 року між Щебетівською селищною радою (орендодавець) та закритим акціонерним товариством «Завод марочних він та коньяків «Коктебель» (орендар) укладений договір оренди землі № 19, відповідно до умов якого на підставі постанови Ради Міністрів АР Крим від 14 грудня 2004 року № 637 та рішення 30-ої сесії 4-го скликання Щебетівської селищної ради від 27 січня 2005 року № 22 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки (цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), загальною площею 830,9678 га (а.с. 9-12).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» (що діяв на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин та до набрання законної сили Податковим кодексом України) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договорі оренди.

Аналогічний порядок передбачений статтею 19 Закону України «Про плату за землю».

Пунктом 6 договору оренди, укладеного між сторонами у даній справі, встановлено, що орендна плата за земельні ділянки вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 2695.81 грн. на рік.

Згідно з частиною 1 статті 2 та статтею 13 Закону України «Про плату за землю» плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Однак, з пункту 3 договору оренди вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилася.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-УІ від 03 червня 2008 року частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» були викладені у такій редакції:

«Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

-для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;

-для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині».

В подальшому, Законом України № 2756-VIвід 02 лютого 2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» вказані частини четверта та пята статті 21 Закону України «Про оренду землі» були виключені.

Одночасно, частиною 1 статті 7 Закону України «Про плату за землю» було передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Таким чином, внесеними у земельне законодавство змінами передбачено, що орендна плата за передану в користування відповідачу земельну ділянку не може бути меншою 3% від грошової оцінки. При цьому, саме грошова оцінка земельної ділянки є вихідною базою для обчислення розміру плати за землю.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу за користування земельною ділянкою «інших категорій земель» не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Статтею 5 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Матеріали справи свідчать, що станом на момент укладення між сторонами договору оренди землі № 19 від 01 червня 2005 року нормативна грошова оцінка земель смт. Щебетівка проведена не була.

Як вже було зазначено вище, орендована відповідачем земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення та була надана під багаторічні насадження.

Відповідно до пунктів «а», «б» частини 2 статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Статтею 6 Закону України «Про плату за землю», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті.

Так, як вже зазначалося судом, сторонами в договорі оренди не було визначено одну із його істотних умов не було проведено грошову оцінку земельної ділянки, що передавалася в оренду, а отже не міг бути визначений і вірний розмір орендної плати.

Відповідно до частин 2-5 статті 201 Земельного кодексу України залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з наданого позивачем листа Республіканського комітету по земельних ресурсах № 85810-25 від 13 квітня 2006 року, у 1995 році згідно з Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 1995 року № 213, Державним комітетом з земельних ресурсів АР Крим була виконана грошова оцінка земель сільськогосподарських угідь підприємств республіки. Грошовій оцінці підлягали лише сільськогосподарські угіддя в сільськогосподарських підприємствах. Такі землі відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення (а.с. 36).

Згідно з листом Державної податкової інспекції у м. Феодосії № 1297/9/15-3 від 14 травня 2010 року (а.с. 19) земельний податок за земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів розраховується за формулою:

«земельний податок х площу земельної ділянки х нормативну грошову оцінку га х ставку земельного податку згідно зі статтями 6-11 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1999 року ї коефіцієнт індексації ставки земельного податку на рік».

Станом на 01 липня 1995 року грошова оцінка сільськогосподарських угідь для багаторічних насаджень становила 11616.00 грн. за 1 га, для ріллей 3354.00 грн. за 1 га (а.с. 37).

Відповідно до вищенаведеної формули, грошова оцінка земельної ділянки для багаторічних насаджень, площею 675.6129 га становить 7847919.45 грн.; для ріллей, площею 17,8504 59870.24 грн.

Також, позивачем наданий розрахунок грошової оцінки за 1 га ріллі, проведеної згідно з Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 1995 року № 213, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки проведена:

-під земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (господарські спорудження) загальною площею 7,586 га складає 33279.78 грн.;

-під земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (господарські дороги та прогони) загальною площею 103,3416 га складає 453359.60 грн.;

-під земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (полезахисні лісосмуги) загальною площею 1,479 га складає 6488.37 грн.;

-під земельною ділянкою прудив, гідротехнічних споруд загальною площею 25,0979 га складає 110104.49 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що розмір земельного податку за земельну ділянку, яка була передана відповідач в оренду, площею 830.9678 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Щебетівської селищної ради складав та змінювався:

На 2005 рік 25056.39 грн.

На 2006 рік 69899.82 грн.

На 2007 рік 69899.82 грн.

На 2008 рік 71872.68 грн.

На 2009 рік 82805.66 грн.

На 2010 рік 87683.06 грн.

З наведеного вбачається, що у зв'язку зі змінами розмірів земельного податку істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору оренди землі.

Пунктом 11 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; інших випадках передбачених законом.

Отже, сторонами на договірних засадах була обумовлена можливість зміни умов договору у частини розміру ставок орендної плати залежно від розміру земельного податку та в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, в листі «Про Закон України «Про оренду землі» від 14 січня 1999 року № 01-8/10 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що підставами для порушення питання про зміну орендної плати згідно з частинами другою і третьою статті 21 Закону є, зокрема, для орендодавця: збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, якщо умовами договору оренди не передбачено інше, тобто незмінність розміру орендної плати незалежно від збільшення розміру зазначеного податку. Розмір земельного податку визначається відповідно до Закону України «Про плату за землю».

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі згідно зі статтею 15 Закону України «Про оренду землі» є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частиною 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 2 та статтею 13 Закону України «Про плату за землю» плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджувався Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 23 вказаного Закону).

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договорі оренди.

Аналогічний порядок передбачений статтею 19 Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміни умов договору оренди землі здійснюються за взаємною згодою сторін.

Згідно з частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, запропонована позивачем додаткова угода була отримана відповідачем 25 січня 2010 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 18), але відповіді на нього не надійшло.

Як вже зазначалося, статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. При цьому, суд враховує, що сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною.

Враховуючи, що сторонами не була врегульована одна із істотних умов договору оренди землі її ціна, суд вбачає правові підстави для задоволення позовних вимог з внесенням відповідних змін до договору.

Відповідно до частин 1, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судові витрати, згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої державне мито, у спорах, що виникають при зміні договорів покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозиції іншої сторони, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 17 червня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Змінити умови договору оренди землі № 19 від 01 червня 2005 року, укладеного між закритим акціонерним товариством «Завод марочних він та коньяків «Коктебель» та Щебетівською селищною радою м. Феодосія, зареєстрованого у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі Україні» за № 040501900018 від 18 серпня 2005 року, виклавши пункти договору у наступній редакції:

«пункт 3. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки проведена:

-під земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (багаторічні насадження) загальною площею 675,6129 га складає 7847919.45 грн.;

-під земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (ріллі) загальною площею 17,8504 га складає 59870.24 грн.;

-під земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (господарські спорудження) загальною площею 7,586 га складає 33279.78 грн.;

-під земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (господарські дороги та прогони) загальною площею 103,3416 га складає 453359.60 грн.;

-під земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (полезахисні лісосмуги) загальною площею 1,479 га складає 6488,37 грн.;

-під земельною ділянкою прудив, гідротехнічних споруд загальною площею 25,0979 га складає 110104.49 грн.

«пункт 6. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 87683.03 грн. у рік за земельну ділянку комунальної власності Щебетівської селищної ради згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки Державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена».

3.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель» (вул. Леніна, 27, смт Щебетовка, м. Феодосія, 98100) на користь Щебетівської селищної ради міста Феодосії (м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27, ЄДРПОУ31382382) 85.00 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.