Постанова № 16273611, 09.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2011 р. Справа №2а-5391/11/0170/1 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Сусловій, за участю

представника позивача Кримського республіканського центру зайнятості Андрусенко Сергія Анатолійовича. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кримського республіканського центру зайнятості.

до ОСОБА_3

про стягнення 337,36,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся Кримський республіканський центр зайнятості, з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_3 витрат на професійне навчання в сумі 337,36 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.2011 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, пояснив, що громадянка ОСОБА_3. перебувала на обліку як безробітна у Сакському міському центрі зайнятості у період з 24.09.2010 року до 13.12.2010 року, коли була знята з обліку. Відповідачка без поважних причин не відвідувала зайняття групи "перукар-модельєр" на базі Сімферопольського вищого професійного училища сервісу та дизайну, на які була направлена позивачем, та була відрахована з вищенаведених курсів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача суми витрат на професійне навчання в розмірі 377,36 гривень до суду.

Відповідач у судове засідання не зявився, письмового відзиву на позовну заяву не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу у відсутності відповідача повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції Адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встанов лених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до п. 1 Положення про Кримський республіканський центр зайнятості, затверджений Постановою Ради міністрів АР Крим від 04.06.1996 р. № 180 (далі Положення) Кримський республіканський центр зайнятості входить до системи Державної служби зайнятості України та спільно з підлеглими структурами служби зайнятості міськими, районними центрами зайнятості забезпечує комплексне рішення питань зайнятості населення Автономної Республіки Крим.

Отже, судом встановлено, що Кримський республіканський центр зайнятості є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковуються Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

Відповідно до статті 39 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судо вому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що Кримський республіканський центр зайнятості реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Згідно зі статтею 25 Закону України “Про зайнятість населення” держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України “Про зайнятість населення” право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Пунктом 3 частини 1 Закону України “Про зайнятість населення” надане визначення застрахованих осіб, якими є наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію (частина 2 статті 2 Закону України “Про зайнятість населення”).

Крім того, відповідно до абз. 6 п. 1, абз. 8 п. 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення” Державна служба зайнятості організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання; має право оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання матеріальної допомоги у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення.

Статтею 24 Закону України “Про зайнятість населення” визначено випадки, коли може провадитись професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, а саме :

-неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;

-необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;

-втрати здатності виконання роботи за попередньою професією;

-необхідності підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявної кваліфікації та з урахуванням його побажань;

-пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).

При цьому, професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебувала на обліку як безробітна у Сакському міськрайонному центрі зайнятості у період з 24.09.2010 року до 13.12.2010 року, що підтверджується реєстраційною персональною карткою № НОМЕР_1, витягом з наказів про прийняття рішення.

Згідно з п. 4.8 Положення Кримський республіканський центр зайнятості організує роботу по укладанню договорів з навчальними закладами на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які звернулися до центрів за сприянням у працевлаштуванні та для яких відсутня підходяща робота.

14.10.2010 року між відповідачем та Сакським міськрайонним центром зайнятості було укладено договір № 111141010199, про професійне навчання відповідача у «Сімферопольському вищему професійному училищі сервісу та дизайну» за фахом (перукар-модельєр) загальним терміном відвідування занять 5 місяців та 20 днів ( 629 годин)

Згідно з договором зазначені послуги оплачуються саме Кримським республіканським центром зайнятості, тому суд зазначає, що він є належним позивачем по справі.

Згідно з п. 5 договору № 111141010199 від 14.10.2010 року термін навчання визначений з 14.10.2010 року по 24.03.2011 року.

За п.п. 2.1.2 Договору ОСОБА_3 зобовязана виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, а відповідно до п.п. 2.2.1 Договору Центр зобовязується забезпечити професійне навчання гр. ОСОБА_3 у навчальному закладі відповідно до обраної професії (спеціальності), форми, терміну навчання за навчальним планом та програмами, затверджених та погоджених в установленому порядку (згідно з визначеним освітньо-кваліфікаційним рівнем).

Відповідальність сторін визначена п.3 Договору та настає для ОСОБА_3 у вигляді скорочення виплати матеріальної допомоги або відрахування з навчального закладу у випадку порушення навчальної дисципліни. Крім того за припинення навчання без поважних причин з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, питання стягнення цих сум вирішується у судовому порядку.

Обізнаність ОСОБА_3 про умови Договору та згоду на його укладення підтверджує її особистий підпис.

Судом встановлено, що наказом директора КРПТУЗ «СВПУ сервіса та дизайну» від 10.112010 року № 16«В-СПН»ОСОБА_3 була відрахована зі складу слухачів курсової підготовки за професією “Перукар-мадельєр” у звязку з припиненням навчання з неповажної причини.

Наказом Сакського міського центру зайнятості від 13.12.2010 року № НТ101213 ОСОБА_3 припинено виплату матеріальної допомоги у звязку з відрахуванням з навчального закладу.

Наказом від 13.12.2010 року ОСОБА_3 знята з обліку у звязку з невідвідуванням центру зайнятості без поважних причин протягом 30 кал.днів і більше. (а.с.7,8).

Відповідно до ч.3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове держав не соціальне страхування на випадок безробіття”сума виплаченого забезпечення і вартості наданих соціальних послуг за страхованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків і зловжи вання ними стягується з цього безробітного у відповідності із законодавством України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення і надання послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за напрямом державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за отриманою професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку і підви щення кваліфікації.

Відповідно до вимог частин 1,2 пункту 28 Порядку надання матеріальної до помоги у період професійної підготовки, перепідготовки підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 20.11.2000 року № 308, зареєстрованим у Мінюсті України 14.12.2000 р. за №916/5137 у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за напрямом державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати по отриманій професії (спеціальності) з осіб стягується зага льна сума витрат на професійне навчання . Якщо безробітний відмовився добровільно повернути вказані суми, то питан ня по їх поверненню розв'язуються в судовому порядку.

Витрати на перепідготовку відповідачки склали 377,36 гривень за період навчання з 15.10.2010 року по дату відрахування 10.11.2010 року, тобто за період 09 місяця, що підтве рджується листом - розрахунком Кримського республіканського центру зайнятості від 11.01.2011 року № 13-08-104/0-11 (а.с. 11),

Листом від 21.01.2011 року Сакським міськрайонний центр зайнятості повідомив відповідачку про необхідність повернення суми витрат на професійну підготовку у розмірі 377,36 гривень. У вищевказаному Листі зазначалось, що у випадку ухилення від повернення сум витрат на професійну підготовку це питання буде вирішуватися у судовому порядку.

Згідно частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідач не надала суду доказів підтверджуючих сплату суми витрат на професійне навчання у розмірі 377,36 гривень, натомість позивач надав суду докази обґрунтованості стягнення з відповідача витрат на професійну підготовку.

Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, усправах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрати по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача Кримського республіканського центру зайнятості сзаборгованість за професійне навчання у розмірі 377, 36 грн. на (р/р 37179300901202 УГК у АРК м.Сімферополь ЕДРПОУ 03491168 МФО 824026.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.