Постанова № 16271777, 14.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

14.06.11 Справа № 5015/914/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді –Гнатюк Г.М.

суддів Кравчук Н.М.

Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Будівельне управління -62», м.Новий Розділ від 19.05.2011р. №208

на рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2011р.

у справі № 5015/914/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд», м.Городок

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Будівельне управління -62», м.Новий Розділ

про стягнення 91501,32грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лопушанський Т.В. - представник

від відповідача: не з’явився

Позивачу роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №05250830 від 30.05.2011р.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області у справі №5015/914/11 від 04.05.2011р. (суддя Сухович Ю.О.) позов ТзОВ «Дельтабуд»задоволено повністю та стягнено з Закритого акціонерного товариства “Будівельне управління-62” на користь позивача 74 236,24 грн. інфляційних втрат, 17 265,08 грн. 3% річних, 915,01 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Оскільки факт порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних у відповідності до ст.625 ЦК України правомірні.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Закрите акціонерне товариство «Будівельне управління -62»оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач просить рішення скасувати та прийняти нове рішення. Апелянт зазначає, що приймаючи рішення у справі господарський суд Львівської області невірно застосував положення ст..625 ЦК України, мотивував своє рішення фактами, які визнано встановленими за відсутності належних та допустимих доказів, зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи, зокрема не дослідив вірності розрахунків 3% річних та інфляційних втрат.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 07.06.2011р. (вх.№4879 від 14.06.2011р.) та в судовому засіданні представник ТзОВ «Дельтабуд» спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв‘язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, у відповідності до ст.75 ГПК України, який повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, оскільки ухвалою суду від 27.05.2011р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та оцінивши докази, заслухавши пояснення представника позивача колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2011р. у справі №5015/914/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДЕЛЬТАБУД” (субпідрядник) та Закритим акціонерним товариством “Будівельне управління-62” (генпідрядник) був укладений договір №11 на виконання внутрішніх сантехнічних робіт в 1-й блок секції 120 квартирного житлового будинку по вул. Стрийській в м.Львові, згідно умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов’язання своїми силами відповідно до проекту в межах договірної ціни виконати наступні внутрішні сантехнічні роботи в 1-й блок секції 120 квартирного житлового будинку по вул.Стрийській в м.Львові; монтаж системи опалення; монтаж системи гарячого водопостачання; монтаж системи господарсько-питного водопроводу; монтаж побутової каналізації; монтаж дощової каналізації та внутрішніх водостоків, та здати їх в обумовлені в договорі терміни.

Крім цього, 15.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДЕЛЬТАБУД” (субпідрядник) та Закритим акціонерним товариством “Будівельне управління-62” (генпідрядник) був укладений договір №11-1 на виконання внутрішніх сантехнічних робіт в 2-й та 3-й блок секціях 120 квартирного житлового будинку по вул. Стрийській в м.Львові. (надалі по тексту –договір №11-1). Згідно умов договору генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов’язання своїми силами відповідно до проекту в межах договірної ціни виконати наступні внутрішні сантехнічні роботи в 2-й та 3-й блок секціях 120 квартирного житлового будинку по вул.Стрийській в м.Львові: монтаж системи опалення; монтаж системи гарячого водопостачання; монтаж системи господарсько-питного водопроводу; монтаж побутової каналізації та здати їх в обумовлені в договорі терміни.

Відповідно до п.1.2. договору №11 та договору №11-1 генпідрядник зобов’язувався прийняти вищеперераховані в п.1.1. роботи та оплатити їх.

Згідно п. 3.4. договору №11 та договору №11-1 оплата за виконані роботи проводиться протягом 10 днів після підписання актів виконаних робіт.

На виконання умов договору № 11-1 від 15.09.2008 року сторонами підписано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. на суму 639850,80 грн. та акт №5 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. на суму 63 850,80 грн.; довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009р. на суму 332294,40 грн. та акт №6 приймання виконаних підрядних робіт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009р. на суму 332 294,40 грн.

Актом державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 18.12.2008 р., будинок по вул. Стрийська, 85 Б, у м. Львові, у встановленому законом порядку було прийнято в експлуатацію. Акт було затверджено рішенням Львівської міської ради від 26.12.2008р.

Листом від 13.09.2010р. №237 Західне Управління капітального будівництва Міністерства Оборони України підтверджує належне виконання робіт з монтажу систем опалення, холодного та гарячого водопостачання і каналізації в 1-й, 2-й та 3-й блок –секціях 120 квартирного житлового будинку по вул. Стрийській в м. Львові.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Проте, розрахунок відповідачем не проведено в повному обсязі, сума заборгованості становить 127923,60 грн.

Викладені вище обставини були досліджені господарським судом Львівської області при розгляді справи №29/116(10).

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2010р. у справі №29/116(10) стягнуто із Закритого акціонерного товариства "Будівельне управління-62" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд" 127923,60грн. заборгованості, 1672,94 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (а.с.13-15) Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2011р. назване рішення залишено без змін.(а.с.16-18)

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт безпідставного утримання відповідачем грошових коштів позивача в сумі 127923,60 грн. не потребує повторного доведення.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на положення ст..625 ЦК України, позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з 10.10.2008р. по 01.02.2011р. в розмірі 74236,24 грн. та три проценти річних за період з 10.10.2008р. по 01.02.2011р. в розмірі 17 265,08 грн.

Наявність рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржником не виконане, не належить до передбачених законом підстав припинення зобов’язання, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору, а тому не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання, а також 3% річних від простроченої суми.

В обґрунтування заявлених до стягнення сум річних та інфляційних втрат, позивачем долучено до матеріалів справи обґрунтований розрахунок (а.с.19-24) з посиланням на первинні бухгалтерські документи. Правильність проведення розрахунку колегією суддів перевірено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та підставність задоволення позовних вимог.

Щодо доводів скаржника про невірне та безпідставне нарахування позивачем інфляційних витрат та річних, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3 % річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зважаючи на викладене, доводи апелянта про невірне застосування судом першої інстанції норми ст.625 ЦК України колегією суддів відхилено.

Безпідставним є також посилання скаржника на неправомірність нарахування річних та інфляційних витрат у зв’язку із недоліками первинних бухгалтерських документів, оскільки вірність актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт досліджувалась господарським судом Львівської області при розгляді справи №29/116(10) та встановлена у відповідному рішенні, яке набрало законної сили. Крім цього, колегією суддів перевірено та встановлено правильність розрахунків річних та інфляційних витрат. При цьому, скаржником, не зважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи судом першої інстанції, не долучено до матеріалів свого розрахунку річних та інфляційних витрат.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2011 року у справі №5015/914/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Будівельне управління -62»залишити без задоволення.

2. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 16.06.2011р.