Постанова № 16273483, 04.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м.Сімферополь

04 квітня 2011 р. (10:58год.) Справа №2а-1429/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Силантьєвої О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1700грн.

за участю представників сторін:

від прокурора Курдюк М.А., посвідчення;

від позивача ОСОБА_2, довіреність № б/н від 04.01.11р.;

від відповідача не зявився.

Обставини справи: Кримський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 1700,00грн., накладених на підставі постанови № 091413 від 12.10.2010р.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. У зв'язку з поверненням до суду судової повістки зазначенням на конверті причини повернення "за закінченням терміну зберігання", що суд розцінює як відмову від отримання судової повістки, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, керуючись ч.6 ст. 71 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Із аналізу положень Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Територіальним управлінням головної державної інспекції була здійснена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Так, 10.09.10р. о 10:40г. у м.Сімферополі на проспекті Перемоги, проведено перевірку транспортного засобу марки ЗИЛ 5301 р/н НОМЕР_1. було допущено порушення вимог ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у частині надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів перелік яких встановлений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: ліцензійної картки.

За результатами перевірки складений акт від 10.09.2010р. № 191366 (а.с.6)

На підставі цього акту Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим винесена постанова № 091413 від 12.10.2010р. про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. (а.с.7).

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Зокрема, документами для нерегулярних пасажирських перевезень є:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, відповідачем, на підставі встановленого позивачем факту відсутністю документів, під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів, допущено порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. згідно ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач має заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям на загальну суму 1700,00грн.

Відповідачем у порядку передбаченому ст. 71 КАС України не надані докази сплати заборгованості або оскарження рішень про застосування штрафних санкцій. За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова викладена у повному обсязі 11.04.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Державного бюджету України фінансові санкції у сумі 1700 гривень на підставі постанови № 091413 від 12.10.10 (р/р31112106700002 держбюджету в УДК у м. Сімферополі ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 823026, ЄДРПОУ 34740405, код бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи і інші санкції»).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Маргарітов М.В.