Постанова № 16273470, 05.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2011 р. (11:01) Справа №2а-14985/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність від 17.01.11р. ОСОБА_2, довіреність від 04.01.01р.

відповідача ОСОБА_3, довіреність від 30.11.10р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування повідомлення та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 22.11.2010року надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим про скасування повідомлення від 18.08.10р. №37158/10/15-2 та спонукання до виконання певних дій: прийняти та вважати поданим з 18.08.10р. зареєстрований за реєстраційним номером 9003394502 "Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по Декларації з податку на додану вартість за квітень 2010року; прийняти та вважати поданим з 18.08.10р. і зареєстрованим за реєстраційним номером 9003394543 Додаток 5 "Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до "Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по Декларації з податку на додану вартість за квітень 2010року".

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.11.10р. залишено без руху позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим про скасування повідомлення та спонукання до виконання певних дій, надано строк для усунення недоліків до 20.12.10року.

У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, у звязку з чим ухвалою від 13.12.11р. визнано поважною причину пропуску строку на звернення позивача до суду та поновлено строк на звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, запропоновано відповідачу надати суду та в копії позивачу заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є. Розглянувши в підготовчому провадженні матеріали справи, судом зясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, зобовязано сторін надати оригінали документів та докази на підтвердження заявлених вимог, за результатами чого закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.01.11р.

У судовому засіданні представниками позивача підтримано заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позову

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем всупереч положень діючого податкового законодавства не визнано поданий ним уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість й звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, що є додатком до декларації з податку на додану вартість за квітень 2010року, поданої до ДПІ в м.Сімферополі АР Крим 18.08.10р., відмовлено в прийнятті податкової звітності повідомленням, зміст якого порушує пункту 5.1. статті 5 та пункту 17.2 статті 17 Закону України від 21.12.00р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки позивача не повідомлено про проведення документальної перевірки та не надано складений за його результатами акт, через що оскаржені дії відповідача є протиправними.

Відповідач у справі Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим субєкт владних повноважень, що входить до системи органів державної податкової служби, діє на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, обєднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. №412 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. за №633/15324), у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

У наданих суду запереченнях на адміністративний позов відповідач заявлені вимоги відхиляє і просить у їх задоволенні відмовити. Відповідач вважає свої дії щодо не визнання податковою звітністю поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень 2010року законними, оскільки згідно пп. 4.2.2. п. 4.2. ст.4 Закону України від 21.12.00 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган за результатами проведення документальних перевірок зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків, якщо заявлені у податкових деклараціях (уточнюючих розрахунках) суми податкових зобовязань за даними документальних перевірок занижені або завищені.

Крім того, на обґрунтування правомірності дій представник відповідача послався на приписи п.4.6. Наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.08р. №827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України", з положень якого надана платником податків податкова звітність може бути невизнана органом ДПС податковою декларацією, якщо здійснено подання платниками податку на додану вартість податкової звітності за період, що не відповідає звітному періоду для кожного конкретного платника.

З підстав необхідності надання додаткових доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, відсутність яких, на думку представника відповідача, унеможливлює винесення законного та обґрунтованого рішення, представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд задовольнив, оголосивши перерву до 01.03.11р. для надання додаткових доказів у справі.

24.02.11р. до канцелярії суду представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання, з підстав знаходження повноважного представника позивача у період з 28.02.11р. по 19.03.11р. у додатковій навчальній відпустці для участі у лабораторно-екзаменаційній сесії, у звязку з чим судом відповідно п.4 ч.2 ст.156 КАС України зупинено провадження по справі до 05.04.11року.

В судовому засіданні, що відбулось 05.04.11р., представники позивача наполягали на задоволенні заявлених позовних вимог, представник відповідача проти задоволення позову заперечив, з підстав викладених в запереченнях.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, судом зясовано, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача субєкта владних повноважень, якими просить визнати протиправними його дії щодо невизнання податковою звітністю поданого уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р., у визнанні якої відмовлено повідомленням від 18.08.10р. №37158/10/15-2, зобовязавши його вчинити певні дії, а саме: прийняти та вважати поданим з 18.08.10р. і зареєстрованим за реєстраційним номером 9003394502 "Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по Декларації з податку на додану вартість за квітень 2010року; прийняти та вважати поданим з 18.08.10р. і зареєстрованим за реєстраційним номером 9003394543 Додаток 5 "Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до "Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по Декларації з податку на додану вартість за квітень 2010року.

З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням юридичної особи до субєкта владних повноважень про визнання протиправними його дій, та, зважаючи на положення ст.ст.18,50 КАС України, оскільки однією зі сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" субєкт господарювання, який діє на підставі нової редакції статуту від 30.09.09р. (а.с.76-84), зареєстрований юридичною особою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 31.07.98р., ідентифікаційний код 00951971, за адресою 95040, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Елеваторна, буд.14 (а.с.72-74, 85-86).

Позивач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в м.Сімферополі АРКрим платником податків, зборів, інших обовязкових платежів з 23.02.95р.

18.08.10р. позивачем до ДПІ в м.Сімферополі АР Крим подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яким присвоєно відповідні номери: уточнюючому розрахунку 9003394502, розшифровці податкових зобовязань 9003394543 (а.с.11-13).

Повідомленням ДПІ в м.Сімферополі АР Крим від 18.08.10р. №37158/10/15-2 ВАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" повідомлено про невизнання податковою звітністю наданого уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із самостійним виправленням виявлених помилок за квітень 2010року (вх. 9003394543 від 18.08.10р.) у звязку із порушенням п.4.6 Методичних рекомендацій з приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженого наказом ДПІ України №827 від 31.12.08р. та п.2.4. "Про затвердження змін внесених у методичні рекомендації з прийому та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України", затверджених наказом ДПА України №39 від 27.01.10р.

Не погодившись із рішенням про невизнання податковою звітністю, наданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010року, викладеного в повідомленні від 18.08.10р. №37158/10/15-2, позивачем вказане рішення, відповідно до п.5.2.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" оскаржено до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі, про що свідчить скарга від 21.08.10р. №882, яка отримана відповідачем того ж дня (а.с.17-22).

Позивачем 15.09.10р. подано відповідачу повідомлення про залишення без розгляду поданої раніше скарги від 21.08.10р. №882 у встановлені п.5.2.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строки, ненадання вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у звязку із чим позивач згідно положень вказаного п.5.2.2. ст.5 Закону, вважає повідомлення відповідача від 18.08.10р. №37158/10/15-2 скасованим, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010року поданим 18.08.10р. та зареєстрованим за реєстраційним номером 9003394502, а також поданою 18.08.10р. та зареєстрованою за реєстраційним номером 9003394503 розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010року (а.с.22).

Листом від 03.09.10р. за вих. №39318/10/15-2 (а.с.23), відправленим 21.10.10р. (а.с.24), відповідач повідомив про розгляд первинної скарги та повідомив позивача про те, що здана ним податкова звітність 18.08.10р. здійснена у період, який перевірено невиїзною документальною перевіркою від 18.08.10р. №10977/15-2/00951971.

30.09.10р. позивачем до Державної податкової адміністрації України подано повторну скаргу на повідомлення від 18.08.10р. №37158/10/15-2 з вимогою про його скасування та спонукання відповідача до прийняття поданої податкової звітності від 18.08.10р., зареєстрованої за номерами 9003394502 та 9003394543, за результатами розгляду якої 20.10.10р. за вих. № 2609/10/15-233 Державною податковою адміністрацією України відмовлено у її задоволенні з підстав надання позивачем вказаної податкової звітності під час проведення документальної невиїзної перевірки, внаслідок чого уточнюючому розрахунку привласнено статус "не визнана як податкова звітність" (а.с.33-34).

Не погоджуючись із рішеннями Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим та Державної податкової адміністрації України позивачем оскаржено рішення про невизнання поданої ним податкової звітності до суду.

З положень статті 9 Закону України від 25.06.91р. №1251-XII "Про систему оподаткування", норми якого є загальними і визначають принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, до обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів), віднесено обовязок щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документи і відомостей, повязаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), а також, зокрема, обовязок сплати належних сум податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Платники податку на додану вартість, обєкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку на вимогу п.п.7.2.8. п.7.2.статті7 Закону зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

З положень пп.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України від 21.12.00р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, визначених Законом.

Підпункт4.1.2 пункту4.1 статті4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме: якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У такому випадку платник податків має право надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу, оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Як убачається із наведеного, повноваження органів державної податкової служби щодо відмови у прийнятті податкових декларацій обмежено вичерпним переліком, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Зобовязуючи частиною другою статті19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, законодавець не надав відповідачу, який входить до системи органів державної податкової служби, повноважень вчиняти дії, що не визначені законом.

Згідно пункту5.1. статті5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Позивач, виконуючи вимоги податкового законодавства України, надавши уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по Декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р., який не визнано податковою звітністю, про що його сповіщено повідомленням від 18.08.10р. №37158/10/15-2, оскаржив вказане повідомлення, вважаючи, що контролюючий орган невірно прийняв рішення з невизнання поданої податкової звітності, що суперечить законодавству з питань оподаткування та виходить за межі його компетенції, встановленої законом, через що звернувся до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, подавши у письмовій формі скаргу (а.с.22).

На вимогу приписів пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

З наданих сторонами доказів судом встановлено, що відповідь на скаргу, оформлену всупереч вимог, встановлених пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону та з порушенням строків, позивач отримав після повторного направлення листа відповідачу 22.09.10р. (а.с.23,24). Натомість навіть, після отримання листа позивача про виконання відповідачем приписів пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону відповідач не вчинив дій в порядку, у спосіб та в межах повноважень визначених законом, що свідчить про невиконання останнім вимог закону та відповідно до його приписів про узгодження наданої позивачем податкової звітності.

Посилання відповідача на положення пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України від 21.12.00р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" не приймаються судом з підстав необґрунтованості, адже спростовуються матеріалами справи, оскільки вказаним положенням законодавець встановив вичерпний перелік обставин за настання яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, а саме у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до змісту повідомлення від 18.08.10р. №37158/10/15-2, яким відмовлено у визнанні наданої позивачем податкової звітності, відповідачем виявлено порушення п.4.6 Методичних рекомендацій з приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженого наказом ДПІ України №827 від 31.12.08р. та п.2.4. "Про затвердження змін внесених у методичні рекомендації з прийому та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України", затверджених наказом ДПА України №39 від 27.01.10р. (а.с.36).

Указом Президента України від 03.10.92р. №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", розроблений з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій, визначено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Зазначені методичні рекомендації та зміни до них, не зареєстровані у встановленому діючим законодавством порядку та такі, що не пройшли державної реєстрації, надаючи органам податкової служби України додаткові повноваження, у тому числі щодо невизнання податкових декларацій (уточнюючих розрахунків), привласнення деклараціям статусу невизнаних податковою звітністю, розширюючи тлумачення закону, не містять ознак нормативно-правового акту та не засновані на законі, положення якого є обовязковими і для платників податків, і для контролюючих органів.

Закону України від21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, засади якого визначено частиною першою статті 9 КАС України та відповідно до яких, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не зареєстровані в Міністерстві юстиції України накази, якими керувався відповідач при наданні повідомлення не містять ознак нормативно-правового акту, не є обовязковими до виконання платниками податків та не можуть бути застосовані судом при вирішенні цього спору.

З огляду на викладене суд зазначає, що посилання відповідача на підзаконні нормативно-правові акти, а саме: методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджені наказом Державної податкової Адміністрації України від 31.12.08р. №827 та Зміни до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджені наказом Державної податкової Адміністрації України від 27.01.10р. №39, які не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, на яке покладено обовязок здійснення контролю за додержанням субєктами нормотворення їх відповідності діючому законодавству України, є незаконним та таким, що порушує права та інтереси платника податку.

Доказів того, що відповідачем відмовлено у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по Декларації з податку на додану вартість за квітень 2010року за існуванням обґрунтованих законом підстав, відповідачем суду не надано. Зважаючи на вчинення відповідачем дій поза межами повноважень та з порушенням строків, визначених законом, застосування нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації, невиконання положень спеціального закону, що регулює відповідні спірні правовідносини та встановлює вичерпний перелік повноважень відповідача, вчинення дій у спосіб що не передбачений Конституцією України та законами України, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких підстав судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн., факт понесення яких підтверджено платіжним дорученням від 18.10.10р. №13010, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України у повному обсязі розміром 3,40грн.

Керуючись ст.ст.159,160,161,162,163,186,254 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим у визнанні податковою звітністю уточненого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2010р. поданої Відкритим акціонерним товариством "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" 18.08.10р.

Стягнути з Державного бюджету України в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору на користь ВАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів", - 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша