Постанова № 16271732, 06.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2011 № 33/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів: Гольцової Л.А.

Рябухи В.І.

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник, дов. № 30 від 31.01.2011;

від відповідача:ОСОБА_2 представник, дов. № 16 від 18.01.2011;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енран Телеком"

на рішенняГосподарського судуміста Києва від14.02.2011

у справі№ 33/15 (суддя Мудрий С.М.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нобель АГ"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енран Телеком"

простягнення платежу за простим векселем

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 27.04.2011 розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.05.2011, а 30.05.2011 в засіданні суду оголошено перерву до 06.06.2011.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2011 у справі № 33/15 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 85 000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 850,00 грн., 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що позивач предявляє вимоги для примусової оплати відповідачем векселя в межах позовної (вексельної) давності; вексельні правочини регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобовязання; факт наявності боргу відповідача перед позивачем в сумі 85 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2011 у справі № 33/15 скасувати з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Посилаючись на положення ст. 1 ГПК України, ст.ст. 34, 75, 76, 77 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, скаржник стверджує, що, оскільки до матеріалів справи не додано доказів предявлення позивачем, який є векселедержателем, векселя за місцем платежу та відмови векселедавця у платежі, то не доведено порушення права, за захистом якого позивач може звернутися до суду, тому рішення за позовом позивача є передчасним.

Скаржник стверджує, що позивач не має права на стягнення платежу по векселю з відповідача, який є векселедавцем, оскільки володіє векселем на підставі індосаменту, зробленого невстановленою та неуповноваженою особою, адже на звороті векселя напис підписано невстановленою особою, а відповідно до повідомлення, розміщеного 24.10.2008 у газеті "Голос України" за № 203, постановою Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 у справі № 24/393-б ТОВ "Сфера-Транс" визнано банкрутом; печатки, статутні та бухгалтерські документи банкрутів вважаються втраченими. Таким чином, зобовязаною за простим векселем АА № 00658810 від 28.12.2007 є невстановлена особа, яка підписала від імені ТОВ "Сфера-Транс" індосамент на векселі, а не відповідач.

Скаржник посилається на неврахування судом, всупереч приписам ст. 43 ГПК України, посилань відповідача на те, що печатка ТОВ "Сфера-Транс" є втраченою, що могло привести до її використання.

Позивач, у письмових поясненнях щодо обставин справи, заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що відповідач не виконав свої зобовязання по погашенню векселя; відповідачем не враховано, що положення ст.ст. 75, 76 Уніфікованого закону та п.20 Постанови, згідно із якими вексель повинен бути предявленим до платежу у визначеному місці, не поширюються на випадок звернення до суду з вимогою виконати зобовязання по векселю, що підтверджується положеннями ч.1 ст. 34, ч.5 ст. 261, ст. 257 ЦК України, а також п.18 Постанови.

Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 27.04.2011 позивачем надано оригінал простого векселя серія АА 0658810.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи письмових пояснень позивача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 85 000,00 грн. за простим векселем, емітованим відповідачем, керуючись ч.1 ст. 173, ст. 193 ГК України, ст.ст. 198, 525, 526, 530 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, простий вексель серія АА 0658810, був виданий векселедавцем відповідачем, Товариству з обмеженою відповідальністю "Сфера-Транс" та останнім на зазначеному векселі вчинено напис про сплату предявнику.

Згідно із актом прийому-передачі векселя від 20.12.2010, вексель серія АА № 0658810, виданий 28.12.2007, номіналом 85 000,00 грн. за предявленням, переданий позивачу Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 у забезпечення погашення абонентської плати за договором про надання правової допомоги № 1 від 12.01.2010.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору № 1 про надання правової допомоги від 12.01.2010, укладеного між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та позивачем, за цим договором, відповідно, клієнтом та виконавцем, предметом даного договору є надання виконавцем правової допомоги клієнтові в обємі і порядку, передбаченому у цьому договорі; за цим договором виконавець надає правову допомогу, а клієнт приймає надану правову допомогу, своєчасно оплачує таку допомогу.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-ІІІ зі змінами, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Статтею 194 ЦК України встановлено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобовязань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам; до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Відповідно до ст.ст. 3, 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 № 3480-ІV, в редакції, чинній на момент видачі векселя серії АА 0658810, боргові цінні папери, - це цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобовязання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобовязання; векселі відносяться до боргових цінних паперів; вексель, - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю); векселі можуть бути прості або переказні.

Як свідчить зміст векселя серія АА 0658810, цей цінний папір відповідає вимогам ст. 75 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі від 07.06.1930 (далі Уніфікований закон) та ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Згідно зі ст.ст. 33, 34 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із строком платежу, зокрема, - за предявленням; переказний вексель строком за предявленням підлягає оплаті при його предявленні; він повинен бути предявлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, повязаних з обігом векселів", векселедавець простого векселя є прямим боржником, вимоги до нього можуть бути предявлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту; при цьому підставою для заявлених вимог є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

Згідно з ч.2 ст. 198 ЦК України відмова від виконання зобовязання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобовязання або на його недійсність не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем позивачу платежу у розмірі 85 000,00 грн. відповідно до векселя серія АА 0658810.

Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та враховуючи наступні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Матеріалами справи підтверджено наявність права у позивача на одержання від відповідача грошових коштів у розмірі 85 000,00 грн. за виданим відповідачем векселем серія АА 0658810, оригінал якого надано позивачем.

Як вже зазначалось, відповідачем не було сплачено 85 000,00 грн. за виданим ним векселем серія АА 0658810 та про намір сплатити відповідач не заявляв.

Таким чином, твердження про недоведеність порушеного права позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду, є таким, що не відповідає обставинам справи.

Як вбачається із векселя серія АА 0658810, на ньому вчинено напис про платіж предявнику, скріплений відтиском печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера - Транс" ідентифікаційний код 34614635, що відповідає даним векселя.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідач, заявляючи про наявність сумнівів у достовірності вчинення зазначеного напису на векселі Товариством з обмеженою відповідальністю "Сфера Транс", не надав доказів, спростовуючих наявність такого напису Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Транс", а та обставина, що постановою Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 у справі № 24/393-б ТОВ "Сфера-Транс" визнано банкрутом, не виключає здійснення зазначеного напису.

Апеляційною інстанцією не виявлено наявності порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2011 у справі №33/15 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2. Справу № 33/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяРопій Л.М.

СуддіГольцова Л.А.

Рябуха В.І.

14.06.11 (відправлено)