Постанова № 16282420, 12.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"12" квітня 2011 р. Справа № 11/143пн

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.

суддів:Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"

на рішеннягосподарського суду Луганської області від 22.10.2010

та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011

У справі№ 11/143пн господарського суду Луганської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Луганський трубний завод"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Металіон";

Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"

провизнання права власності на майно та витребування його з незаконного володіння за участю представників сторін: від ПАТ "Ерсте Банк" –представник Гуцул А.Д.; від ЗАТ "Луганський трубний завод" – представник Зінов`єв О.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.10.2010 у справі № 11/143пн позов задоволено. Абзацом другим резолютивної частини визнано за Закритим акціонерним товариством "Луганський трубний завод" право власності на відходи переробки: висічку - 38, 723 тон вартістю 44147, 82 грн., обрізки - 39, 397 тон, вартістю 44912, 58 грн., стружку –8, 080 тон вартістю 9211, 20грн.; упаковку: піддони кількістю 26 штук вартістю 70536 грн., всього на загальну суму 168807 грн. 60 коп.

Абзацом третім витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо –торгівельна компанія "Металіон", Луганська область, с. Родакове, вул. Ворошилова,1 "б", код 32138849, на користь закритого акціонерного товариства "Луганський трубний завод", м. Луганськ, вул. 2-га Свердлова, 5, код 00190802, відходи переробки: 10,328 т висічки вартістю 11774 грн. 88 коп., 17,927 т обрізків вартістю 20436 грн. 78 коп.

Абзацом четвертим резолютивної частини рішення господарський суд стягнув з ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія " Металіон" на користь ЗАТ " Луганський трубний завод" витрати зі сплати держмита у розмірі 1688 грн. 05 коп.

Абзацом п"ятим резолютивної частини рішення в решті позову – відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011 у справі № 11/143пн, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11.02.2011, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Металіон" та Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" задоволено частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2010р. у справі № 11/143пн частково скасовано .

          Виключено з резолютивної частини рішення абзац другий.

Абзаци третій, четвертий та п"ятий відповідно суд другої інстанції постановив вважати абзацами другим, третім та четвертим.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 22.10.2010 р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011 р., Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2010 р. у справі № 11/143пн та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011 р. у справі № 11/143пн скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ЗАТ " Луганський трубний завод" у повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ст. 25 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43, 101 ГПК України

Переглянувши в касаційному порядку прийняті у справі рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011 року, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Господарський суд Луганської області в рішенні від 22.10.2010 встановив, що позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на майно, а саме на:

- відходи переробки: висічку - 38, 723 тон вартістю 44147, 82 грн., обрізки - 39, 397 тон, вартістю 44912, 58 грн., стружку –8, 080 тон вартістю 9211, 20грн.; упаковку: піддони кількістю 26 штук вартістю 70536 грн., всього на загальну суму 168807 грн. 60 коп., яке знаходиться на території ТОВ "ВТК "Металіон" за адресою: смт. Родакове Слов’яносербського району Луганської області, вул. Ворошилова, 1б, та витребування його з незаконного володіння відповідачів у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем посиланням на такі обставини:

- позивач є власником спірного майна на підставі укладених першим відповідачем договорів № 140/08 від 07.03.2008 на виробництво з давальницької сировини готової продукції –труби, № 137/08 від 06.03.2008 на зберігання майна;

- спірне майно знаходиться на території першого відповідача відповідно до складених позивачем ат першим відповідачем актів приймання-передачі майна на зберігання;

- другий відповідач перешкоджає доступу позивача до спірного майна.

07.03.2008 між позивачем та першим відповідачем укладений договір № 140/08 на виготовлення продукції з давальницької сировини, відповідно до умов пункту 1.1 якого перший відповідач як Виконавець зобов’язався на свій ризик здійснити з давальницької сировини позивача як Замовника готову продукцію та передати її Замовнику в порядку та на умовах, передбачених договором, а Замовник зобов’язався прийняти цю продукцію та оплатити її.

Умовами пункту 5.10 договору встановлено, що передача готової продукції, відходів переробки та пакувальних матеріалів позивачеві якё Замовнику оформлюється відповідним актом приймання-передачі.

Згідно п. 7.2. Договору давальницька сировина, готова продукція, відходи переробки і пакувальні матеріали є власністю позивача.

На виконання умов договору позивачем першому відповідачеві надано давальницьку сировину (рулон металевий) у кількості 420 шт, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами –повідомленнями про прибуття вантажу.

Для транспортування давальницької сировини позивачем використовувалися піддони (тара металева) у кількості 110 шт, що підтверджено зазначеними вище листами –повідомленнями про прибуття вантажу .

На підставі умов укладеного позивачем та першим відповідачем договору № 273/08 від 01.04.2008 на поставку тари металевої б/у, відповідно до виставлених рахунків –фактур, позивачем поставлено першому відповідачеві 84 піддони за період з березня по червень 2008 року. Вказані піддони першим відповідачем оплачені згідно наявних у матеріалах справи витягів з банківського рахунку.

06.03.2008 між позивачем та першим відповідачем укладений договір зберігання № 137/08 (далі за текстом –договір зберігання) (том справи 1, а.с. 21), відповідно до умов пункту 1.1 якого ТОВ "Виробничо –торгівельна компанія "Металіон"як Зберігач зобов’язалося зберігати майно, передане позивачем, ат повернути його у схоронності, а позивач зобов’язався сплатити плату за зберігання.

Відповідно до умов пунктів 1.2 та 1.3 договору зберігання найменування, кількісні та якісні характеристики майна, що передається на зберігання, умови передачі на зберігання та повернення зі зберігання, інші суттєві умови узгоджуються сторонами в актах приймання –передачі майна; місце зберігання: Луганська область, с. Родакове, вул. Ворошилова, 1 "б".

30.11.2008 позивачем та першим відповідачем складений акт здавання –приймання виконаних робіт до договору № 140/08 від 07.03.2008 (том справи 1, а.с. 22), яким зафіксовано факт виконання першим відповідачем робіт з виготовлення готової продукції з наданої позивачем давальницької сировини та факт наявності після циклу виробництва пакувальних матеріалів та відходів виробництва, зокрема, висічки у кількості 38,792 тони, обрізків у кількості 39,615 тон, стружки у кількості 8,08 тон.

За актами приймання-передачі від 16.12.2008 (том справи 1, а.с. 23-24) першим відповідачем на підставі договорів № 140/08 від 07.03.2008 та № 137/08 від 06.03.2008 прийнято від позивача металеву тару у кількості 26 штук , а також висічку у кількості 38,723 тони, відходи труб та штрипсу зі стану у кількості 37,427 тони, стружку у кількості 8,080 тони.

Передача позивачем першому відповідачеві піддонів (тари металевої) у кількості 26 штук, крім зазначеного вище акту приймання-передачі, підтверджена наявними у матеріалах справи листами –повідомленнями про прибуття вантажу № АД959536, № АД959535, № АД959538, № АД959531, № АД959557, № АД959020, №АД959028, № АД959280, № АД959293, № АД959283, № АД959277, № АД959281, № АД959282, а також відповідними квитанціями про приймання вантажу (том справи 2, а.с. 120 –152).

Крім того, листом № 459/518 від 27.07.2009 (том справи 3, а.с. 68) ДП "Донецька залізниця"в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, станція Луганськ, підтверджено факт направлення позивачем на адресу першого відповідача у справі давальницької сировини –прокату чорних металів (разом з металевою тарою).

Судом першої інстанції встановлено також,що доказів повернення зазначеного в актах приймання –передачі майна позивачеві перший відповідач під час судового розгляду справи не надав.

30.12.2008 відділом Державної виконавчої служби Слов’яносербського районного управління юстиції складено Акт опису і арешту майна при примусовому виконанні ухвали господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у справі № 16/284 про накладення арешту на майно ТОВ "ВТК "Металіон", в результаті чого описано і накладено арешт на майно з 39 найменувань.

Господарським судом Луганської області в рішенні від 22.10.2010 встановлено, що на майно, що є предметом спору у даній справі. арешт зазначеною ухвалою суду не накладався.

Описане та арештоване майно прийняла на відповідальне зберігання директор ЛРКЦ ВАТ "Ерсте Банк" Берднікова Тетяна Вікторівна.

Звернення позивача до суду з позовом про витребування спірного майна саме від другого відповідача обґрунтоване фактом вчинення другим відповідачем перешкод у доступі позивача до спірного майна, оскільки доступ на територію першого відповідача залежить від дозволу другого відповідача.

В процесі судового розгляду даної справи ухвалою господарського суду Луганської області від 14.08.2009 на спірне майно був накладений арешт.

Відповідно до наданих господарському суду Актів опису та арешту майна від 07.09.2009, від 22.09.2009, складених на виконання ухвали господарського суду Луганської області від 14.08.2009, на території ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Металіон" на момент здійснення опису знаходилися висічка у кількості 28,395 тон вартістю 34000 грн., обрізки у кількості 21,470 тон вартістю 20000 грн., стружка у кількості 8,080 тон вартістю 9211 грн. 20 коп., а також металева тара - піддони, у кількості 26 штук.

Решта спірного майна, що знаходилася на території першого відповідача, на яке судом накладений арешт, органом державної виконавчої служби описана та включена до акту опису та арешту майна не була внаслідок неможливості доступу до вказаного майна та відсутності у ДВС відповідних технічних засобів.

Як встановлено судом першої інстанції , відповідно до п. 5.15 Технологічної інструкції з порядки сталі рулонної на агрегаті прокольної різки металу ІІ (АПР ІІ) за № ТІ-248-АПР-09-2008 при порізці рулону гарячекатаного металевого на штрипс обрізається бокова кромка рулону шириною 15-20 мм, яка дробиться на куски довжиною 100-150 мм; вказані стрічки металу є висічкою.

Для здійснення перевезення рулонів гарячекатаних металевих використовується тара –піддони металеві.

Обрізки труб створюються (виникають) при аварійних зупинках стану та при відборі труб для механічних випробувань. Довжина даних труб –до 1,5 м. Подальше використання обрізків труби є недоцільним та вказана сировина вважається металовідходами (п. 5.2.3 Технологічної інструкції з виготовлення сталевих електрозварювальних труб на ТЕСС "10-60"за № ТІ-248-ТР-ТС-011-2005).

Обрізки рулонів та штрипсу створюються після обрізки кінців рулонів та штрипсу для усунення дефектів (п.п. 4.1.4, 4.1.5 Технологічної інструкції з виготовлення сталевих електрозварювальних труб на ТЕСС "10-60"за № ТІ-248-ТР-ТС-011-2005, п. 5.11 Технологічної інструкції з порізки сталі рулонної на агрегаті продольної різки металу ІІ (АПР ІІ) за № ТІ-248-АПР-09-2008).

Стружка металева (чорних металів) виникає при знятті різців зовнішнього грату (грат –залишок металу при зварюванні сформованої у трубу стрічки) в стикозварювальному вузлі стану (п. 4.2.20 Технологічної інструкції з виготовлення сталевих електрозварювальних труб на ТЕСС "10-60"за № ТІ-248-ТР-ТС-011-2005).

Суд першої інстанції в рішенні дійшов висновку, що є можливим визначення ознак спірного майна для вирішення питання щодо належності його позивачеві.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.12.2009 порушене провадження у справі № 21/107б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Металіон".

Постановою господарського суду Луганської області від 20.04.2010 у справі № 21/107б ТОВ "ВТК "Металіон"визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано всі арешти, накладені на майно боржника, а також інші обмеження щодо розпорядження його майном.

Частину спірного майна включено ліквідатором ТОВ "ВТК "Металіон"до ліквідаційної маси банкрута та реалізовано за спотовими біржовими контрактами № 160810/01 від 16.08.2010 (піддони у кількості 28 штук вагою 36,4 т, висічка у кількості 28,395 т) та № 170810/01 від 17.08.2010 (обрізки у кількості 21,47 т, стружка у кількості 8,08 т). Кошти від реалізації вказаної частини спірного майна перераховані Луганською агропромисловою біржею на ліквідаційний рахунок першого відповідача.

Щодо решти майна, яке є предметом спору та не реалізоване в процедурі банкрутства –10,328 т висічки, 17,927 т обрізків , господарським судом встановлено, що докази реалізації вказаної решти спірного майна, а також доказів його відсутності на території першого відповідача суду також не надано.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2010 мотивовано тим що на підставі укладених між позивачем та першим відповідачем договорів переробки давальницької сировини та зберігання позивачем відповідачеві передано для переробки та виготовлення готової продукції давальницьку сировину, що підтверджено матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачами у справі не спростовано.

За результатами виготовлення з переданої позивачем давальницької сировини готової продукції утворилися відходи переробки - висічка у кількості 38,792 тони, обрізки у кількості 39,615 тон, стружка у кількості 8,08 тон, які були передані позивачем відповідачеві на зберігання. Факт передачі підтверджений зазначеними вище актами приймання –передачі та відповідачами у справі під час судового розгляду справи не спростований.

Крім відходів переробки позивачем відповідачеві передано металеву тару –піддони, у кількості 26 штук, що також підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами.

Господарський суд дійшов висновку в рішенні , що право власності позивача на спірне майно підтверджене матеріалами справи, зокрема, укладеними позивачем та першим відповідачем договором на переробку давальницької сировини, договором зберігання, актами приймання-передачі від позивача першому відповідачеві спірного майна на зберігання, листами –повідомленнями про прибуття вантажу.

Доводи позивача щодо належності йому права власності на спірне майно відповідачами під час судового розгляду справи не спростовані.

Доказів повернення позивачеві спірного майна після закінчення строку зберігання відповідачі під час судового розгляду справи не надали.

Таким чином, суд першої інстанції встановив в рішенні, що позивач є власником спірного майна.

Стосовно вимоги про витребування спірного майна від першого та другого відповідачів господарський суд в рішенні встановив, що частину спірного майна включено ліквідатором ТОВ "ВТК "Металіон"до ліквідаційної маси банкрута та реалізовано за спотовими біржовими контрактами № 160810/01 від 16.08.2010 (піддони у кількості 28 штук вагою 36,4 т, висічка у кількості 28,395 т) та № 170810/01 від 17.08.2010 (обрізки у кількості 21,47 т, стружка у кількості 8,08 т).

За таких обставин, у задоволенні вимог про витребування з володіння відповідачів піддонів у кількості 26 штук, висічки у кількості 28,395 т, обрізків у кількості 21,47 т, стружки у кількості 8,08 т судом відмовлено, оскільки вказане майно фактично не знаходиться у володінні відповідачів.

Щодо решти майна, яке є предметом спору та не реалізоване в процедурі банкрутства –10,328 т металевої висічки, 17,927 т металевих обрізків , докази реалізації вказано решти спірного майна, а також доказів його відсутності на території першого відповідача суду також не надано.

На підставі викладеного, вимоги позивача про витребування від першого відповідача –ТОВ "ВТК "Металіон", 10,328 т металевої висічки, 17,927 т металевих обрізків, господарськім судом задоволено. У задоволенні вимог про витребування решти спірного майна від другого відповідача відмовлено, оскільки матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі спірного майна саме першому відповідачеві та факт знаходження спірного майна на території саме першого, а не другого відповідача.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011 у справі № 11/143 пн мотивована тим, що, враховуючи підстави позову (обставини, якими позивач обгрунтовує свою вимогу до відповідача), колегія суддів апеляційного суду вважає, що у задоволенні вимоги про визнання права власності на майно слід відмовити з врахуванням припису ст. 392 Цивільного кодексу України, а рішення господарського суду щодо витребування майна є законним та обгрунтованим.

Наявність частини спірного майна у відповідача-1 на момент звернення до суду підтверджено актами опису та арешту майна, на виконання ухвали господарського суду від 14.08.2009р. про забезпечення позову .

Актами державної виконавчої служби опису й арешту майна від 07.09.2009р. та 22.09.2009р. зафіксовано наявність на території відповідача-1 висічки 28,395 тон, обрізків - 24,470 тон, стружки - 8,080 тон, металевої тари (піддонів) - 26 штук.

Доводи апеляційних скарг про відсутність витребуваного майна, заявниками не підтверджені, будь-яких доказів його реалізації, втрати суду не надано.

З врахуванням викладеного, суд другої інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2010р. частковому скасуванню, в частині задоволення позову про визнання права власності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при повному з'ясуванні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно з ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Відповідно до приписів ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прями не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Господарський суд дійшов висновку в рішенні , що право власності позивача на спірне майно підтверджене матеріалами справи, зокрема, укладеними позивачем та першим відповідачем договором на переробку давальницької сировини, договором зберігання, актами приймання-передачі від позивача першому відповідачеві спірного майна на зберігання, листами –повідомленнями про прибуття вантажу.

Судом першої інстанції встановлено, що доказів повернення позивачеві спірного майна після закінчення строку зберігання відповідачі під час судового розгляду справи не надали.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив в рішенні, що позивач є власником спірного майна.

          Згідно із ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Статтею 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

          Відповідно до вимог ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, недоведеність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду , обставинам справи, порушення або неправільне застосування норм матеріального чи процесуального права.

          За приписами статті 105 вказаного кодексу, за наслідками розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд приймає постанову у якій мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів, а також, у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду –доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

          Проте, скасовуючи частково рішення господарського суду Луганської області , суд апеляційної інстанції , в порушення приписів процесуального законодавства, не спростував висновків суду першої інстанції , в частині визнання за ЗАТ " Луганський трубний завод" права власності на відходи переробки, а також не спростував встановлених господарським судом обставин справи.

          Крім того, відповідно до вимог ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення або припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

          Суд другої інстанції,в даному випадку, скасувавши рішення господарського суду, в частині визнання права власності за позивачем на відходи переробки, виключив з резолютивної частини рішення абзац другий, яким визнано за ЗАТ " Луганський трубний завод" право власності на відходи переробки.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ст. 103 ГПК України не надає суду апеляційної інстанції повноважень при частковому скасуванні рішення застосовувати термін " виключити" з резолютивної частини рішення, суд, виходячи з вимог процесуального Закону, за результатами апеляційного перегляду, при скасуванні рішення повинен зробити процесуальні висновки щодо задоволення чи відмови в задоволенні позовних вимог або щодо залишення позову без розгляду повністю або частково, або щодо припинення провадження у справі, що судом апеляційної інстанції зроблено не було.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" залишити без задоволення.

          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011 у справі № 11/143 пн, в частині часткового скасування рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2010 у справі № 11/143 пн та виключення абзацу другого з резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2010 у справі № 11/143пн –скасувати.

          Рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2010 у справі № 11/143пн, в частині визнання за закритим акціонерним товариством "Луганський трубний завод" права власності на відходи переробки: висічку - 38, 723 тон вартістю 44147, 82 грн., обрізки у кількості- 39, 397 тон вартістю 44912 грн. 58 коп., стружку у кількості –8, 080 тон вартістю 9211 грн. 20 коп.; тару: піддони кількістю 26 штук вартістю 70536 грн., всього на загальну суму 168807 грн. 60 коп. залишити в силі.

          В решті – постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011 у справі № 11/143пн залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін