Рішення № 16283969, 14.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2011Справа №5002-24/2630.1-2010 За позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

До відповідача Сільськогосподарського ТОВ «Дружба народів» (97012, АР Крим, Красногвардейський район, с.Петровка)

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача ОСОБА_2, представник за довіреністю № 3308 від 02.09.2009р, паспорт НОМЕР_1 виданий 15.02.2006р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду АРК з позовом до Сільськогосподарського ТОВ «Дружба народів», та просить суд зобов'язати відповідача вчинити дію - сплатити вартість частини майна Сільськогосподарського ТОВ «Дружба народів», пропорційно його частці (долі) у статутному (складеному) капіталі відповідача та належної йому частки прибутку, одержаного товариством до моменту його виходу із сільськогосподарського ТОВ «Дружба народів», також просив суд стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Свідоцтва на право власності на частку у статутному фонді позивачеві належить частка у статутному капіталі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» у розмірі 10295,52 грн., що у процентному співвідношенні дорівнює 0,0186% за умови розміру статутного капіталу 55191265,04 грн.

Позивач відповідно до позовної заяви зазначив, що 31.07.2004 р. загальними зборами учасників Товариства була затверджена нова редакція статуту Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів», згідно з якою зокрема було збільшено розмір статутного фонду відповідача до 134774300,00 грн., проте не було прийнято рішення, що за умови збільшення статутного капіталу на Тонкову В.Л. покладався обов'язок додаткових внесків до статутного фонду відповідача.

Враховуючи збільшення розміру статутного капіталу, внаслідок чого змінилося процентне співвідношення майнової частки (долі) учасників, відповідач не здійснював заміну свідоцтв на право власності на частку у статутному фонді та не повідомляв про процентне співвідношення частки позивача з урахуванням збільшеного статутного фонду відповідача.

Позивач вказав, що черговими зборами учасників Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» від 23.07.2008 р. було прийнято рішення про примусове виключення ОСОБА_1. зі складу учасників (засновників) та було вирішено виплатити вартість частки у статутному фонді відповідача у натуральній формі - майном, згідно затвердженого переліку майна. Вказані дії Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» на думку позивача порушують його майнові та немайнові права та є протиправними та такими, що суперечать діючому законодавству.

Позивач у позовній заяві зазначив, що зобов'язання щодо внесення вкладу позивачем до статутного фонду відповідача, виконувались належним чином, та керуючись нормами діючого законодавства просить виплатити йому вартість майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів».

Рішенням господарського суду АРК від 29.09.2009 р. у справі № 2-27/4498-2009р. за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. до Сільськогосподарського ТОВ «Дружба народів» про спонукання до виконання певних дій у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 р. рішення Господарського суду АРК від 29.09.2009 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2010 р. касаційну скаргу ОСОБА_1. задоволено, Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 р. та рішення господарського суду АРК від 29.09.2009р. скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду АРК.

Справі привласнений № 2-14/2630.1-2010 та її розгляд доручено судді Лагутіной Н.М.

09.08.2010 р. від представника позивача надійшло клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи. Відповідач у судовому засіданні 12.08.2010 р. підтримав клопотання позивача про проведення судово-економічної експертизи.

Суд керуючись ст. 41 ГПК України та Роз'ясненнями Вищого господарського суду України від 11.11.1998 р. за № 02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз», у цілях правильного та всебічного розгляду справи, задовольнив заявлене клопотання та призначив по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (95000, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а), у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

Згідно розпорядження Заступника Голови Господарського суду АР Крим № 238 від 24.09.2010 р. у зв'язку з находженням на лікарняному судді Лагутіної Н.М., справу передано на розгляд судді Колосовій Г.Г.

18.10.2010 р. до Господарського суду АР Крим надійшов лист від Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз про неможливість проведення назначеної експертизи та повернута контрольна справа.

З урахуванням викладеного суд ухвалою від 21.10.2010 р. прийняв справу до свого провадження та поновив провадження по справі.

Ухвалою Господарського суду АРК від 02.11.2010р. провадження у справі було зупинено та призначена судова-економічна експертиза.

24.12.2010р. до канцелярії суду надійшло від судового експерта повідомлення за вих..№12/2-15/9337 від 21.12.2010р. про неможливість дачі висновку, у зв'язку із відсутністю об'єктів дослідження.

У зв'язку з вказаним ухвалою ГС АР Крим від 18.02.2011 р. провадження по справі було поновлено.

Ухвалою ГС АР Крим від 02.03.2011 р. провадження по справі було знов зупинено та призначено по справі судово економічну експертизу, проведення якої було доручено Науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру при ГУ МВД України в АР Крим ( 95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська,68 ).

20.04.2011р. через канцелярію до суду надійшов висновок експерта Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим Дубініної І.В. № 16 від 18.04.2011р.

У звязку із вищевказаним, суд ухвалою від 04.05.2011 р. провадження по справі поновив.

Позивач заявою від 23.05.2011 р., в порядку ст.. 22 ГПК України, збільшив розмір заявлених позовних вимог та просить суд зобовязати відповідача виплатити грошима позивачу вартість частки майна відповідача у розмірі 16403,31 грн.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

Також позивач просив суд повернути йому грошові кошти, сплачені Кримському науково дослідницькому інституту судових експертиз на підстави листа Кримського науково дослідницького інституту судових експертиз від 15.11.2010 р. вих.. №12/2-15/8144 за проведення експертизи.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” було утворене в процесі реорганізації КСП АФК “Дружба народів” шляхом його перетворення у СТОВ “Дружба народів”.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 07.01.2002 р. на долю у статутному фонді серія ДН 2 - 916/2 №325 позивачу по справі належить доля в статутному фонді відповідача у розмірі 9380,63 грн., що у процентному відношенні до статутного фонду складає 0,0170 %. При цьому зазначено, що статутний фонд відповідача складає 55191265, 04 грн. ( т. 1, а. с. 6 ).

Судом встановлено, що 23.07.2008 р. відбулися чергові збори учасників СТОВ “Дружба Народів”. Вказані збори учасників і їх представників були правомочними 99,967046 % голосів ( 99,967046%, що становить в грошовому виразі 132957080,03 грн. від загального розміру статутного фонду СТОВ “Дружба Народів”- 137156658,67 грн. ) ( т. 1, а. с. 58 77 ).

Девятим питанням порядку денного слухалося питання про примусове виключення учасників ( засновників ) зі складу товариства в звязку з невиконанням або неналежним виконанням своїх обовязків, котрі перешкоджають своїми діями досягненню цілей товариства.

З цього питання було зазначено, що в звязку з внесеннями доповнень і змін у статтю 50 Закону України ”Про господарські товариства” було введено обмеження кількості учасників товариства не більше 10 ти чоловік.

Статтею 141 Цивільного кодексу України передбачено, що при перевищенні цієї кількості учасників товариства підлягає перетворенню в акціонерне товариство протягом одного року, а при закінченні цього строку - ліквідації в судовому порядку, якщо кількість учасників не зменшиться до встановленої межі.

На підставі вказаного, відповідно до п. 15.4 статті 15 Статуту СТОВ “Дружба народів” та ст. 64 Закону України “Про господарські товариства” було вирішено виключити примусово зі складу учасників ( засновників ) СТОВ “Дружба народів” учасників у кількості 408 чоловік, що перешкоджають своїми діями/ бездіяльністю досягненню цілей товариства, в тому числі і позивача по справі з сумою внеску до статутного фонду у розмірі 9380,63 грн.

Також було вирішено виділити усім примусово виключеним учасникам ( засновникам ) частки ( долі ) у статутному фонді відповідача в натуральній формі - майном, згідно затвердженого переліку майна на першочергове отримання своєї частки ( долі ) зі статутного фонду товариства при виході учасника зі складу відповідача, затвердженого цим протоколом.

Також було вирішено залишити всі частки ( долі ) виключаємим примусово учасників ( засновників ) відповідача на балансі відповідача на зберіганні до витребування самими учасниками або їх представниками, спадкоємцями.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в звязку з тим, що залишилося не вирішеним питання щодо порядку здійснення розрахунку з учасником при його виході зі складу Товариства.

Відповідно до ст. 83 Цивільного кодексу України юридична особа може створюватися у формі товариства, яким є організація, створена шляхом обєднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

Відповідно до ч. 5 ст. 63 Господарського кодексу України вбачається, що господарське товариство, як корпоративне підприємство діє на основі обєднання майна його засновників.

У відповідності до ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України „Про господарські товариства”, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.

Відповідно до ст. 59 Закону України “Про господарські товариства” до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" ст. 41 цього Закону, належить, зокрема, виключення учасника з товариства.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Статтею 54 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Суд зазначає, що зазначені положення законодавства України, є імперативними, ці правила не можуть бути змінені статутними документами товариства.

Вказана позиція знайшла своє відображення в постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2010 р. по справі №2-27/4498-2009.

Відповідно до п. 8.5.3 статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" вбачається, що вкладами учасників можуть бути грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, інші матеріальні цінності, цінні папери, права інтелектуальної власності, інші майнові та немайнові права, що визначені і оцінені за домовленістю сторін Учасниками у грошовому виразі.

Відповідно до п. 8.5.7 вказаного статуту майнові права передаються учасниками товариству шляхом надання відповідного документу в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

У пункті 8.5.10 вказаного статуту зазначено, що настання відповідних майнових наслідків у звязку з виключенням учасника з товариства відбувається на умовах і в порядку, передбачених чинним законодавством і цим Статутом.

Також пунктом 15.2 вказаного статуту передбачено, що при виході учасника з товариства йому видається майно в натуральній формі за вартістю рівною його частці у статутному фонді товариства, оціненою за домовленістю сторін (учасника та Товариства), або за ціною згідно висновку експертизи.

Виплата (видача) здійснюється після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов з товариства, у строк 12 місяців з дня виходу. За бажанням учасника і за згодою більшості інших учасників, та наявності вільних грошових коштів при виході з Товариства учаснику може бути виплачена вартість його частки (долі) в Статутному фонді грошовими коштами.

Учаснику, який вибув, виплачується частка прибутку, одержаного Товариством у даному році до моменту його виходу, що належить йому. Майно, передане учасником Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Таким чином вказані положення статуту Товариства суперечать наведеним вище вимогам статті 54 Закону України “Про господарські товариства”, які мають імперативний характер, у звязку з чим, суд при вирішенні дійсного спору не застосовує положення статуту товариства, які передбачають виплату частки майна у натуральній формі як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що сумарна вартість майна відповідача за даними балансу СТОВ «Дружба народів» склала станом на 01.07.2008 р. 234809 тис. грн.. ( строка 300 Баласну на 30.06.2008 р. ).

Відповідно до банківських виписок за 2003 2005 р. р., що підтверджують факт збільшення статутного капіталу за рахунок внесення ДП «Перемога Нева», агрофірмою «Київська» грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства, відповідно до рішення зборів учасників Товариства ( протокол №5 від 18.01.2003 р. ) , за період з січня 2003 р. по 30.06.2008 р. було внесено грошових коштів в загальній сумі 81490002,60 грн.

Таким чином, фактичний розмір статутного фонду СТОВ «Дружба народів» станом на 30.06.2008 р. склав 136681267,60 грн. ( 55191265 + 81490002,60 ), де 55191265 грн. розмір статутного фонду на момент видачі свідоцтва про право власності на долю в статутного фонді підприємства.

Таким чином, загальний розмір власного ( сумарного ) капіталу СТОВ «Дружба народів» станом на 01.07.2008 р. складає 234333 тис. грн.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 07.01.2002 р. на долю у статутному фонді серія ДН 2 - 916/2 №325 позивачу по справі належить доля в статутному фонді відповідача у розмірі 9380,63 грн., що у процентному відношенні до фактичної величини статутного капіталу станом на 01.07.2008 р. статутного фонду складає 0,007 %.

Виходячи з вказаного, у вартісному виразі доля позивача по справі у майні СТОВ «Дружба народів» станом на 01.07.2008 р. складає 16403,31 грн. ( 234333 тис. грн. х 0,007% ).

Вказане підтверджується також висновком експерта Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим Дубініної І. В. № 16 від 18.04.2011р.

Приймаючи до уваги вищевикладене та приписи статті 54 Закону України “Про господарські товариства”, відповідно до якої при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, позовні вимоги щодо зобовязання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" сплатити грошима позивачу по справі вартість частини майна Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" у розмірі 16403,31 грн., у звязку з виходом із складу учасників Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Позивач первоначально сплатив державне мито у розмірі 102 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанцією від 13.08.2009 р. і №61 від 27.07.2009 р.

Одна в подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 16403,31 грн.

Так 1 відсоток від вказаної суми становить 164,03 грн.

Позивачем було представлено квитанцію №321 від 16.11.2010 р. про доплату державного мита у розмірі 58,83 грн.

Таким чином, позивачем було сплачено державне мито в загальному розмірі 160,83 грн.

При таких обставинах, суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь державного бюджету м. Сімферополь державне мито у розмірі 3,20 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідно до наявної в матеріалах справи калькуляції розрахунку витрат на проведення економічної експертизи, по результатам якої було складено висновок №16 від 18.04.2011 р., вартість вказаної експертизи складає 2433,89 грн. ( т. 2, а. с. 83 ).

При таких обставинах, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь Науково дослідницького експертно- криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим витрати на проведення експертизи у розмірі 2433,89 грн.

Позивач посилався на те, що ним було раніш сплачено на користь Кримського науково дослідницького інституту судових експертиз суму у розмірі 3222 грн. у підтвердження представив квитанцію №89 від 13.12.2010 р. ( т. 2, а. с. 67 ).

Однак вказаною експертною установою експертиза проведена не була в звязку з відсутністю обєктів дослідження.

При таких обставинах суд дійшов висновку стягнути з Кримського науково- дослідницького інституту судових експертиз на користь позивача по справі 3222 грн.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторін про те, що повний текст рішення буде складено 20.06.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20.06.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба народів», ( 97012, АР Крим, Красногвардейський район, с. Петрівка, ідентифікаційний номер 03759079 ) сплатити грошима ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) вартість частини майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» ( 97012, АР Крим, Красногвардейський район, с. Петрівка, ідентифікаційний номер 03759079 ) у розмірі 16 403,31 грн., державне мито у розмірі 164,03 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

3.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів», ( 97012, АР Крим, Красногвардейський район, с. Петрівка, ідентифікаційний номер 03759079 ) на користь Науково дослідницького експертно криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим, 95048, м. Сімферополь, вул.. Балаклавська, 68, ( р/р 35220001000193 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 25574015, призначення платежу: 25010100 за економічну експертизу ) витрати на проведення експертизи у розмірі 2433,89 грн.

4.Стягнути з Кримського науково дослідного інституту судових експертиз, ( 95001, м. Сімферополь, вул.. Чехова, 55а, ЗКПО 34740405 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 3222 грн.

5.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь державного бюджету м. Сімферополь ( р/р 31115095700002; Одержувач Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу 22090200 ; ЄДРПОУ 34740405; Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) державне мито у розмірі 3,20 грн.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.