Постанова № 16283957, 07.06.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. Справа № 3/366 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.,

суддіПолянський А.Г.,

Сибіга О.М., розглянувши матеріали касаційних скарг Державного підприємства "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 року

у справі№ 3/366 Господарського суду міста Києва

за позовомДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"

доДержавного підприємства "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

про розірвання та стягнення 67 703,59 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. від 13.01.2011 р. № 2-26

відповідача ОСОБА_2 дов. від 05.04.2011 р.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 06.06.2011 р. у зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. на лікарняному, для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Сибіга О.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2011 р. (суддя Сівакова В.В.) у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р. (судді Лосєв А.М., Іваненко Ю.Г., Разіна Т.І.) рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2011 р. скасовано частково, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "1. Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 00699750, п/р № 26005101035405 в КРД "Райффайзен банк "Аваль", МФО 322904, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801, п/р № 26003103442001 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) 8552,85 грн. (вісім тисяч пятсот пятдесят дві гривні 85 копійок) пені, 29340,27 грн. (двадцять девять тисяч триста сорок гривень 27 копійок) штрафу, 378,93 грн. (триста сімдесят вісім гривень 93 копійки) державного мита, 117,33 грн. (сто сімнадцять гривень 33 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити". Стягнуто з Державного підприємства "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 00699750, п/р № 26005101035405 в КРД "Райффайзен банк "Аваль", МФО 322904, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801, п/р № 26003103442001 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) 189,44 грн. (сто вісімдесят девять гривень 44 копійки) державного мита за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та частково з постановою апеляційного господарського суду, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та задовольнити позов повністю, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Державного підприємства "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2010 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець), було укладено договір № 48а/10, предметом якого є надання виконавцем за завданням замовника проектно-вишукувальних послуг з розробки землевпорядної документації та складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками (складання землевпорядної документації та оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками під об'єктами трубопровідного транспорту ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", які знаходяться на території Харківської, Луганської, Донецької і Запорізької областей та фактично використовуються філією УМГ "Донбастрансгаз"). Замовник зобовязався прийняти та оплатити зазначені послуги, вимоги до яких визначені у технічному завданні (додаток № 1). Виконавець зобовязався надавати послуги замовнику у відповідності до узгодженого виконавцем і замовником графіку надання послуг (календарного плану) (додаток № 2), на підставі узгоджених програм-кошториса (додаток № 4) і калькуляції вартості послуг (додаток № 5).

Судами встановлено, що в календарному плані (додаток № 2) до Договору сторони погодили термін надання послуг за відповідними етапами, а саме: І етап (підготовчий) протягом 60 календарних днів, до якого входить аналіз наявних вихідних даних; підбір проектних, картографічних матеріалів, необхідних для виконання роботи; обстеження земельних ділянок в натурі (на місцевості); сканування графічних матеріалів; створення електронної векторної карти земель; встановлення зовнішніх меж землекористування; корегування матеріалів по встановленню зовнішніх меж землекористування; погодження скорегованих меж землекористування із органом земельних ресурсів та замовником; підготовка проектів клопотань замовника до органів державної, виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування; представлення інтересів замовника та забезпечення отримання дозволів органів державної, виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування на розробку землевпорядної документації; ІІ етап (проектний) - протягом 60 календарних днів, до якого входить проведення топографо-геодизичних робіт по відновленню зовнішніх меж землекористування; кадастрова (геодезична) зйомка; погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками (землекористувачами); вирахування площ земельних ділянок; складання експлікації земель відповідно до форми 6-зем; встановлення сервітутів та обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок; виготовлення кадастрових планів земельних ділянок; складання технічних звітів на окремі земельні ділянки; складання пояснювальної записки; виготовлення файлів обміну земельно-кадастрової інформації; підготовка матеріалів для проведення державної реєстрації земельних ділянок; ІІІ етап (погоджувальний) - протягом 90 календарних днів, до якого входить забезпечення погодження розробленої документації із землеустрою у необхідних службах, установах, організаціях та органах влади; внесення інформації про земельну ділянку до всіх, передбачених діючим законодавством України, баз даних; IV етап (затвердження документації із землеустрою) - протягом 30 календарних днів, до якого входить підготовка проектів клопотань замовника до органів державної, виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування "Про надання земельної ділянки в постійне користування". Забезпечення отримання відповідних рішень органів державної, виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про надання земельних ділянок в постійне користування; V етап (оформлення правовстановлюючих документів) - протягом 60 календарних днів, до якого входить подання розробленої документації із землеустрою до ДП "Центр ДЗК"; отримання реєстраційних карток на земельні ділянки; представлення інтересів замовника під час оформлення бланків державних актів на право постійного користування державним підприємством "Центр ДЗК"; представлення інтересів замовника під час підписання бланків державних актів в органах державної, виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування; забезпечення отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Пунктом 1.4 договору, сторони встановили термін здавання послуг до 30.11.2010 р.

25.08.2010 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою внесено зміни до Договору, однак умови щодо строків та порядку надання послуг не змінювались.

Звертаючись з даним позовом, позивач посилався на те, що відповідач своєчасно не виконав своїх зобов"язань щодо розроблення землевпорядної документації та прострочив терміни надання послуг по визначеним етапам, внаслідок чого відповідачем було істотно порушено умови Договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 2.1.1 Договору передбачено обовязок позивача, як замовника, надати відповідачу, як виконавцю, вихідні дані по земельним ділянкам, які оформлюються по даному Договору правовстановлюючими документами, передбачені у завданні.

Судами встановлено, що у позивача були відсутні всі вихідні дані, які він повинен був передати відповідачу для початку (підготовчого) етапу робіт і він не повідомив про це відповідача на стадії укладання договору.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 3066/14-010 від 16.03.2010 р., тобто майже через 2 місяці після укладання Договору, позивач повідомив відповідача про те, що вихідні матеріали, які він має надати, знаходяться в структурних підрозділах (філіях) компанії, які безпосередньо використовують земельні ділянки на відповідних адміністративно-територіальних одиницях, а саме у філії УМГ "Донбастрансгаз" ДК "Укртрансгаз" на території Харківської, Луганської, Донецької і Запорізької областей. Позивач повідомив, що на даний час він направив філії доручення про надання вихідних даних і з метою своєчасного виконання робіт з розробки землевпорядної документації та оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками позивач порадив відповідачу звернутись для отримання відповідних матеріалів (вихідних даних), необхідних для виконання умов Договору, до структурного підрозділу компанії, тобто до філії УМГ "Донбастрансгаз" ДК "Укртрансгаз".

Відповідач листом № 551-494 від 23.03.2010 р. повідомив позивача про те що станом на 23.03.2010 р. вихідні дані надані не були і несвоєчасне виконання зобов"язань за договором з боку позивача спричинило неможливість своєчасного виконання своїх зобов"язань відповідачем, а саме затримку початку надання послуг відповідно до строків, визначених календарними планами. При цьому, відповідач просив позивача скоріше надати вихідні дані та повідомив, що початком строків надання послуг вважатиметься день отримання відповідачем вихідних даних, необхідних для виконання умов укладеного договору.

Згідно висновків суду першої інстанції, невиконання позивачем свого обов"язку, передбаченого в п. 2.1.1 договору відносно надання відповідачу необхідної документації зумовило несвоєчасне виконання своїх зобов"язань відповідачем, а саме - затримку І етапу робіт.

Судом апеляційної інстанції досліджено копії листів № 33-1618 від 24.03.2010 р., № 33-1701 від 29.03.2010 р. та № 33-1838 від 02.04.2010 р. з яких вбачається, що структурний підрозділ позивача Філія УМГ "Донбастрансгаз" надіслав відповідачу вихідні дані для розробки землевпорядної документації та складання документів, які посвідчують право користування земельними ділянками. Отже, фактично весь обсяг вихідних даних був отриманий відповідачем тільки 02.04.2010 р.

Згідно з п.п. 4.4, 4.5 якого виконавець зобов"язався в 5-денний строк з моменту готовності послуг (етапів послуг) до здачі повідомляти замовника про готовність послуг (етапів послуг) до їх здачі. Замовник протягом 5-ти банківських днів, з дня одержання акту здачі-приймання послуг, зобов"язаний підписати та направити виконавцеві відповідний акт здачі-приймання послуг або мотивовану письмову відмову від приймання послуг.

Листом № 551-1855 від 31.08.2010 р., який було отримано позивачем 31.08.2010р., відповідач повідомив позивача про готовність І і ІІ етапів робіт та просив в найкоротший строк розглянути надані послуги, а у разі відмови від прийняття послуг - надати вмотивовані зауваження.

Позивач листом № 10879/14-007 від 22.09.2010 р. повідомив відповідача про те, що надана документація не відповідає нормам чинного законодавства та в матеріалах відсутні дозволи відповідних органів влади на розробку землевпорядної документації, у звязку з чим у позивача відсутні підстави для прийняття послуг (підписання актів наданих послуг). Позивач наголосив на порушенні відповідачем строків надання послуг з І та ІІ етапів.

За таких обставин, прострочення відповідачем виконання послуг за договором і стало підставою для нарахування позивачем до стягнення з відповідача сум пені і штрафу згідно з п. 5.2 договору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що прострочення мало місце не з вини відповідача, отже, підстави для нарахування відповідачу санкцій, передбачених в договорі буди відсутні.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що в даному конкретному випадку прострочення мало місце з вини позивача, але при цьому апеляційним господарським судом враховано наступне.

Отримавши від позивача всі вихідні дані, необхідні для надання послуг за 1 етапом по договору, відповідачем не було дотриманого погодженого в календарному графіку 60-денного строку його виконання. Крім того, умовами договору передбачено поетапне виконання робіт, але відповідач, не передавши позивачу результати наданих послуг по 1 етапу та не пересвідчившись у відсутності зауважень з боку позивача по наданим за 1 (підготовчим) етапом послугам, приступив до виконання 2 етапу, строк виконання по якому також не було дотримано.

Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційним господарським судом було встановлено, що після отримання вихідних даних відповідачем було прострочено виконання як по І, так і по ІІ етапам за договором, що стало передумовою для застосування відповідальності у вигляді нарахування пені і штрафу відповідно до п. 5.2 договору.

Судом враховано, що результати наданих відповідачем послуг по І та ІІ етапам не були прийняті позивачем, а до виконання решти етапів відповідач не приступав, оскільки між сторонами не були врегульовані спірні питання по попереднім етапам наданих послуг.

Згідно розрахунку суду апеляційної інстанції, на підставі п.5.2 договору, з відповідача підлягає стягненню пеня по 1 етапу за період з 02.06.2010 р. по 31.08.2010 р. у сумі 3680,33 грн. та штраф у сумі 5895,45 грн., по ІІ етапу пеня за період з 31.07.2010 р. по 31.08.2010 р. у сумі 4872,52 грн. та штраф у розмірі 23444,82 грн., усього пеня у сумі 8552,85 грн. і штраф у розмірі 29340,27 грн.

Також, колегія суддів погоджується з тим висновком, що вимога про розірвання позову на підставі ст. 651 ЦК України не підлягає задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення пені та штрафу є необґрунтованими, непідтвердженими належними доказами, а отже не підлягають задоволенню.

Відносно вимог про розірвання Договору, апеляційний господарський суд зазначив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд розірвати Договір на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України, посилаючись на істотне порушення відповідачем умов спірного Договору, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що він розраховував укладаючи цей Договір.

В порушення приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, позивачем не було доведено істотних порушень відповідачем умов спірного договору і завдання цими порушеннями шкоди позивачу, внаслідок яких позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і обєктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державного підприємства "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 року у справі № 3/366 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

Сибіга О.М.