Постанова № 16273503, 16.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2011 р. Справа №2а-4390/11/0170/1 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Cусловій Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Судак АРК до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

До окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Судак АРК до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 170 гривень.

У судове засідання представник позивача не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи,надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

У судове засідання відповідач не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надходило.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року (що діяв на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій та звернення до суду позивача, далі –Закон) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці –підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстровано у якості фізичної особи-підприємця.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно повідомленню про взяття на облік платника єдиного внеску, ОСОБА_1 взятий на облік в органі Пенсійного фонду України в м. Судак АРК 06 лютого 2000 року, індефікаційний код за ЄДРПОУ НОМЕР_1.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону –один календарний місяць.

Відповідно до пп. 4 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в порушення п.п.4 п.2. ст.. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п.п. 1 п. 1.3. Порядку формування та надання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використується в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування –не надав відомості до системи персоніфікованого обліку за 2008 рік. Строк подання звіту до 01.04.2009 року.

Рішенням № 297 від 23.07.2009 року про застосування фінансових санкцій за ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством, до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції в розмірі 170 гривень.

Відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абзацем 3 пп. 9.3.5. пункту 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки.

Відповідно до розрахунку фінансової санкції за ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством, ОСОБА_1 нараховані фінансові санкції в розмірі 10 % від донарахованої суми страхового збору. Але приймаючи до уваги, що розмір фінансових санкцій не може бути меншим десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фінансова санкція нарахована в сумі 170 гривень.

Судом встановлено, що штрафні санкції позивачем застосовані вірно.

Суд зазначає, що станом на день розгляду справи, відповідачем заборгованість не погашена.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, що діяв на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій та звернення до суду позивача, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Судак АРК заборгованість в сумі 170 гривень, та перерахувати на р/р 25608010048001 в КРУ ОАО «Державного Ощадного банка України» м. Сімферополь МФО 324805 ОКПО 22300317.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Трещова О.Р.