Рішення № 16283970, 14.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2011Справа №5002-24/1700-2011 За позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (95034, м. Сімферополь, вул.Дзержинського, 6)

в інтересах держави в особі: Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим

(95050, м. Сімферополь, вул.Кечкеметська, 114)

До відповідачів: 1) Закритого акціонерного товариства "Енвіл" (01103, м. Київ, вул.Кіквідзе, 18 // 04073, м.Київ, вул.Фрунзе, 160)

2) Алупкінська міська рада (98676, м.Алупка, вул.Червоногвардійська, 32)

Про визнання недійсним договору.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Прокурор Казаннік Д. С., посвідчення №10190.

Від позивача не зявився.

Від відповідачів: 1) не зявився.

2) не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернувся Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі: Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства "Енвіл" та Алупкінської міської ради про визнання недійсним договору.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 03.08.2009р. між ЗАТ "Енвіл" та Алупкінською міською радою був укладений договір суперфіцію, за яким надано в строкове платне користування земельну ділянку площею 3843,00 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Алупка, пров. Приморський, 7, для будівництва, реконструкції на ній протизсувних, берегоукріплюючих, причальних та інших будівель і споруд, а також штучного пляжу.

Прокурор вважає, що Алупкінська міська рада, ігноруючи процедуру надання у користування земельних ділянок, встановлену Земельним кодексом України, безпідставно надала зазначену земельну ділянку ЗАТ "Енвіл" без проекту її відведення, та уклала спірний договір з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, договір не зареєстрований у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Таким чином прокурор просить суд визнати недійсним договір суперфіцію від 03.08.2009 р., укладений між ЗАТ "Енвіл" та Алупкінською міською радою.

Відповідач №2 у поясненнях від 25.05.2011 р. повідомив про те, що рішення Алупкінської міської ради про надання земельної ділянки суперфіцію, чи про затвердження договору відповідачем №2 не виявлено, найбільш вірогідно, що таких рішень не приймалося, також відсутній договір суперфіцію та проект землеустрію, згідно чого не є можливим надати суду зазначені документи. Також просив суд розглянути справу без участі свого представника та винести рішення у відповідності до Закону.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивач, відповідачі №1 і №2 явку представників в судове засідання жодного разу не забезпечили, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю представників позивача та відповідачів №1 та №2.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2009 р. між відповідачем №2 ( Суперфіціар ) та відповідачем №1 ( суперфіціарій ) було укладено договір суперфіція ( а. с. 9 14 ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору відповідач №2 передає, а відповідач №1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Алупка, пров. Приморський, 7 для будівництва, реконструкції та експлуатації на ній протизсувних, берегоукріплюючих, причальних та інших будівель та споруд, а також штучного пляжу, необхідних відповідачу №1 для здійснення своєї господарської діяльності, передбаченої статутом.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору загальна площа наданої в оренду в користування земельної ділянки 3843,00 кв. м.

Судом встановлено, що вказана земельна ділянка була передана відповідачем №2 відповідачу №1, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання передачі земельної ділянки від 03.08.2009 р. ( а. с. 15 ).

Прокурор позовні вимоги обґрунтовує тим, що Алупкінська міська рада, ігноруючи процедуру надання у користування земельних ділянок, встановлену Земельним кодексом України, безпідставно надала зазначену земельну ділянку ЗАТ "Енвіл" без проекту її відведення, та уклала спірний договір з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, договір не зареєстрований у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 102 -1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Однак суду не було надано доказів того, що відповідачем №2 приймалося відповідне рішення про надання вищевказаної земельної ділянки в користування відповідачу №1 під забудову.

Вказане підтверджується і поясненнями відповідача №2 від 25.05.2011 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 123 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Процедура надання земельних ділянок встановлена ч. ч. 2- 11 ст. 13 Земельного кодексу України.

Суду не було надано доказів того, що був складений проект землеустрію при відведенні вищевказаної земельної ділянки під забудову ( суперфіцій ) та було прийнято відповідне рішення відповідача №2 про його завтердження.

Вказане підтверджується і поясненнями відповідача №2 від 25.05.2011 р.

Також відповідно до ст.. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, зокрема, право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

З наявного в матеріалах справи договору суперфіція від 03.08.2009 р. не вбачається, що вказаний договір пройшов державну реєстрацію у встановленому Законом порядку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим від 31.05.2011 р. №23692/10-25-4 вбачається, що договір суперфіція б/н від 02.08.2009 р., укладений між Алупкінською міською радою та ЗАТ Енвіл» в книзі записів реєстрації договорів не зареєстрований.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомив, що рішення у повному обсязі буде складене 20.06.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20.06.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір суперфіцію б/н від 03.08.2009 р., укладений між закритим акціонерним товариством "Енвіл" та Алупкінською міською радою.

3.Стягнути з закритого акціонерного товариства "Енвіл", (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18 // 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, ЄДРПОУ 30550772 ) на користь державного бюджету м. Сімферополь державне мито у розмірі 42,50 грн. і витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

4.Стягнути з Алупкінської міської ради, (98676, м. Алупка, вул. Червоногвардійська, 32 ) на користь державного бюджету м. Сімферополь державне мито у розмірі 42,50 грн. і витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.